Як креативні простори об’єднали маріупольців: хто й навіщо ходить у ТЮ, Халабуду, 1991 і Joy

Що це та як створювалося

У 2020-му році Львівський медіафорум, за підтримки Українського культурного фонду, дослідив, як у невеликих українських містах розвиваються креативні індустрії. Експерти проєкту «Малі міста – великі ідеї» обрали 12 міст, які завдяки культурі можуть розвинути свій туристичний потенціал. Серед них – Маріуполь. Матеріал написаний у співпраці з ЛМФ.

В офіційній стратегії розвитку міста до 2021-го року Маріуполь називаються культурною столицею Приазов’я. Однак, разом з тим, про креативні індустрії як складову частину економіки у документі не йдеться. Проте експерти наголошують, що саме вони мають дуже великі перспективи. Кілька реалізованих проєктів місто вже має.

Мистецька галерея «ТЮ», що заснована у 2016 році, була першою в місті, котра отримала грант на створення креативного простору – від USAID (Агентства США з міжнародного розвитку). Її творці вважають, що перш за все залучили до себе аудиторію відкритістю і готовністю виходити за рамки звичного. Нині це арт-простір для низового контркультурного, андеграундного напряму.

«У нас можна і дізнатися багато нового і познайомитися з новими людьми. І головне, тут не засудять за зовнішній вигляд, вік, місце роботи чи навчання. Наші заходи відображають наші цінності та ідеї.

Ми хотіли принести в Маріуполь сучасне критичне мистецтво, бо цього тут бракувало

Тож іноді наші заходи можуть шокувати», – розповідає Віра Процьких, менеджерка з впровадження та залучення.

У 2016-му році також постав хаб «Халабуда». Спочатку він створювався волонтерами на внески небайдужих жителів міста, що дуже згуртувало цю спільноту. Пізніше отримав підтримку від USAID на створення коворкінгу. Нині діє також як антикафе та центр неформальної освіти. Здійснює комерційні та громадські проєкти, благодійно або за кошти донорів.

Засновник і директор Дмитро Чичера каже:

Ми завжди робили максимум для розвитку міста і при цьому були чесними

Простір 1991 Mariupol відкрився у 2019 році. Він створювався як простір для навчання і розвитку локальних ІТ-ініціатив у рамках проекту USAID «Економічна підтримка Східної України», за підтримки Європейського інвестиційного банку, Фонду розвитку Маріуполя, у партнерстві з Маріупольською міською радою. Нині це місце зустрічі інноваторів, молодих талантів, активних громадян, муніципалітету, представників технологічного бізнесу та інвесторів.

Головна мета 1991 Mariupol – зміцнення і постійний прогрес місцевого ІТ-спільноти, розвиток економіки в регіоні, залучення інвестицій в місто

«Ми надихаємо амбітних новаторів досягати цих цілей разом», – пояснює проєктна директорка Єва Бельченко.

І лише простір Joy, найстаріший із них, вижив без залучення грантової допомоги. Спочатку, у 2014-му, він створювався як антикафе. Пізніше його творці відкрили також квест-кімнати, а згодом розширилися ще й як креативний хостел.

Ми активні люди, не можемо просто сидіти на одному місці. Тож у Joy намагаємося пропагувати активний і різноманітний відпочинок

«Це простір, де можна пограти в настільні ігри, приставки, подивитися фільми, почитати книги, попрацювати за комп'ютером, провести тренінг чи інший захід, відзначити день народження і навіть переночувати, оскільки є хостел. «Даруй людям радість» – девіз нашого простору. Ми пропагуємо відкритість у спілкуванні, посмішки, яскраві емоції, допомогу, згуртованість», – говорить засновник простору Максим Карандин.

Хто сюди приходить

Експерти зазначають, що нові громадські простори міста є більш клієнтоорієнтовані, ніж традиційні заклади. Проте для формування спільнот їм необхідно чіткіше формулювати цінність власної діяльності.

