Співали гімн України, а за це кидали в карцер. Василь Савін про російський полон
У чому суть?
Василь Савін пішов на війну, щоб помститись катам, які тримали його у підвалі в окупованому Донецьку 5 років, а ще, щоб відкрити шлях до звільнення Макіївки.
Умови у в'язниці, де росіяни тримали Василя, були, м'яко кажучи, не дуже. Проте й там українці, які намагалися триматися разом, знаходили приводи для радості. Наприклад, святкували День Незалежності України.
Дивіться повне відео на YouTube🎥
"Нас один раз на день виводили на годину на прогулянку. Це були такі прогулянкові дворики на четвертому поверсі. Проводжали нас туди міліціонери, яким було ліньки нас водити. Тому один залишався на першому поверсі, а другий зустрічав на четвертому. А сходами ув'язнені ходили самі", — розповів Василь Савін про умови існування в колонії.
Поки міліціонери лінувалися, українці співали. А співали вони українські пісні.
"Можна було зібратися з іншими камерами між поверхами. Збиралися двічі: на День Незалежності та День Конституції. Я вітав їх зі святом, співали українські пісні: гімн та мою улюблену "Лента за лентою", — згадує військовий.
Але за це окупанти жорстоко карали. Били та кидали в карцери — спеціальні камери для порушників режиму.
"Я чотири рази був у карцері. Один раз — 10 діб, ще двічі — по п'ять та один раз три доби. Я вам скажу, що карцер був кращий, ніж моя камера. Я казав, що я краще в карцері залишуся. Умови там такі, щоб зламати людину, принизити. Але ті, хто не зламався, загартувалися", — каже Василь Савін.
Свої в Telegram 
