Наталія Петрова евакуювала притулок для тварин з Мирнограду. Тепер 140 хвостиків живуть на Київщині
Загалом, покровські і мирноградські зооволонтери — люди, що декілька років тому змінили ставлення суворого промислового краю до тварин, що живуть на вулиці.
З Наталією Петровою я познайомилась в одній з Мирноградських ветеринарних клінік кілька років тому. Моя донька побачила там собаку, що пересувалась на візку, бо у неї були паралізовані лапки. Я, звісно, відправилась знімати сюжет, а там Наталія, що врятувала собаку з поламаним хребтом, яка примерзла до калюжі. Вона тоді запевнила мене, що у Ніки (так звали собаку) попереду тільки щасливе життя. І відтоді Наталія мене в цьому запевняє при кожній зустрічі. І таких, як Ніка, у неї десятки.
Наталія була власницею салону краси в Мирнограді. Підгодовувала безхатніх собак, а потім якось все стало інакше. Почались ветеринарні клініки, операції, стерилізації. Бізнес став не цікавим і підприємниця стала зооволонтеркою. Каже, що це назавжди.
Наталія Петрова
"Я ніколи не вела підрахунок: скільки, кого, коли я врятувала. На це у мене точно не вистачає часу. Хоча звіт, як з’ясувалось, це частина волонтерської роботи, і зараз я його роблю. Звітую про кожну пачку корму та гроші, що надають. Тільки влітку цього року оформила документи на прихисток. Тепер у нас благодійний фонд Myrnohrad Animals", — розповідає волонтерка.
Наприкінці червня цього року Наталія Петрова казала, що буде в Мирнограді з собаками — їхати нікуди. Але через місяць, коли навіть оптимісти зрозуміли, що ворога, скоріш за все, зможе затримати тільки наше місто, тобто просувається він швидше, ніж ми всі очікували, Наталія почали писати на сторінках БФ Myrnohrad Animals у фейсбуці та інстаграмі про те, що потрібна допомога не їй, а її хвостикам.
І їй це вдалось. Менше ніж за місяць після цього посту вона змогла евакуювати прихисток. І тепер ми з нею спілкуємось спочатку про те, що я все ще на Донеччині, а вона, дякуючи Богу та всім кого він послав на допомогу, вже у безпеці.
"Останні пів року життя у Мирнограді було таким, що ми шукали місце для евакуації собак, але знайти його просто не виходило. І я думала, що буду годувати всіх безхатніх тварин, яких на вулицях міста дуже багато: хтось залишив свого друга і поїхав з міста, когось привезли волонтери, деякі собаки та коти, рятуючись від війни, самі прийшли в Мирноград. Але фронт настільки швидко рухався, життя з Мирнограду просто зникало так, що це відчувалось навіть у повітрі. Не залишилось жодної ветеринарної клініки, аптек, з великими перебоями був мобільний зв'язок, місто залишилось без газу і навіть питну воду вже важко знайти".
Врятовані котики
Наталія розповідає, що пошуки місця для притулку завжди закінчувались якимись "але": то поруч житлові будинки і власники будуть проти сусідства із трьома сотнями собак, то оренда території коштуватиме 50 000 гривень на місяць. Ще пів року тому Наталія Петрова познайомилась з Ольгою Плохій — керівницею благодійного фонду «Бути Вільним». Фонд допомагав кормами, ліками і всім іншим мирноградським безхатченкам, а у липні Ольга знайшла місце для релокації мирноградського прихистку.
"Ольга запропонувала допомогу. Вона знайшла місце на Київщині, в селі Тарасівщина. Ми тут у глибокому лісі, нас ніхто не чує і не бачить. Це стайня. І саме сюди ми й переїхали. Тут буде новий притулок благодійного фонду Myrnohrad Animals. Вже зробили свердловину. Проводимо електрику. Готуємось прийняти другу партію собак. Олександр Біличенко із шістьма десятками собак ще у Мирнограді. Я не поділяю — його собаки, мої. Я заберу всіх. Евакуація буде днями".
У цій стайні на Київщині тепер житимуть хвостики з Мирнограду
Вивезли 140 собак. Везли їх величезною двоповерховою автівкою, призначеною для перевезення тварин. За перевезення заплатили з тих грошей, що зібрали на евакуацію прихистку. Збирались під обстрілами, нервували всі — і Наталя, і собаки. Наймолодшому песику декілька днів, найстаршому собаці — 18 років.
