Народжувала, коли росіяни штурмували лікарню. Історія родини Савосіних з Маріуполя
Мене врятувала Марія — дівчина-інтерн, це була її перша операція
9 березня у Кароліни Савосіної відійшли води, й постало питання поїздки в пологовий будинок. На той час Маріуполь уже перебував під щільним вогнем російських окупантів.
"Ми пішки йшли на БМП, це біля молокозаводу, в комендантську годину. Там знаходились "швидкі". Коли ми дійшли, вони сказали, що пологовий будинок розбомлено, і повезли мене в іншу лікарню в Маріуполі — це поліклініка. Ліфт вже не працював, і я пішки піднімалася на шостий поверх", — згадує Кароліна.
Через стрес у жінки довго не починалися потуги, хоч і відійшли води. Кароліна має проблеми зі здоров'ям, які не дозволяли їй народжувати самостійно. Лікарі мали робити кесарів розтин.
Маленька Аня Савосіна народилася в день, коли російські окупанти штурмували лікарню в Маріуполі
"Коли у мене почалися потуги, лікар кудись зник. Як я потім дізналася, він тоді пішов рятувати іншу жінку, яка також народжувала, але в підвалі. А мене врятувала Марія — дівчина, яка була інтерном і нікого не оперувала до цього. Вона мене прооперувала. Там були екстремальні умови, бо російські військові тоді штурмом брали нашу лікарню", — розповіла жінка.
Російські окупанти стріляли з танків та палили все, що було навколо лікарні. Але сама лікарня залишалася цілою, хоч і вже була без вікон.
"Увечері 12 березня російські військові зайшли в лікарню. Породіль майже не чіпали, бо лікарі їх не підпускали до нас. Аргументом було те, що новонароджені діти можуть захворіти".
Хотіли вивезти у ростов, але нам вдалося виїхати в Україну
Коли російські військові окупували лікарню, усіх пацієнтів мали "евакуювати" в ростов.
"Увечері 21 березня вони нам кажуть, що 22-го нас усіх вивезуть в росію. Я сказала чоловіку, що я не хочу в росію. Це була примусова евакуація — у нас не питали, хочемо ми туди чи не хочемо. Ми йшли коридорами, а навкруги стояли люди з автоматами, які показували напрямок руху. І ми з чоловіком розвернулися в іншу сторону. Російські військові нас не зупиняли, бо ми сказали, що нам треба взяти речі", — згадує Кароліна.
Кароліна Савосіна народжувала доньку, коли окупанти штурмували лікарню, в якій вона лежала
Через кілька днів мав відправлятися інший автобус, яким родині вдалося виїхати до Нікольського.
"Коли ми їхали через блокпости, я щипала доньку, щоб вона плакала, бо вони обшукували дуже сильно. Перед від'їздом я заховала золото, якого в мене було багато, серед туалетного паперу та у рукавички дитини. Вони його не знайшли".
Автобусів на підконтрольну Україні територію не було зовсім. Росіяни влаштували пастку, і жителі Маріуполя могли виїхати тільки в росію. Проте родині все ж вдалося доїхати до Бердянська, а звідти — на підконтрольну українській владі територію.
Розвиваємо бізнес, але грошей не вистачає
Нині родина Савосіних живе у Чернівцях, куди перебралася одразу після виїзду з окупації. Майже два роки Кароліна сиділа вдома з дитиною, а зараз разом з чоловіком розвиває невеличкий сімейний бізнес.
"Перші місяць я намагався працювати. Я працюю в інтернет-продажах, але вони йдуть погано. Також у перші два місяці я влаштувався на роботу — ремонтував телефони. Але там нічого не заплатили. Потім дружина знайшла в інтернеті грант для малого бізнесу для ВПО в Чернівцях. Ми подали на грант, і буквально через місяць уже отримали", — розповів чоловік Кароліни Дмитро Савосін.
Родина вирішила ризикнути, бо втрачати було нічого. Адже все їхнє життя та все нажите залишилося в Маріуполі. Так вони відкрили свій невеличкий магазин аксесуарів для техніки, а Дмитро ще й ремонтує її.
Переселенець з Маріуполя Дмитро Савосін намагається розвивати власний бізес у Чернівцях: ремонтує телефони та продає мобільні аксесуари
"Люди приходять, ми спілкуємося, хтось щось здає на ремонт, щось купує. Вони зрозуміють, що ми ціну "не гонимо", не обманюємо в плані ремонту. Все робимо чесно, тому люди приходять знову. Для нас це дуже важливо. Дружина більше зараз працює, тому що їй це дуже сподобається. Вона за два роки вже насиділася вдома", — каже Дмитро.
Попри те, що родина розвиває бізнес, грошей все одно не вистачає. Ще й виплати для ВПО скасовують. Цьому Савосіни щиро здивовані, адже переселенці залишаються зовсім без нічого й ці кошти хоч якось підтримують, дозволяють щось купувати, якось влаштовуватися на новому місці.
"Вони стимулюють, щоб ми працювали. Я би рада була працювати, але мені навіть ні з ким залишити дитину. Тому ми з чоловіком працюємо позмінно: вранці працює він, а ввечері — я, і навпаки", — каже Кароліна Савосіна.
Свої в Telegram 
