Цей фільм нагадуватиме світу про трагедію наших міст. Інтерв'ю поліцейського Володимира Нікуліна

У чому суть?

Поліцейський з Донеччини Володимир Нікулін був одним з тих, хто першими зустрічав окупантів у Маріуполі. 9 березня, під час ліквідації наслідків російського авіаудару по пологовому будинку, Володимир познайомився з групою іноземних журналістів, які знімали руйнування міста.

"9 березня 2022 року ми виїхали на цю жахливу подію — на бомбовий удар по пологовому будинку. Там я побачив журналістів, і це було знайомство за секунду. Я розумів, що в такому місці міжнародні журналісти потребують допомоги в будь-якому випадку. Якби ми їх могли, ми би направили їх в безпечне місце, але в Маріуполі не було такого місця", — розповів Володимир Нікулін.

Володимир розумів, як важливо розповідати світу про події в Маріуполі, про те, що росіяни просто знищують це місто та його жителів, тому взявся допомагати їм.

"Я їх возив на ті місця, де був інтернет. І я з ними відправляв ці матеріали. У мене був доступ до інтернету, і я дивився, які матеріали виставляли світові ЗМІ", — поділився поліцейський.

Володимир каже, що для нього було надзвичайно важливо, щоб світ знав про злочини росії в оточеному Маріуполі.

"Це реально мотивувало нас. Що це — не забута історія, що люди бачать, що Маріуполь чинить супротив, що в Маріуполі є наша влада, що в Маріуполі є кому допомагати людям", — каже Володимир.

Надзвичайно важливим було і мати надію на перемогу та мир, адже без цього вижити в оточеному місті було просто неможливо.

"Це особливі відчуття людини, яка знаходиться в облозі, яка намагається тій облозі чинити супротив. Це незрівнянні відчуття. Ми раділи кожному нашому успіху, ми раділи кожному нашому відбиттю. Це були такі наші маленькі перемоги, це була радість для нас. У кожного була надія — ніхто не знаходився там без надії", — розповів Володимир Нікулін.

Виїжджати — було єдиним вірним рішенням

Коли російські окупанти підійшли до лікарні, де тоді розташовувалися поліцейські, Володимир зрозумів, що журналістів потрібно вивозити.

"Це було наше спільне рішення, і це було єдине вірне рішення, яке можна було тоді прийняти. Зараз я розумію, що неможливо було за день до того виїхати і неможливо було виїхати вже через день", — каже поліцейський.

Журналістів, чиї кадри вже бачив весь світ, очевидно, знали вже й окупанти. Тому вони б з вірогідністю в сто відсотків шукали би їх.

"Їх росіяни шукали би всіма засобами, тому що вони зробили більше, ніж хтось інший в тій ситуації на початку війни".

Володимиру Нікуліну та групі іноземних журналістів вдалося виїхати "зеленим коридором" та вивезти відзняті відео та фотоматеріали, які потім перетворилися на оскароносний фільм "20 днів у Маріуполі".

"Я сподіваюсь, що цей фільм буде нагадувати світу про нашу країну, про трагедію наших міст, про людські жертви. Для мене найбільша нагорода — коли про нас пам’ятатиме світ", — підсумував Володимир Нікулін.

Цей «Оскар» для нас всіх. Як українці відреагували на перемогу фільму «20 днів у Маріуполі»

Інна Сорокіна розвиває центр підтримки переселенців у Дніпрі. До цього змінювала громаду Торецька

Яких змін у громаді хочуть у прифронтовій Донеччині? Розповідають жителі Покровська і Родинського