Творці просторів розповідають, що саме об'єднання аудиторії і мають на меті.

Вагома частина аудиторія «ТЮ» – поціновувачі сучасного мистецтва. Адже тут є галерея та простір для творчості. Окрім того люди можуть приходити на вистави, творчі вечори, тусовки та перформанси.

Для нас важлива теза про те, що мистецтво має бути доступним для всіх. А з іншого боку ми намагаємося розвивати культуру поваги до праці художників і художниць

«ТЮ» збирає тих, хто любить сучасне мистецтвоФото: ТЮ

«Халабуда» від початку створювался командою фотографів. Проте нині ця історія цікава не лише їм. Тепер сюди загалом приходять люди будь-якого віку, які прагнуть вчитися. Тут проводять майстер-класи, воркшопи у різних галузях, продовжують навчати фотографії та фотомистецтву.

«Досить часто ми бачимо кроссекторальність, коли люди прийшли вчитися у фотошколу і побачили, що тут ще можна розвиватися в інших напрямках: вчиться малювати, бізнесу, розвивати дітей тощо».

Ми проводимо 1800 заходів на рік. І їх відвідує 20 тисяч маріупольців

У «Халабуді» продовжують навчати фотографії та фотомистецтвуФото: Халабуда

Найбільш вузька тематично спільнота, очевидно, у 1991 Mariupol – тут збираються ті, кому цікаві інформаційні технології. Проте, не вузька географічно, бо сюди приїжджають автори IT-стартапів з різних регіонів та міст України. Тут можна відстежувати нетворкінг у дії, бо тут обмінюються досвідом та знайомляться між собою маріупольські та всеукраїнські IT-спільноти. Для них також організовують фонові заходи, де можна відпочити разом з колегами.

Ми створюємо спільноти, працюємо з вузькими сегментами та об’єднуємо людей із різніх секторів великої креативної ІТ-індустрії

У 1991 Mariupol обмінюються досвідом IT-спільноти з усієї УкраїниФото: 1991 Mariupol

Найбільш строката аудиторія у Joy – бо це загалом для тих, хто хоче креативно відпочити. Сюди приходить на відпочинок самостійно, із друзями, сім’єю. Тут можна відпочити і шумно, і тихо, і активно, і стримано.

Ми проводимо різноманітні заходи: квести, квізи, кіновечори, ігротеки, тренінги, фестивалі як в антикафе, так і за його межами. Звісно, це привертає увагу людей з різними інтересами

У Joy приходять відпочитиФото: Joy

Як залучають аудиторію та до чого тут соцмережі

У дослідженні особливу увагу звертають на комунікацію закладів з аудиторією. Зокрема, через соціальні мережі. Радять зробити її менш подієвою та залежною від заходів, які відбуваються. Говорити історіями та сенсами, а не подіями.

Простори пояснюють, що поки шукають власні стилі та акценти, які варто робити.

У «ТЮ» зробили ставку на «сарафанне радіо» – і, кажуть, це працює:

«По суті, соцмережі – те ж «сарафанне радіо», але у цифровому форматі. Один репост – і про тебе дізнається пів міста чи навіть країни. Друзі приводять друзів, бо були у нас і їм сподобалося. Або побачили у знайомих класні фото в Instagram з «ТЮ» і теж вирішили прийти. Наразі ми комунікуємо з аудиторією у Facebook та Instagram.

Намагаємося не випадати з інформаційного поля людей, але й не нав’язуватися

Найчастіше пишемо про те, як просуваються наші проєкти, інформаційно підтримуємо ті, що цікаві нам, а також реагуємо на ситуацію в країні і світі. Зазвичай приділяємо роботі з соцмережами не менше години на день. Намагаємося планувати наш контент і готувати його завчасно. У Facebook маємо майже 4 тисячі читачів, а в Instagram – трохи більше 1500».

