Як працює МОЗОК? Розмова з нейробіологом
«Така ціна нашої Незалежності». Історія 19-річного Сергія Карпо і фото, яке стало символом війни
Історія прапора
Віталій Овчаренко звертається у дописі до всіх, хто використовує це фото, пам'ятати, кому належить кров на прапорі.
"Історія фото цього прапора.
Це фото зроблене мною 13 лютого 2015 року у вже оточеному Дебальцевому в районі 11-ї години. Це фото з бронежилета Сергія Карпо на позивний «Мальок». На момент фото «Мальок» вже загинув - йому було всього лише 19 років!
Сергій родом з села Коровій Яр, що на півночі Донеччини у Лиманському районі.
Сергій Карпо
Сергій загинув близько 9-ї ранку цього ж дня, коли наш добробат «Артемівськ» разом з хлопцями з добробату «Львів» та, здається, 40 ОМПБ поїхали в селище «Октябрське» на північно -східній частині Дебальцевого - евакуйовувати поранених з ротно-опорного пункту «Мойша» та пробити до них дорогу, яка вже була в сірій зоні.
Я памʼятаю останню фразу яку сказав «Мальку»: «все братан, давай, удачі»… я закутався у спальник, бо був дуже і дуже замерзший після півтораденного чергування в «Тонелі» на лютневому холоді, і заснув. Я чув, що там вже розпочались приготування до нового завдання, на яке і поїхали наші хлопці. Спальне місце «Малька» було поряд з моїм…
Прокинувся я через кілька годин, коли вже наші повернулись і танк з лівим бортом в районі траку був червоний від крові сина українського народу Сергія Карпо…
Я пішов до нашої ГАЗелі, хтось мені підсказав, і глянув на бронік Сергія. І зробив це фото. Спочатку я і сам патч відірвав, щоб не загубився, але хтось з хлопців сказав що це погана прикмета, то ж я приліпив його назад на бронік Сергія".
Також Віталій розповідає, що разом із Сергієм у бою загинули інші військові.
"Разом з Сергієм Карпо в тому бою загинули з батальону «Артемівськ»: Діма Стрілець з Марʼїнки, мій сусід по кімнаті по пансіонату, де ми жили коли оформляли на нас документи. У нього, здається, дитина пішла в 14 році у перший клас. Він встиг її відвести на свято; Вітя Лаговський. Завжди позитивний дід з Житомирщини, який розповідав про онуків. Ми з Вітєю періодично бачились на блокпостах і базі.
З батальону «Львів»: Ігор Лехмінко з Яворова, що на Львівщині - ми з ним пару раз встигли поговорити про історію і символічність, що «Львів» і «Артемівськ» обʼєднались для оборони міста; Владислав Домченко зі Львова - я слабо Влада памʼятаю, тому що в тому підвалі у нас була купа військових.
Також загинули бійці 17 ОТБР та 40 ОМБ. Вічна памʼять".
Віталій Овчаренко зазначив, що багато хто з його підписників називає зроблене ним фото одним із найпоказовіших кадрів цієї війни.
"Багато хто з моїх підписників називає це фото одним з найпоказовішим з цієї війни. Мабуть так.
Викладаю фото в гарній якості. Така ціна нашої Незалежності! Памʼятайте про це!", — написав Віталій.
Що відомо про захисника з Донеччини Сергія Карпо
Сергій Карпо, позивний «Мальок», народився 24 червня 1995 року в селі Коровій Яр на Лиманщині. Він служив молодшим сержантом міліції у батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ».
13 лютого 2015 року, під час боїв за Дебальцеве, Сергій разом з іншими військовими вирушив на завдання з евакуації поранених із ротного опорного пункту «Мойша». Під час бою в районі селища Жовтневий він загинув. Сергію було лише 19 років.
Спочатку його поховали на Краснопільському кладовищі у Дніпрі як тимчасово невстановленого захисника України. Згодом Сергія ідентифікували за результатами ДНК-експертизи та офіційно визнали загиблим.
У 2018 році Сергія Карпо посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і самовіддані дії у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Його портрет також розміщений на Стіні пам’яті полеглих за Україну в Києві.


