Цей «Оскар» для нас всіх. Як українці відреагували на перемогу фільму «20 днів у Маріуполі»

Що сталося?

У ніч з 10 на 11 березня в Лос-Анджелесі відбулась 96-та церемонія нагородження премії «Оскар» від Американської кіноакадемії.

В категорії «Найкращий документальний фільм» перемогу здобув фільм режисера Мстислава Чернова «20 днів в Маріуполі».

Під час нагородження на сцену разом із Черновим піднялися фотокореспондент Євген Малолєтка та продюсерка Василіса Степаненко, які разом із режисером працювали в оточеному Маріуполі у 2022 році.

Отримуючи нагороду, Мстислав Чернов зі сцени наголосив на тому, що «20 днів в Маріуполі» — перший український фільм, який отримав «Оскар».

Команда, яка працювала над фільмом, отримала "Оскар"Автор: REUTERS/Mike Blake

«Я вдячний. Але, напевно, я буду першим режисером на цій сцені, який би хотів не робити цей фільм. Я хотів би мати змогу обміняти це на те, щоб росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста, щоб росіяни не вбивали десятки тисяч моїх співгромадян України. Я б віддав це, аби вони звільнили всіх заручників, солдатів, які захищали нашу землю, цивільних, які в їхніх тюрмах. Але я не можу змінити історію, не можу змінити минуле, проти ми всі разом, ви і я, ми зараз серед найталановитіших людей світу. Ми можемо зробити так, щоб історію виправити, щоби правда перемогла. І щоби загиблі люди Маріуполя та ті, хто віддали своє життя, щоби їх ніколи не забули. Тому що кіно формує спогади, спогади формують історію», — сказав Чернов.

Варто зазначити, що українські фільми і раніше були номіновані на «Оскар». Зокрема, у 2023 році — фільм про дитячий притулок на Донбасі «Будинок зі скалок». У 2016-му — фільм про Євромайдан «Зима у вогні: Боротьба України за свободу». Але ці стрічки були спільними роботами України та інших країн. «20 днів в Маріуполі» — суто український фільм.

Що було?

За місяць до оголошення остаточних номінантів на премію «Оскар» Американська кіноакадемія оприлюднила короткий список стрічок у 10 категоріях. Фільм Мстислава Чернова «20 днів в Маріуполі» потрапив одразу до двох — як найкращий документальний та міжнародний фільм.

До «Оскара» команда, яка працювала над фільмом, здобула чимало нагород. Зокрема Чернов, Малолєтка та Степаненко отримали Пулітцерівську премію. Також у 2024 році їх нагородили Шевченківською премією.

Стрічка також перемогла у номінації «Найкращий документальний фільм» британської кінопремії BAFTA. А Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів США (DGA Awards) за видатні режисерські досягнення в документальному кіно.

А ще, за повідомленням компанії «Артхаус Трафік», «20 днів у Маріуполі» став найкасовішим документальним фільмом українського кінопрокату, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату.

Як на «Оскар» відреагували у мережі?

Після оголошення результатів «Оскару» чимало маріупольців, які пережили блокаду та стали свідками трагедії, стали писати про це у мережі.

Зокрема Світлана Мазалова, чию історію ми розповідали на Свої, зазначила, що лише маріупольці можуть зрозуміти, що «20 днів у Маріуполі» — фільм про нереальний біль, який ніколи не зникне.

Не рада я цій нагороді. Не рада я, що це сталося. Поки всі будуть радіти від «Оскару», ті, хто був тоді в Маріуполі, будуть ридати від горя

Лілія Короп пише, що ніколи не зможе подивитися «20 днів у Маріуполі».

