У російських ЗМІ пишуть про досліди над людьми Донбасу у Рубіжному. Що з цим не так — пояснення

Російськими сайтами “прокотилася” хвиля публікацій про те, що у Лисичанську, Маріуполі, Рубіжному працювали західні біолабораторії, працівники яких проводили дослідження над мешканцями Донецької і Луганської областей. Зокрема у тексті згадується і відома у регіоні приватна лабораторія “Фармбіотест”. Свої разом з аналітиками VoxCheck розбиралися, що не так з цією інформацією та шукали відповіді на питання, на кого розраховані ці публікації і як не потрапити на гачок пропагандистів.
Що сталося?
У лютому 2024 низка російських сайтів опублікувала текст “Подопытные из Донбасса: западные фармкомпании не щадили даже младенцев”. Зокрема у тексті йдеться про те, що в Україні — у Маріуполі, Лисичанську та Рубіжному — працювали західні біолабораторії, де проводилися досліди над військовими, простими мешканцями регіону та навіть немовлятами. Нібито суть досліджень — тестувати на людях різні препарати, у тому числі від коронавірусу та серцевих захворювань. А ще — брати на аналізи зразки крові і передавати її на дослідження до США. Для цього, за ствердженнями пропагандистів, навіть був невеликий аеродром у Харківській області, де сідали американські літаки, якими потім доставляли біоматеріали до Сполучених Штатів.
У чому суть?
Вся історія про закордонні біолабораторії приправлена "невигаданими історіями" місцевих, зокрема мешканки Лисичанська, яка стверджує, що від таких дослідів померло немовля. Одним реченням вказується, що колишні працівники цих лабораторій підтверджують факти дослідів над мешканцями Донбасу.
Загалом, історії про біолабораторії в окупованому нині Рубіжному не нові. Окупаційні війська ще у 2022 році, коли окупували Рубіжне, викладали у соцмережах фото з розбитої лабораторії “Фармбіотест” і навіть зняли відеоролик, де заявляли, що то — біолабораторія, де начебто виробляють біологічну та хімічну зброю.
Про це ще у липні 2022 в ефірі телемарафону говорив тодішній очільник Луганщини Сергій Гайдай.
«Вони просто зайшли в нашу фармацевтичну компанію. Ну, добре — з таким успіхом, кожна наша аптека — це лабораторія по розробці біологічної зброї», — каже Гайдай.
Що було?
Насправді ж, “Фармбіотест” — звичайний клініко-діагностичний центр, який запрацював у Рубіжному у 2012 році як сучасний медичний науково-дослідний центр. Його робота була орієнтована на проведення порівняльних фармакокінетичних досліджень лікарських засобів з метою оцінки взаємозамінних брендових (закордонних) та відтворених (вітчизняних) препаратів. Тобто простими словами — один з напрямків роботи “Фармбіотесту” — фармакологія.
Одна з лабораторій клініко-діагностичного центру "Фармбіотест"
Окрім цього центр відкрив у 10 населених пунктах області 12 пунктів забору аналізів. Ще на базі центру працював кабінет УЗД-діагностики, лікар-терапевт, кардіолог, акушер-гінеколог, травматолог, ендокринолог, невропатолог та лікар ультразвукової діагностики. Відмінність самої лабораторії “Фармбіотесту” була у сучасному обладнанні, яке дозволяло максимально точно зробити дослідження будь-яких аналізів, а відтак люди мали можливість отримати точні результати і надалі ефективне лікування. Про все це в одному з інтерв’ю розповів директор клініко-діагностичного центру “Фармбіотест” Григорій Цапко.
Під час епідемії covid у лабораторії "Фармбіотест" робили дослідження на захворюваність методом ПЛР, бо потужності клініко-діагностичного центру дозволяли це робити і він мав верифікацію Мінохорони здоров'я України
Він також пояснив, що у їхній лабораторії не можливо зробити біологічну зброю.
