Яких змін у громаді хочуть у прифронтовій Донеччині? Розповідають жителі Покровська і Родинського

Ліана, мешканка Покровська, працівниця вугільного підприємства:
— Нічого не потрібно змінювати в нашій громаді. Як про це зараз взагалі можна думати? Ситуація напружена, настрій тривожний. Звикли. Ні, не так. Ми не звикли, звісно, до цього, але, я думаю, все налагодиться. Ми все одно переможемо.
Таїсія Дмитрівна, мешканка Родинського, пенсіонерка:
— Ви серйозно запитуєте, що потрібно змінити? Тільки одне: щоб війна закінчилась. Та щоб всі живи та здорові залишались. І все буде добре. Я не сиджу. Ось зараз прибираю клумбу біля будинку. Все сміття, листя потрібно згорнути. Тут все і так посіяно, а приберуся і буде красиво, коли розквітне. Нічого нам іншого і не потрібно. Тільки, щоб мир був.
Олена, мешканка Родинського, молода мама:
— Краще щоб життя було в громаді? Зробить дороги, вивозити вчасно сміття, біля будинків навести лад і, думаю, все, більш нічого не потрібно. Все інше добре. Як під час війни можна жити на Донеччині? Ми тут не живемо, а виживаємо. Лінія фронту поруч. Я була рік в евакуації, повернулась і все, як було до війни, так і залишилось. Що тут можна змінити на краще зараз? Хоча, що повернулась не жалкую.
Вікторія, мешканка Родинського, студентка:
— Якщо починати спочатку, коли я тут жила, в місті було багато свят і всього іншого. Але зараз війна і я продовжую тут жити. Мені подобається моє місто. Я дуже хочу, щоб ми були вільні, жили в країні, де немає війни. Я дуже хочу, щоб тут було все, як раніше. На мій погляд, тут і так добре, нічого змінювати не потрібно. Я просто хочу, щоб закінчилась вже війна. Все. Мені все тут подобається.
