Квартиру чи будинок окупанти внесли до списку «безхазяйних». Що робити власнику і куди звертатися

Побачили свою квартиру у списку — збирайте докази

Перше, що може зробити власник, який перебуває на підконтрольній Україні території, — зафіксувати сам факт того, що окупаційна влада почала процедуру щодо його житла.

Наталя Войнова радить зберігати списки й оголошення, в яких є адреса квартири, фото та відео, повідомлення окупаційних адміністрацій, а також свідчення людей, які залишаються на місці.

Якщо вона не може поїхати або немає можливості, то потрібно збирати відповідні докази того, що квартира буде забрана

«Тобто максимально і свідчення сусідів, і вся фото-, відеофіксація, яка може бути, всі оголошення на сайтах — десь збирати інформацію. Тобто підтвердити, що квартира дійсно перебуває в цьому механізмі вилучення. Це потім буде доказом і, відповідно, може бути підставою для якогось відшкодування», — пояснила Воийнова.

Якщо відомо, що у квартирі вже живуть сторонні люди, це також потрібно фіксувати. За можливості варто встановити, хто саме заселився, зібрати свідчення сусідів, фото та іншу доступну інформацію.

«Фіксувати поки що всі дії, хто проживає, свідчення, докази максимально збирати. Я не думаю, що особи вийдуть, якщо навіть хтось знайомий прийде і скаже: “Виїжджайте з мого житла”. Тут дуже складна ситуація. І дуже багато таких випадків було — навіть самовільно займали квартири. Не просто за рішенням окупаційної влади, а просто сподобався будинок — вони зайняли, і спробуй потім вигнати», — говорить Войнова.

За словами спікерок, власники іноді знають лише те, що в їхній квартирі хтось оселився, а в інших випадках можуть встановити, хто саме там живе — наприклад, російські військові.

Перевірте українські документи на квартиру

Навіть якщо окупаційна влада вже оголосила житло «безхазяйним», за українським законодавством людина не перестає бути його власником.

Тому Наталя Войнова радить насамперед перевірити, чи внесене право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також зібрати й відновити всі українські правовстановлюючі документи.

Йдеться, зокрема, про договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право на спадщину або інший документ, на підставі якого людина отримала нерухомість.

Якщо оригінал втрачений, але нотаріус та його документи доступні на підконтрольній Україні території, можна спробувати отримати дублікат. Якщо архіви знищені, питання в окремих випадках доведеться вирішувати через український суд.

Ольга Крохмальова пояснює, що навіть фотографія або копія документа може стати важливою.

Якщо є можливість хоча б, щоб хтось сфотографував ці документи і надіслав у месенджер, буде чудово, тому що на підставі цієї фотографії можна звернутися до суду для того, щоб встановити право власності в судовому порядку

Якщо копій немає, варто шукати інші установи, де власник раніше міг подавати документи на квартиру. Наприклад, їхні копії могли залишитися у надавачів комунальних послуг або інших установах.

«Ми звертаємося до всіх можливих установ, в яких теоретично можуть бути копії документів, для того щоб їх отримати. Якщо копії документів знаходяться, ми також звертаємося до суду з метою встановлення права власності», — розповіла Крохмальова.

Водночас, якщо немає ані оригіналу, ані копії, ані іншого документального підтвердження, відновити право власності через суд значно складніше. За словами Ольги Крохмальової, одних лише слів власника чи свідків для суду може бути недостатньо.

Заява до СБУ або поліції — навіщо вона потрібна

Спікерки радять окремо зафіксувати дії з житлом у правоохоронних органах України.

Звернутися можна до Національної поліції, СБУ або передати інформацію до Офісу генерального прокурора. Наталя Войнова наголошує, що незаконне вилучення майна в умовах окупації може документуватися як воєнний злочин.

Після заяви важливо отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Бажано, щоб у ньому були максимально конкретно зафіксовані обставини — яка саме квартира, якою окупаційною структурою і коли була вилучена чи взята під контроль.

«Особа має отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, і бажано, щоб у цьому витягу було не просто: “квартира в мене вилучена”, а щоб було прописано — вилучена квартира такою-то адміністрацією, в такий-то період. Тобто більш детально. Це також буде підтвердженням. І бажано, щоб особа отримала пам’ятку про права й обов’язки потерпілого, тобто була визнана потерпілим у кримінальному провадженні», — пояснила Наталя Войнова.

Витяг з ЄРДР надалі можна долучати й до заяви до Міжнародного реєстру збитків. Водночас відсутність звернення до правоохоронців сама по собі не позбавляє людину можливості звернутися до Реєстру.

До Реєстру збитків подати заяви можна навіть без документів на квартиру

Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, можна не лише тоді, коли квартиру зруйнували або привласнила окупаційна влада.

Заяву можна подавати й тоді, коли житло фізично вціліло, але власник через окупацію не має можливості ним користуватися.

Важлива можливість є і для людей, які взагалі не можуть відновити правовстановлюючі документи.

Якщо, наприклад, квартира була приватизована багато років тому, документи залишилися в Маріуполі (або будь-якому іншому окупованому місті), архів знищений, а копій не збереглося, людина все одно може заявити про втрату житла — не як власник нерухомості, право якого підтверджене документами, а як людина, яка втратила своє місце проживання.

«У Міжнародному реєстрі збитків є категорія, яка дозволяє подати заяву про втрату житла. Тобто не про втрату майна як від власника, а про втрату того місця, яке було єдиним місцем проживання для людини. Навіть якщо у людини жодних документів немає, можна зафіксувати факт втрати житла, в якому людина проживала, подавши заяву у відповідній категорії», — пояснила Ольга Крохмальова.

Спікерки радять не відкладати фіксацію збитків. Наразі Міжнародний реєстр збирає заяви, а компенсаційний механізм ще формується. Але без поданої заяви майбутня компенсаційна комісія не матиме звернення конкретної людини, на підставі якого можна буде розглядати її втрати.

Чи можна просто чекати деокупації

Нічого не робити зараз — також право власника. За українським законодавством бездіяльність не означає, що людина автоматично втрачає свою квартиру.

«Це власна воля людини. Ми не можемо нікого змушувати. І якщо людина не готова вчиняти якісь правові дії зараз, це не каже, що вона не є власником або ще щось», — пояснила Крохмальова.

Однак варто використати час до деокупації, щоб підготувати документи й докази. Відновлення паперів, звернення до суду, правоохоронців та Реєстру збитків може займати значно більше часу, ніж здається.

Для України людина залишається власником нерухомості, навіть якщо окупаційна влада вже передала квартиру комусь іншому. Фактично зараз вона позбавлена можливості користуватися своїм майном, а не самого українського права власності.

Окремо експертки наголошують на безпекових ризиках поїздок через Росію до окупованого Маріуполя і не рекомендують їхати туди заради переоформлення житла. Проїзд через російські фільтраційні процедури у Шереметьєво може створювати ризики для самої людини.

Маріупольці також можуть звернутися по безоплатну правову допомогу до центрів «ЯМаріуполь». Там консультують щодо відновлення документів, внесення права до українського реєстру, звернення до суду та правоохоронних органів і подання заяв до Міжнародного реєстру збитків.

Чи можна продати житло в окупації без паспорта РФ і які є ще варіанти? Пояснення юристки

Документи на квартиру чи будинок залишилися в окупації. Що робити і як відновити — пояснення юристки

Квартиру можуть забрати за 4-6 місяців. Як у Маріуполі працює схема експропріації житла окупантів