«Різні люди запрошували мене в кінотеатр на цей фільм разів 6-7. Я не піду. Ми ніколи не зможемо дивитися фільм, в якому живемо. Це більше, ніж можна стягнути. 23 місяці мій брат і практично всі його побратими в полоні після визволення Маріуполя…

Я вдячна авторам фільму «20 днів у Маріуполі» за те, що показують світу реальність, з якої ми хотіли би вийти, але не виходиться

Це так важливо говорити про Маріуполь і говорити про його атлантів, які на своїх плечах досі тримають всю Україну. І досі перебувають у російській тюрмі».

Наталія Ємченко називає перший український «Оскар» шокуючим та драматичним.

«Сподіваюсь, він стане великим внеском у усвідомлення світом масштабів російського зла, масштабів вбивств, масштабів злочину. 20 днів в Маріуполі».

Фільм-свідоцтво, фільм-правда, фільм-вирок росіі. Хроніка вбивства росіянами десятків тисяч цивільних українців в Маріуполі в перші 20 днів повномасштабного вторгнення в лютому-березні 2022 року

Ірина Цілик вважає, що подібні відзнаки та нагороди дуже важливі сьогодні.

Цей фільм — саме той випадок, коли кіно є не лише художнім висловлюванням, а й дуже потужною зброєю…я дуже сподіваюся, що кадри з «20 днів у Маріуполі» довго стоятимуть перед очима різних людей, які його подивилися

Сергій Захаров каже, що ми всі й досі живемо, наче в цьому кіно.

"20 днів в Маріуполі". Ми ще досі у цьому кино. На першому зображенні кадр з фільму, де з-під завалу дістають пораненого сина мого доброго знаймого, службовця ДСНС з Макіївки Максим Повненький. Інші зображення це кадри з телефону мого сина, який навчався в філії НАОМА в Маріуполі. Тоді з ним був втрачений надовго зв'язок, але, слава богу, йому з іншими студентами пощастило вийти цілими.

Цей Оскар для нас всіх. Але головного сценариста (Путіна) потрібно нарешті вже нагородити стратою через повішення. Ця нагорода буде більш за «Оскара»

Наталія Дєдова зазначила, що трагедія Маріуполя назавжди залишиться у спогадах місцевих.

Маріуполь та маріупольці ніколи не забудуть ані перші 20 днів повномасштабного вторгнення, ані наступні роки окупації! Маріуполь та маріупольці завжди памʼятатимуть власну ціну в цій війні і власний біль! Маріуполь та маріупольці чекають на правду! Світла памʼять всім загиблим!

Микола Осиченко звернув увагу на те, що наразі російські ЗМІ не можуть пояснити, як нагороду отримав фільм про трагедію в Маріуполі. За його словами, пропагандисти вже почали вигадувати чергові фейки. Натомість сам Микола сподівається, що навіть попри заборону жителі росії подивляться «20 днів у Маріуполі».

Я дуже сподіваюся, що росіяни спробують подивитися фільм у мережі. Нишком, щоб ніхто не спалив їх за цим заняттям. І що у мозку відкладуться сцени Маріупольського Ада 2022 року

«Росіяни не зміниться, я впевнений – вони будуть так само підтримувати свого низькорослого імператора. Але муки залишків совісті змусять їх погано спати ночами, йти в запої, зривати агресію на своїх сусідах, сім'ях. Нехай у кожного росіянина, який підтримає і підтримує війну, настане в житті своє маленьке персональне пекло».

Анна Мурликіна пригадала, у 2016 році під час презентації книги «Маріуполь. Останній форпост» у Відні, як у промові Мстислава, вона наголошувала на тому, що ніколи не хотіла б мати приводу для написання такої книги.

Але тоді я ще і гадки не мала – що таке справжня трагедія. Я хочу, щоб зупинилося це зло, яке тільки збільшується і збільшується

У Києві презентували Літопис про оборону Маріуполя. В ньому зібрали хроніку боротьби за місто

Народжувала, коли росіяни штурмували лікарню. Історія родини Савосіних з Маріуполя

Саша Вазіанова випустила фільм “Радість”. Він і її збірка “Розплач” про життя у блокадному Маріуполі