Цією двоповерховою автівкою евакуювали тварин з Донеччини
"З нами їхав ветеринар. Але допомога в дорозі не знадобилась. Було спекотно, всі гавкали та плакали. Я хвилювалась за кожного. Чи не найбільше за маму цуценят. Вона народила за день до від’їзду. Її привезли військові, і те, що вона стала мамою було несподіванкою для всіх. Під час поїздки мама стресувала. З нею і її вісьмома цуценятами все добре. Найскладнішою була дорога Києвом — ми потрапили в пробки, були тривоги. Мости зачинені. Нас обганяють, сигналять, лаються, собаки бояться. Багато звуків, багато автівок поруч. Всі 140 собак голосили на всю столицю. Коротше, весь Київ чув: їдуть мирноградці".
Доїхали всі. І останнє випробування евакуації було в тому, щоб швидко всіх вивести з автівки та розмістити. Це зробили сама Наталія з донькою, зятем та його мамою, а також Ольга Плохій зі своєю родиною та волонтери. За декілька годин до приїзду основної партії собак, привезли тварин з інвалідністю та клітки.
"Собак-спинальників, стареньких та всіх котів з Мирнограду вивезли волонтери громадської організації "Порятунок тварин Харків". Вони забрали їх з мого напівзруйнованого будинку. Там у мене всі проблемні собаки були — хворі й старі. Будинком це місце вже важко назвати, він постраждав за декілька днів до евакуації. Так що наш стан відповідав повністю умовам евакуації. Подруга Ольги до нашого приїзду підготувала котячу кімнату, а всіх собак розмістила у восьми денниках. Таку назву мають колишні стійла коней. Зараз ми вже всіх трошки порозселяли по іншому. Обживаємось на новому місці".
Розселення після евакуації закінчилось о пів на першу ночі. Наталія каже, після такого навантаження заснула дуже швидко і прокинулась серед ночі від страху, що дуже тихо. Одразу не могла зрозуміти, що трапилось і де вона знаходиться. Жінка не пам’ятає, коли востаннє спала в Мирнограді. Там спати неможливо зовсім. Зараз треба дочекатися приїзду останніх мирноградських собак і продовжувати працювати над облаштуванням території.
"Благодійний фонд «Бути вільними» знайшов для нас місце, розчистив територію, перевіз собак. Ці люди зробили титанічну роботу, і продовжують допомагати. Не кожна мати так піклується про свою дитину, як вони дбають про наших тварин. Приходили допомагати нам і інші волонтери. Всі нам допомагають. Зараз нам потрібні вольєри. Собак дуже багато і їм потрібні окремі будинки. Ми будемо облаштовувати територію для прогулянок. А ще плануємо відкрити ветеринарний кабінет".
Нині тут триває будівництво - облаштовують вольєри і територію навколо стайні
На новому місці підопічні Мирноградського притулку житимуть безплатно — благодійний фонд Myrnohrad Animals не платить оренду. Вони будуть облаштовувати все для повноцінного життя на постійній основі. Наталія каже, що не вірить у повернення до Мирнограду. Її будинок зруйнований. І зовсім скоро все місто перетвориться на суцільні руїни.
"Ми дев'ятий день на Київщині. Село тут сучасне. Люді добрі. Прийняли нас гарно. Нам раді. Жодного зауваження, жодної претензії немає. Дай Боже, щоб тут було тихо. Собаки стільки перенесли, що мені потрібно для них організувати нормальне життя. Головне, що всі ми залишились живі".
Наталя і її тварини потребують допомоги, бо почати життя наново дуже складно. Нині на території нового притулку на Київщині триває будівництво — для підопічних хвостиків будують вольєри та облаштовується територія.
Тож, якщо ви можете підтримати хвостатих переселенців з Донеччини, то зробіть це.
🫂Реквізити для допомоги:
💳ОщадБанк: 5167 8031 1667 0857 Олійник Е.А.;
💳Монобанк: 4441 1110 6224 1140 Ельвіра Олійник;
💰PayPal
[email protected] (перші дві літери маленькі L, будь ласка, не пишіть коментарів до відправлень)
Монобанка 🙏🏼
Номер МоноБанки: 5375 4112 0667 1179
Свої в Telegram 
