Як працює МОЗОК? Розмова з нейробіологом
Михайло Драпатий — головком ЗСУ. Що відомо про генерала, що проривався через барикади у Маріуполі
Що доручив Зеленський новому головкому ЗСУ
Про майбутнє призначення Михайла Драпатого президент Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні 21 липня.
«Визначив, що новим головнокомандувачем Збройних сил України стане Михайло Драпатий», — сказав він.
За словами президента, разом із Драпатим, Євгенієм Хмарою та іншими військовими посадовцями вже визначили, як має оновитися конфігурація Генерального штабу ЗСУ.
Зеленський також окреслив завдання, які потрібно реалізувати найближчим часом і в середньостроковій перспективі.
«Операції Сил оборони України тривають і мають тривати стабільно. План далекобійних санкцій України, наша програма мідлстрайків виконуватимуться абсолютно чітко», — сказав він.
Серед інших завдань — підготувати оновлену стратегію оборони, продовжити реформу корпусної системи, виконати запити бойових командирів щодо зброї, дронів та обладнання, посилити захист неба від російських ударів і дати “реальне бачення мобілізаційного процесу”.
Офіційного указу ще немає
Після заяви про Михайла Драпатого Зеленський уточнив, що всі рішення мають бути формалізовані наступного дня.
«З цієї ситуації Україна має вийти сильнішою, і Росії буде складніше», — сказав президент.
Як відреагував Михайло Драпатий на своє призначення
Михайло Драпатий після повідомлення про нове призначення подякував президентові за довіру, міністрові оборони — за підтримку, а Силам оборони — за “новий етап служби”.
«Служіння Україні завжди було для мене честю, а під час війни за незалежність воно означає абсолютну відповідальність», — написав він.

Драпатий також подякував Олександру Сирському за “послідовну роботу зі зміцнення українського війська”.
«Працюватиму відповідально, зосереджено і з повагою до людей, які сьогодні захищають нашу державу. Слава нації! Смерть ворогам!», — підсумував Михайло Драпатий.
Михайло Драпатий: біографія
Михайло Драпатий народився 21 листопада 1982 року в Кам’янці-Подільському на Хмельниччині. У 2004 році він закінчив Харківський інститут танкових військ і після цього почав службу в 72-й окремій механізованій бригаді.
Саме з цією бригадою Драпатий зустрів початок російської агресії у 2014 році. Тоді він був командиром 2-го механізованого батальйону 72-ї ОМБр.
Герой боїв за Маріуполь
У 2014 році підрозділи Драпатого перебували навколо Маріуполя. 9 травня він на чолі батальйону зайшов у місто на бронетехніці, щоб посилити українські сили після спроби проросійських сил захопити міський відділок міліції.
Саме тоді з’явилися кадри, які стали відомими на всю країну: БМП під командуванням Драпатого проривається через барикади у Маріуполі. Ці кадри демонстрували телеканали всього світу як приклад звитяги командира.
Через декілька років в інтерв'ю "Армія FM" Михайло Драпатий відповів, як наважився на прорив через сепаратистські барикади.
"Коли мені механік-водій доповідав, що перед нами барикади більш ніж метр у висоту, питав, що робити, а я сказав, що беремо штурмом. Це відео облетіло весь світ. І вони (росіяни) не дочекаються",
– підкреслив військовий.
Звільнити 9 травня 2014 Маріуполь не вдалося. Підготовка до звільнення міста тривала кілька тижнів. Операція зі звільнення Маріуполя почалась на світанку і тривала один день: о 5-й ранку у місто зайшли 150 бійці "Азову", дві роти батальйону "Дніпро", нацгвардійці і спецпризначенці МВС. І до вечора відновили контроль.
Драпатий вивів батальйон із “Ізваринського котла”
Після Маріуполя 1-й і 2-й батальйони 72-ї бригади вирушили у рейд уздовж кордону з Росією. Завданням було зачистити територію та не допустити проникнення нових сил противника. Українські військові взяли під контроль прикордонну зону біля Амвросіївки, Зеленопілля, Маринівки, Довжанського, утримували Савур-Могилу та Червонопартизанськ.
Але через російські обстріли з “Градів” і “Ураганів” військові та прикордонники опинилися у вогневому кільці.
Сюжет про те, як Драпатий вивіз з-під російських куль захисників у 2014 у Ізвариному: відео
“Були дні, коли нас по 7 годин безперервно розстрілювали з усіх видів артилерії та мінометів. Сили були нерівні, допомога не підходила, боєприпаси закінчувались, техніка майже вся була виведена з ладу. І тоді підрозділи пішли на прорив, вийти змогли не всі, а ті, хто прорвався, дійсно стали героями”, — згадував Михайло Драпатий ті події.
Драпатий не став чекати на так званий “зелений коридор” від росіян. Він самостійно взявся виводити підрозділи бригади з району Ізвариного та Червонопартизанська, який нині має назву Вознесенівка.
5 серпня 2014 року бійці групи майора Драпатого вийшли з “Ізваринського котла”. Загалом вони подолали понад 160 кілометрів. З оточення вдалося вивести 260 військових 2-го батальйону 72-ї бригади та понад 30 одиниць техніки. Загинув один боєць.
