Коротко

Цивільним не варто критикувати Сирського. Василь Савін про військове керівництво та клуби в Києві

Свої

15 березня 2024 14:24

Василь Савін провів 5 років у полоні за намагання створити на окупованій території бойовий підрозділ та атакувати російських найманців і посіпак зсередини. Зараз він служить заступником командира піхотної роти у 56-й Маріупольській бригаді. Війна для нього — це спосіб помститись катам, які тримали його у підвалі в окупованому Донецьку, а ще шлях до звільнення рідної Макіївки. У інтерв'ю для YouTube-каналу Свої військовий розповів про своє ставлення до новопризначеного Головнокомандуючого армією Сирського та про мирне життя у Києві, де люди ходять по клубах та ресторанах.

У чому суть?

Цивільні часто вдаються до критики вищого військового командування армією України, але чи правильно це?

"У "недалеких" людей коле у очі те, що Сирський закінчив московське училище. То увімкніть мізки. При радянському союзі це було найпрестижніше піхотне училище. У радянському союзі була інша обстановка, інша реальність", — каже Василь Савін.

Він розповів, що він сам навчався у новосибірському військово-політичному училищі, де готували справжніх вояків.

"Чого-чого, а вояків у радянському союзі готували й «драли» будь здоровий. Тому у найвищому професіоналізмі Сирського ніхто не сумнівається. І дай Бог йому військової вдачі і багато нових яскравих перемог", — поділився військовий.

Дивіться повне відео на YouTube🎥

Савін вважає, що цивільні не мають критикувати військових, бо самі не перебувають у тих умовах і не розуміють армію зсередини.

"Це взагалі не етично. Сидячи дупою на дивані в теплій кімнаті в столиці, найбільш захищеному місті України, про щось таке говорити — це просто не етично. Це не правильно", — каже Василь Савін.

А що з "клубним" життям Києва та інших міст?

Військовий каже, що він не проти того, щоб тилові міста жили мирно та весело, адже саме за це стоять на передовій хлопці.

"Коли я потрапив у Київ, подивився — столиця живе: яскрава, вогні всюди, весело, люди всюди, все працює. І мені на душі радісно, як це не здається дивним. Так, деякі військові ображаються, що вони на передовій, а тут ресторани, нічні клуби. Це не зовсім так. Я був дуже радий, коли побачив, що є молоді люди, розваги якісь, концерти проходять".

Проте, зазначає військовий, люди мають пам'ятати про ціну такого життя та бути вдячними тим, завдяки кому можна жити спокійно.

"Ви ж зрозумійте, якщо у нас там дупа, і тут така ж, то навіщо тоді ми там? У чому тоді сенс? Ми за те там бʼємося, щоб у людей тут було нормальне життя. Ось це вдячність. Просто важливо, щоб люди пам'ятали, що мирне життя є завдяки нам. Завдяки тим, хто бʼється там, хто тримає окупантів на рівні Бахмута, а не на рівні Оболоні", — підкреслив Василь Савін.

Співали гімн України, а за це кидали в карцер. Василь Савін про російський полон