У соцмережах «ТЮ» найчастіше розповідають про конкретні проєкти чи заходи Фото: «ТЮ»

У «Халабуді» ж вважають, що на першому місці мають бути події, а не інформування про них:

«Соцмережі – це доступний інструмент, який можна і потрібно використовувати. Проте, не було би соцмереж, були б інші канали комунікації.

Ми не розкручувалися спеціально, просто працювали, працюємо і будемо працювати щодня

У соцмережі ж викладаємо певні поточні робочі моменти, анонсуємо заходи та репостимо їх на особисті сторінки».

У «Халабуді» не роблять ставку на розвиток соцмережФото: «Халабуда»

У Joy, окрім тих же Facebook та Instagram також використовують месенджери:

«У нас вже сформувалася така собі постійна компанія друзів, тож коли треба викинути якийсь пост з інформацією, для цього вже є певна кількість учасників, які також залучають друзів. Залучаємо до цього і наших партнерів по певних заходах. І маємо розсилку у Viber та Telegram».

Бо для нас ведення соцмереж більше, ніж фотозвіти про те, як було класно

Joy мають власну розсилку у месенджерахФото: Joy

У 1991 Mariupol до переліку колег можуть також додати канали комунікації муніципалітету, оскільки створювалися за його підтримки.

Чи готова публіка за це платити

Звісно, усі простори тією чи іншою мірою ставлять перед собою питання монетизації, оскільки від цього залежить їхнє майбутнє та загалом існування. Проте зізнаються, що зробити це не так просто.

Осторонь у питанні монетизації стоїть 1991 Mariupol. Всі його заходи – на безоплатній основі, адже він існує на грантові кошти та кошти з місцевого бюджету. Проте тут можна, наприклад, орендувати робоче місце у коворкінгу.

1991 Mariupol:

Участь у всіх наших програмах безкоштовна, ми відбираємо стартапи для них на конкурсній основі. Наші відкриті заходи також безкоштовні для всіх охочих

Всі заходи «1991» безкоштовніФото: 1991 Mariupol

Всі ж інші зізнаються: монетизувати громадські простори – це нелегко.

«ТЮ»:

«У тому форматі, у якому існує проєкт, монетизувати його складно. Намагаємося знайти способи це зробити».

Поки практикуємо лише невеликі внески на деяких заходах, які можуть покрити технічні аспекти чи білети для артистів

Формат «ТЮ» доволі складний для монетизаціїФото: «ТЮ»

«Халабуда»:

«Халабуда – це про свободу вибору і про можливості. Ми завжди хотіли, щоб Маріуполь теж трансформувався у місто з можливостями. Тому максимально намагаємося проводити безкоштовні заходи. Проте у нас існують платні курси. Зараз, наприклад, працюють 3 курси з фотографії, курс з малювання, курси з роботи у графічних редакторах, бізнес-школа.

У той же час у нас нині функціонує безкоштовна група з комп’ютерної грамотності для дітей з дитячих будинків сімейного типу.

Треба розуміти, що безкоштовні активності можливі за умови, що є платні

Ми здаємо в оренду приміщення для проведення заходів. З доходу я погашаю вартість оренди, комунальні послуги, заробітну плату персоналу. Це те, що називається соціальним підприємництвом».

«Халабуда» здає в оренду приміщення для проведення заходівФото: «Халабуда»

Joy:

Ми виживаємо за рахунок хостелу, а також залучаємо спонсорів і партнерів для проведення заходів

«Наприклад, квестів містом, активного відпочинку зі спортивними змаганнями, а також поді у коворкінгу. Завжди раді тут нашим друзям, у будь-який час підтримаємо та допоможемо».

Для монетизації Joy дуже важливим є хостелФото: Joy

Матеріал підготовлено на основі експертного аналізу Оксани Дащаківської.

Откуда в Мариуполе – ТЮ, и как эта платформа меняет город. Пьеса-интервью с четверкой причастных

Гоу в Мариуполь. Город моря и заводов, греческих чебуреков и фуа-гра

«Усі відтінки маріупольських мозаїк». Що відкриє нова книга про монументальне мистецтво міста