“Так, у складі нашої компанії, як і у складі тисяч клініко-діагностичних центрів в Україні, тієї ж Росії, були і є біоаналітична та клініко-діагностична лабораторії. Це стандартна практика. Але будь-який фахівець вам скаже, що діагностична та біоаналітична лабораторії – це суттєво інший світ, ніж лабораторія розробки і тим більше – виробничі площі, нехай навіть дослідницькі. При всьому бажанні ми не змогли б створити біологічну зброю, це нонсенс”.
Щодо реєстрації “Фармбіотесту”, то за даними YouControl, клініко-діагностичний центр має два місця реєстрації, і обидва в Україні — Київ і нині окуповане Рубіжне. Серед співзасновників — жодного іноземця. Серед напрямків діяльності — загальна медична практика, спеціалізована медпрактика, дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій, що цілком логічно для роботи такого клініко-діагностичного центру.
Як відрізнити російську пропаганду і на що вона розрахована?
Свої звернулися за коментарями до аналітичного центру VoxCheck, який постійно розвінчує російські фейки та пропаганду, аби вони розповіли детально про ці інформаційні вкиди та порадили, як відрізняти пропаганду і де шукати правдиву інформацію. Ці поради підготували Єлизавета Ткаченко та Анастасія Бродовська, молодші аналітикині VoxCheck.
Які наративи просуваються у таких публікаціях і для чого?
— Перший і головний наратив — наявність так званих біолабораторій в Україні. З 2014 року росіяни системно вигадують фейки та «докази» до них про діяльність біолабораторій, у яких «таємно» та «незаконно» проводили досліди над українцями. Хоча в Україні немає жодної біолабораторії, а усі «докази» росіян підроблені.
Усі дослідження, які проводила клініка «Фармбіотест» можна подивитися на сайті Державного експертного центру МОЗ України. Зокрема клініка проводила дослідження на біодоступність лікарських препаратів таких, як «Адезін», «Тензокард», «Кловаск» тощо. Проте усі ці назви належать звичайним лікарським препаратам. Компанія «Мікрохім», виробник ліків «Кловаск» та «Тензокард», які тестували у «Фармбіотест», раніше спростовувала фейк про біолабораторію в Рубіжному. А вакцини, про які пишуть росіяни, компанія взагалі ніколи не тестувала.
Мовляв, росія «рятує» мешканців тимчасово окупованих територій від українців, які «знущаються» з них та проводять нібито незаконні досліди над дітьми.
Другий наратив, який росіяни намагаються підкреслити у подібних фейках — «західне управління Україною». Пропагандисти роблять акцент на тому, що ліки західних компаній «тестували» на українцях, а серед працівників начебто все частіше з'являлися іноземці. У цьому випадку росіяни намагаються у черговий раз розповісти своєму народу, що країни Заходу та США «страшні і небезпечні» і краще не мати з ними справу та наголосити, що Україна нібито не самостійна, а «повністю підпорядкована» іноземцям.
Яка кінцева мета цієї пропаганди? На яку аудиторію вона розрахована?
— Такими фейками росіяни намагаються досягти одразу декілька цілей, спрямованих на внутрішню та зовнішню аудиторії.
Всередині країни росія хоче показати своїм мешканцям, як «дбає та звільняє» українців від західного «поневолення». Тобто посіяти ворожі настрої серед росіян до Заходу і США, а натомість схилити народ до возвеличення власної держави. Для посилення ефекту возвеличення росіяни використовують наратив про те, що «знущання» з українців начебто «припинилися» лише з приходом росії.
Для надання більшої легітимності своїй брехні росіяни активно використовують візуальні матеріали. Наприклад, звичайний бокс для транспортування вакцин у сюжетах представляють як «контейнер для транспортування незаконно вилучених органів». Пересічному іноземному читачу такий псевдодоказ може здатися справжнім та зрештою підштовхнути його довіряти інформації росіян і засуджувати Україну.
Підсумовуючи, кінцевою метою є дискредитація України на міжнародній арені та виправдання російської агресії.
На що така пропаганда може впливати?