Майор Драпатий після виходу з Ізвариного
Служба у зоні АТО
Після виходу з оточення батальйон Драпатого передислокували до Волновахи, а сам командир отримав направлення на навчання до Національного університету оборони України. Також йому присвоїли звання підполковника.
Однак стаціонарне навчання тривало недовго: Драпатий перевівся на заочну форму й повернувся в зону АТО. Там служив у 30-й окремій механізованій бригаді першим заступником командира.
У серпні 2016 року його призначили командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади, яка тоді дислокувалася у Донецькій області. З липня 2017 року Драпатий керував операціями в районі Бахмутської траси.
У 2019 році йому достроково присвоїли звання полковника. Того ж року він почав навчання в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. Драпатого визнали найкращим випускником оперативно-стратегічного рівня підготовки. Під час випуску у червні 2021 року посолка Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс нагородила його перехідним мечем королеви Великої Британії.
Чим займався Михайло Драпатий на початку повномасштабного вторгнення Росії
Повномасштабне вторгнення Драпатий зустрів на посаді заступника командувача Об’єднаних сил ЗСУ з підготовки військ. Уже невдовзі його перевели безпосередньо до війська — на одну з найнебезпечніших ділянок фронту, південь України.
Тоді росіяни швидко просунулися з Криму до Херсона й загрожували Миколаєву та Кривому Рогу. 17 березня 2022 року Драпатий очолив угруповання військ “Південь”, яке пізніше стало ОУВ “Каховка”. Це угруповання зупинило просування російських військ на Кривий Ріг.
Згодом підрозділи під командуванням Драпатого перегрупувалися й увійшли до складу військ, які восени 2022 року пішли у контрнаступ. Драпатий був одним із тих, хто командував звільненням правобережжя Херсонщини. Він очолював оперативно-тактичне угруповання “Херсон”.
Далі 126 бригада ТРО, яка була в розпорядженні Драпатого, зайшла і зайняла позиції під Антонівським мостом в районі Херсону на лівому березі Дніпра. Щоб швидко наступати, Драпатий попросив у головнокомандувача одну механізовану бригаду. Однак у цей момент командування операцією, що зараз відома як «бої за Кринки», повністю віддали тодішньому командувачу Корпусу морської піхоти Юрію Содолю. Він керував заходом морських піхотинців у Кринки та інші населені пункти на лівому березі Дніпра. Драпатого від планування операції усунули — він лише супроводжував і допомагав. Операція фактично завершилася провалом, Сили оборони відійшли з великими втратами влітку 2024 року.
В березні 2024 року Драпатого призначили командувачем оперативно-стратегічного угруповання «Одеса», відповідальність якого сягає від Придністровʼя до Запорізької області.
В лютому 2024 року президент Володимир Зеленський призначив Драпатого заступником начальника Генштабу з питань військової підготовки. Ще певний час Драпатий очолював ОСУВ «Одеса» і приїхав у Київ лише навесні.
Бойовий генерал
На штабній роботі Драпатий пробув недовго. У травні 2024 року російська армія спробувала прорватися на Харківщині та створила пряму загрозу Вовчанську. Драпатого відправили стабілізувати ситуацію — він очолив ОТУ “Харків”. Пізніше — ОТУ “Луганськ”, яке відповідало за ділянку фронту від Білогорівки на Луганщині до Нью-Йорка на Донеччині.
5 жовтня 2024 року Драпатий отримав звання генерал-майора. Він також є лицарем орденів Богдана Хмельницького, “Народним Героєм України” та має інші нагороди.
29 листопада 2024 року Михайла Драпатого призначили командувачем Сухопутних військ ЗСУ. З 26 січня 2025 року він керував ОСУВ “Хортиця”.
1 червня 2025 року він подав рапорт на звільнення після трагедії на полігоні Сухопутних військ у Сумській області, де внаслідок російського обстрілу загинули українські військові.
3 червня Драпатого звільнили з посади, однак згодом призначили командувачем Об’єднаних сил ЗСУ. 20 жовтня 2025 року він очолив новостворене Угруповання об’єднаних сил, яке відповідало за ділянку фронту в Харківській області.
Нові виклики для генерала Драпатого
У липні 2026 року стало відомо, що Михайло Драпатий має обійняти посаду головнокомандувача ЗСУ після відставки Олександра Сирського.
Це сталося на тлі кадрової кризи у військово-політичному керівництві. Після відставки уряду Юлії Свириденко у новій конфігурації Кабміну не знайшлося місця міністру оборони Михайлу Федорову. Після цього Федоров публічно розкритикував головнокомандувача Олександра Сирського, зокрема за неефективність і несучасність підходів.
Після цього у багатьох містах України, у тому числі і у Києві, почалися протести, серед вимог яких поступово викристалізувалася відставка Сирського. Про претензії до нього також почали відкрито говорити військові.
Президент Володимир Зеленський провів консультації з військовими та зустрівся з провідними командувачами. Серед них був і Драпатий. За повідомленнями медіа, генерал-майор був одним з 11 потенційних претендентів на посаду головкома, а деякі джерела називали його головним фаворитом.



