Вони говорять до нас із іншого виміру. Як у книзі оживає поетичний і фотоспадок митців з Маріуполя
«Обірваних рядків змовкаюча струна...» — так назвали проєкт, що поєднав поезію і фотографію, життя і втрату. Це книга, яка з’явилася як акт пам’яті, любові та культурного опору. Вона стала спробою зберегти голоси двох митців, що пішли у вічність під час облоги Маріуполя — поета, науковця, культурного діяча Богдана Слющинського та телеоператора й фотохудожника Віктора Дєдова.
Що сталося?
Стартувало передзамовлення на друк поетичного фотоальбому «Обірваних рядків змовкаюча струна...». Туди увійшли 79 віршів Богдана Слющинського та 79 світлин Віктора Дєдова.
Богдан Слющинський
«Співзвуччя поетичного слова з глибоким філософським поглядом фотографа відтворює портрет ще живого міста, воскрешає його морську душу. Твори обох авторів сповнені любови до рідної землі, України, її людей та природи. Збірку пронизує гостре відчуття часу, наче передчуття того майбутнього, що його приготувала для українців доля», — наголосила Наталія Дєдова, дружина Віктора Дєдова.
Обидва митці загинули навесні 2022 року — під час російської облоги Маріуполя. Віктора Дєдова вбило влучанням у його будинок 11 березня. У дворі приміського будинка, від уламка ворожого снаряду загинув Богдан Слющинський.
Віктор Дєдов
Нещодавно їхні рідні вирішили створити фотокнигу, аби зберегти й об’єднати творчий спадок двох митців, які багато років жили й творили у Маріуполі.
«Пані Наталя дала мені можливість вибрати фотографії Віктора. Я перечитувала безліч разів усі татові збірки. Часом треба було дуже довго дивитися на світлину, аби відчути її та те, який вірш найбільше пасує до неї. Мені не хотілося робити збірку, наприклад, по порах року. Мені захотілось почати з моря, зі світла і завершити світлом. А всередині показати ті моменти, які знайомі і відгукуються в серці кожного маріупольця, який вийшов з того пекла», — зазначила донька Богдана Слющинського — Вікторія Слющинська.
Як виникла ідея фотокниги?
За життя Богдан Слющинський видав 10 поетичних збірок. Проте вони залишилися в поодиноких примірниках — фактично тільки в друзів, які жили не в Маріуполі, та у родини. Все, що пан Богдан мав у своїй бібліотеці — залишилоя в окупації.
«В тата була збірка «Пори року» з фотоілюстраціями відомого маріупольського фотохудожника Бориса Дембицього. І, власне, в мене була ідея перевидати цю збірку. Проте макету в мене немає. А якщо робити сканування тої збірки, то якість буде погана. Тож від цієї ідеї я відмовилася».
В той час Вікторія познайомилася з маріупольською журналісткою Наталією Дєдовою. Вона щосуботи викладала на своїй сторінці у Фейсбук вірш пана Богдана Слющинського і додавала до публікації світлини свого чоловіка — Віктора Дєдова.
«Я побачила, що в них є багато спільного. Так виникла ідея поєднати поезію тата з фото чоловіка Наталії. Маріуполя такого, яким він був, яким ми його любили, більше не існує. Фізично в нашому світі немає більше пана Віктора і Богдана Слющинського. І ми не маємо можливості навіть прийти на їхні могили, щоб помолитися. Тож ця книга фактично є актом пам'яті і можливістю довести, що людина живе не лише тілом. Те, що вона творить за життя, такі духовні речі, вони залишаються жити».
Як замовити поетичний фотоальбом?
Наразі відкрито передзамовлення збірки. Вартість примірника складає 495 грн.
Оформити попереднє замовлення або зробити благодійний внесок на друк можна за реквізитами:
- ПриватБанк: 5168 7451 2927 9367 (Вікторія Слющинська);
- Монобанк: 4441 1110 0605 5408 (Вікторія Слющинська).
В призначенні платежу зазначити «На друк книги». Після оплати потрібно заповнити анкету для оформлення передзамовлення. Туди ж додати фото або скан квитанції про оплату.
Коли очікувати на збірку?
Очікуваний термін виходу книги з друку — початок травня 2025 року. Після цього, каже Вікторія, планується й презентація.
«Ця збірка є особливою вона присвячена людям, які не самі видають цю збірку. Вони будуть говорити до свого читача вже фактично перебуваючи в іншому вимірі життя. І, відповідно, ми з вами маємо надати можливість їм говорити».
Презентують фотокнигу у Києві, де зараз живе Наталія, та у Львові — рідному місті Богдана Слющинського.
Сторінка зі збірки
«Хотілось би, щоб презентація відбулася у Львові з двох причин. Тато, віддаючи своє життя, своє натхнення, свої сили Маріуполю, завжди мріяв наприкінці життя повернутися до свого рідного міста — до Львова. Та поки це неможливо навіть у моменті перепоховання. Тож я хочу, хоча би в такій метафізичний спосіб зробити татове повернення до його рідного міста. А на додачу мені дуже бракує представлення Маріуполя трошки з іншої точки, з іншого погляду у Львові. Такого Маріуполя, як на фотографіях Віктора Дєдова, львів'яни не бачили на виставках».
----
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Свої в Telegram 
