Окупанти визначили 13 «опорних» міст Донеччини, Маріуполя серед них немає. А які увійшли до списку?
Окупаційна влада на Донеччині затвердила перелік міст і селищ, які називає «опорними» для розвитку до 2030 року з прогнозом до 2036-го. Відповідно до постанови №46-1 від 28 травня 2026 року так званого уряду «днр», до списку увійшли 13 населених пунктів. Маріуполя, Бахмута, Курахового, Великої Новосілки, Торецька та Нью-Йорка серед них немає, хоча щодо частини цих міст окупанти раніше публічно обіцяли «відбудову».
Що сталось?
28 травня 2026 року так званий уряд «днр» ухвалив постанову №46-1 «Про затвердження переліку опорних населених пунктів і прилеглих сільських територій днр». Цим документом окупаційна влада визначила населені пункти, для яких планує розробляти довгострокові програми соціально-економічного та просторового розвитку.
Формально ці плани розраховані до 2030 року, а прогноз — до 2036-го. Але сам перелік показовий: у ньому немає багатьох міст, про «відновлення» яких окупаційна влада говорить у своїй пропаганді.
До списку «опорних» окупанти внесли 13 населених пунктів: Амвросіївку, Волноваху, Нікольське, Мангуш, Новоазовськ, Старобешеве, Тельманове, Шахтарськ, Дебальцеве, Докучаєвськ, Іловайськ, Сніжне та Харцизьк.
Лише три з них були окуповані після початку повномасштабного вторгнення — Волноваха, Нікольське та Мангуш Маріупольського району. Усі три населені пункти росіяни захопили навесні 2022 року.
Самого Маріуполя у переліку немає. Так само в ньому немає жодного населеного пункту, який Росія окупувала після 2022 року.
У російській стратегії просторового розвитку окуповані території України називають «новими суб’єктами російської федерації». Для них прописують інтеграцію в економічний простір РФ, з’єднання транспортними маршрутами з російськими регіонами, відновлення інфраструктури, розвиток промисловості, сільського господарства та туризму.
Окремий акцент — транспорт. У російських планах ідеться про формування до 2028 року єдиного економічного простору Приазов’я та сполучення окупованих територій із Краснодарським краєм, Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською областями. Тобто йдеться не лише про «відбудову», а й про вбудовування захоплених українських територій у російську логістику та економіку.
Водночас документально окупаційна влада Донеччини підтвердила плани розвитку лише для 13 населених пунктів. Усі інші заяви про відбудову залишаються політичними обіцянками.
Що було раніше?
Наприклад, у лютому 2026 року так званий уряд «днр» заявляв про розробку генпланів для окупованих Бахмута, Курахового та Великої Новосілки. Їх обіцяли представити у 2026 році. Але ці міста до переліку «опорних» не внесли.
Крім того, очільник так званого уряду «днр» Андрій Чертков раніше заявляв, що рішення про відновлення зруйнованих міст ухвалюватимуть не в «днр», а в Москві. Завдання окупаційної адміністрації, за його словами, — лише підготувати вихідну базу для такого рішення. Тобто навіть розробка генплану не означає, що відбудова справді почнеться.
Схожа ситуація і з Бахмутом. Попри регулярні заяви окупантів про майбутнє «відновлення», реальних ознак повернення міста до цивільного життя немає. Росіяни фактично перетворили зруйноване місто на військову базу, а житло й цивільні приміщення використовують для військових потреб.
У березні 2026 року окупаційне «міністерство будівництва, інфраструктури і ЖКГ днр» також заявляло про затвердження генплану Єнакієвого до 2045 року. Серед обіцянок — будівництво житлових районів і знесення териконів.
Того ж місяця окупанти повідомляли про генплан міського округу Горлівка, який також нібито розрахований до 2045 року. Там планують роботи не лише в самій Горлівці, а й у сусідніх населених пунктах, зокрема Торецьку та Нью-Йорку.
Але попри ці заяви, Горлівку, Торецьк і Нью-Йорк також не внесли до переліку «опорних» населених пунктів.
Фактично окупаційна влада не має єдиної зрозумілої стратегії щодо відбудови захоплених територій Донеччини. Частина заяв не підкріплена документами, а там, де документи є, терміни розтягнуті на десятиліття. Це дозволяє окупантам роками повторювати обіцянки про «розвиток», не показуючи реальних результатів.