— Дуже малоймовірно, що українці вважатимуть цю інформацію правдивою і боятимуться, що завтра над ними почнуть ставити експерименти. Оскільки наратив про біолабораторії в Україні, яким росіяни намагались виправдати вторгнення, швидко спростували західні і українські фактчекери у перші місяці великої війни, а вислів «бойові гуси» уже став крилатим та сприймається як жарт. Хоча ця теза є лише частиною глобального меседжа, ніби Захід використовує Україну, від США та країн ЄС не варто чекати допомоги. Тож логічним висновком має стати думка, мовляв, не потрібно прагнути доєднатись до ЄС чи НАТО, краще будувати союз з росією. Один цей кейс не може змінити думку суспільства, але постійне й планомірне його повторення, може збити з пантелику тих, хто досі вагається чи правильним шляхом іде Україна.
За таким же принципом діє пропаганда і на тимчасово окупованих територіях. Постійне повторення нісенітниць про «біолабораторії» та «експерименти на людях» може негативно вплинути на ставлення до України.
Однак найбільш значний та негативний вплив цей фейк може мати на громадян країн-партнерів. Віра у те, що в Україні діють небезпечні біолабораторії, потенційно може призвести до зниження підтримки України за кордоном, а також зменшення надання фінансової допомоги, зброї тощо.
Як людям відрізняти пропаганду?
— Щоб не потрапити на гачок пропаганди найкращим рішенням буде споживати інформацію з офіційних каналів держорганів та читати «білі» медіа зі списку Інституту масової інформації. Також більше дізнатись про медіа, яке ви читаєте, можна на сайті Детектор медіа, а іноземні видання варто перевіряти у Media bias factcheck.
Щоб самостійно розпізнати пропаганду варто звертати увагу на заголовок новини. Клікбейтні, гучні заяви, які провокують вас на емоції, мають стати першим маячком при прочитанні/перегляді новини. Часто такі меседжі можуть починатись зі слів «Увага!», «Терміново» і все це капслоком.
Ще одним червоним прапорцем є граматичні, лексичні, стилістичні помилки у матеріалі, авторитетні ресурси, як правило, мають редакторів, які слідкують за дотриманням цих правил. Натомість сайти, які публікують дезінформацію, можуть нехтувати цими правилами через брак фахівців.
Також якісні медіа пишуть сухо, подаючи лише факти, без оціночних суджень. Ніяких «бойовиків», «київського режиму» чи інших подібних дефініцій ви там не побачите. Також у пропагандистській новині можуть намагатись маніпулювати думкою читача, стверджуючи, що так думають усі, це загально визнаний факт. Це зменшує недовіру до інформації, адже «більшість не може помилятись», так? Але, по-перше, від помилок не застрахований ніхто, по-друге, запитайте себе хто ці «усі»?
Фейкороби часто вдаються до підміни понять та спотворення причинно-наслідкових зв'язків. Як умілі фокусники, вони ховають один факт, а витягають з кишені інший. Так росіяни розповідають, що мотивацією почати повномасштабну війну стало бажання «захистити народ Донбасу». Але замовчують той факт, що це вони почали військові дії у 2014 році та що до цього ніхто не загрожував життю донеччан, луганчан та кримчан.
Зокрема фото та відео можна перевірити за зворотним пошуком у будь-якому пошуковику. Це не займе багато часу, проте дозволить переконатися у правдивості тверджень.
Варто пам'ятати, що не всі, хто називають себе «експертами» дійсно мають відповідні знання та фах. Прочитання короткої біографії людини — справа кількох хвилин, але може краще розкрити особистість «експерта» та пояснити мотивацію його висловлювань.
Якщо новина здається вам підозрілою варто пошукати її на сайтах українських або закордонних фактчекерських організацій. Пильність та критичне мислення — головні помічники у протидії пропаганді.
***
Щоб краще навчитись розпізнавати фейки та протидіяти дезінформації, ви можете переглянути відео з курсу медіаграмотності, який онлайн медіа Хмарочос робить спільно з Агенцією медійного росту АБО.
Переглянути підбірку відео ви можете за цим посиланням.
Також ви можете пройти тест до одного з відео та брати участь у розіграші подарунка.

