Олена Король з Покровська відкрила лекторій і майстерню біля лінії фронту. Це її спротив війні
Олену Король знають всі творчі люди у Покровську і далеко за його межами. Вона — власниця торгової марки TOPALTO, дизайнерка, стилістка, громадська діячка, авторка креативних проєктів. Останнім часом стала опановувати новий напрямок — світські заходи у маленькому шахтарському містечку. Вони мали успіх у жінок, більшість яких зовсім не пов’язані з мистецтвом, але мають велике бажання розвивати свої творчі здібності.
Один з останніх проєктів Олени, який вона почала перед війною, мав стартувати восьмого березня. Він мав назву «Жіноча лінія» і присвячений сімейним зв’язкам, що оберігають, допомагають і передаються через покоління. Покровчанкам запропонували зробити реконструкцію фото жінки, яка вплинула на їхнє життя. Треба було відтворити стару світлину новим жіночим образом, після цього мали провести фотовиставку. Але війна змусила почати життя наново. У своєму монолозі Олена Король розповіла Свої, як краса та творчість допомагають їй пережити складні часи.
Фотосесії завжди допомагають пережити емоції
Війна зруйнувала мої плани, але не змогла зруйнувати потягу до прекрасного. Краса завжди йде поряд зі мною. Збираючись в евакуацію, я поклала у валізи не тільки необхідні речи, а і все своє нарядне вбрання, капелюхи, пальто і навіть туфлі на високих підборах. Чоловік дуже сварив мене за це. У мене були недошиті образи, які я теж забрала з собою. Бо то була надія. Я усвідомлювала, що наразі не до шиття, але не могла покинути свою творчість.
В евакуації ми були всього два тижні, а потім повернулись, бо у Покровську залишились наші батьки, бабуся, тут моя майстерня, робота у чоловіка. Тому ми вирішили залишатися вдома, скільки дозволять обставини. Місто спустіло, усі наші знайомі виїхали, контакти з ними обірвались. Всі мої заплановані проєкти стали на паузу. Ми сподівались на те, що війна — це ненадовго. Але йшли дні, я зрозуміла, що треба зібрати себе докупи й жити далі.
На початку квітня я повернулась до звичного життя. Мені завжди допомагали творчість та психологія. Це те, що йде поряд і цікавить постійно. З евакуації повернулось моє обладнання, моя домашня швейна майстерня, і я почала потроху шити. Це були яскраві літні сукні, які мені кортіло носити і відчувати, як краса заряджає енергією і надає сили. Захотілось зробити фотосесію, бо це завжди допомагає пережити якісь емоції.
Перша зйомка була на лоні природи, що символізувало єднання з землею, належність до української автентичності. Нещодавно я перейшла на рідну мову і мені дуже захотілось це відчути. Зараз я намагаюсь спілкуватись українською не тільки у соцмережах, а й у буденному житті. І це не під тиском війни, а моє власне бажання.
Потім була більш яскрава фотосесія, мета якої — думки про майбутнє. Людство переживає страшні події вже неодноразово. Після чого багато людей виживали, міста відроджувались. І я сподіваюсь, що Україна переможе в цій війні і теж відновиться. Тому друга зйомка — це моє бачення нашої країни після війни. Мені хочеться, щоб вона була красива, талановита, вільна і творча.
Краса, що рятує
Після цього я була готова йти до людей і нести їм своє бачення майбутньої творчої України. Звернулась до торгівельного центру BULVAR, бо ми вже раніше багато співпрацювали. Вони завжди відкриті до всього нового і разом ми вирішили підтримувати культурне життя Покровська навіть під час війни. Так народився мій новий проєкт, пов’язаний з красою, яка допомагає пізнавати себе і пережити страшні часи.
Спочатку була серія лекторіїв на різні теми. Вони проходили у форматі творчих бранчів, де ми обговорювали питання стилю, краси і моди, мистецтва і хобі. Шукали свої можливості та ресурси, які допоможуть розвивати творчі здібності й відтворити у життя власні ідеї. Такі зустрічі надають сили і надію, що все буде добре.
Творчі бранчі у "Бульварі"
Зараз у BULVAR працюють дві локації — це лекторій і творча майстерня. Там розташоване моє обладнання, за допомогою якого можна проводити майстер-класи, втілювати триваліші проєкти з викладачами. Простір можна використовувати як нетворкінг, людям це дуже цікаво. Тому що сукня, пошита власноруч, — краща і дешевша.
Впевнена, що творча майстерня стане у Покровську маркером надії та віри у перемогу Коли людина красива, може дозволити собі одягтися у красиве вбрання, зробити зачіску, макіяж і знає, що її підтримують у колі друзів, де можна обговорити важливі теми — це надихає.
Я на своєму фронті, який несе красу у цей світ. Мені подобається меседж «Краса врятує світ», тому я зараз цим і займаюсь.
Лекторій у порожній залі кінотеатру
Свої в Telegram 
