Тепер під нашою опікою до кінця війни трирічна дівчинка. Історія патронатної родини з Дружківки
Євген та Олена з Дружківки продовжують дбати про дітей своєї громади. Кілька років тому вони вперше взяли під патронатну опіку шістьох дітей з однієї дружківської родини, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Нині ті діти повернулися до батьків, а в подружжя під патронатом дівчинка Ангеліна.
Свої розпитали Олену про те, як бути патронатною родиною в умовах повномасштабної війни та як у цьому допомогли здобуті навички під час навчання у проєкті “Спільно”.
Довідка Свої: Патронатна родина — альтернатива дитячим будинкам та інтернатам, це сім'я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов'язки патронатного вихователя на професійній основі, тимчасово допомагаючи дитині, яка опинилася у складних життєвих обставинах.
Прихисток для дітей, волонтерів та капеланів
Родина мешкає в переобладнаному дитячому садку, його давно викупила місцева церква. До повномасштабної війни тут мешкали дві патронатні родини. Зараз сусіди Євгена та Олени живуть на Вінниччині, а великий будинок служить капеланам та волонтерам.
Олена та Євген
“Вони приїжджають, можуть тут зупинитися, переночувати, поїсти, помитися”, — говорить Олена.
Олена говорить, на початку повномасштабного вторгнення вони з родиною виїздили до Дніпра, але через потребу доглядати за старенькою мамою, живуть все ж таки у Дружківці.
В їхній родині на двох з чоловіком п’ятеро дітей.
“Для нас обох це другий шлюб, всі наші діти вже дорослі. Я 27 років пропрацювала медичним працівником, тож коли нам кілька років тому подзвонили й запропонували шістьох дітей, я відчула сили. Тепер ці діти повернулися до мами, але у нас із ними гарні стосунки. Ось це вони приходять і завжди є їх чим нагодувати, і в що одягнути. Можуть навіть переночувати, я для них, як тітка”, — говорить Олена.
Дитина, послана Богом
Нині в родині одна дівчинка під патронатною опікою.
“Після повномасштабного вторгнення під нашим патронатом опинилася дівчинка віком 1 рік і 2 місяці. Її звати Ангеліна. Зараз їй вже три, і вона неймовірна!”, — говорить Олена.
Вона з теплом відгукується про маленьку дівчинку.
Олена з Ангеліною
“Ангеліна перебуває у нас й зараз, бо вийшов закон, згідно з яким діти, що перебувають у патронаті, знаходитимуться під опікою до кінця війни та ще один місяць”, — розповідає жінка.
Євген та Олена буквально "прикипіли" до Ангеліни.
“Можливо, це тому, що вона знаходиться у нас досить тривалий час. А ще вона до нас так звикла, що сама почала називати мене мамою. Коли ми проходили навчання, нам радили, щоб ми не примушували дітей називати нас “мама” і “тато”. Воно якось само вийшло”, — говорить Олена.
Аби набратися сил Олена, Євген та Ангеліна іноді їздять відпочивати.
“Ми іноді виїжджаємо десь відпочити в межах України, це допомагає емоційно підзарядитися. А ще Бог надає сили”.
Прогулянки, подорожі і час, проведений разом, дають можливість емоційно підзарядитися
Жінка зазначає, що навчання в проєкті “Спільно. Соціальні послуги для родин з дітьми” дало багато корисних навичок.
“Нам пояснювали, як поводитися у нестандартних ситуаціях, коли дитина дуже нервує чи потребує якоїсь особливої уваги. Дуже допомагають уроки тренерки Катерини Урсул. З нею було багато практичних завдань. Коли зараз бувають такі ситуації, то ми застосовуємо знання на практиці. Це сильно допомагає, бо це ж діти, які пережили травму”.
Подружжя не збирається зупинятися.
“Шкода дітей, які отак покинуті. А зараз ще ж з війною дуже багато сиріт з'явиться, й уже з’явилося. Всім їм потрібні родини”, — говорить Олена.
----
Цей матеріал було створено за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю Свої.Сity та не обов’язково відображає точку зору уряду Німеччини та/або ЮНІСЕФ.
Свої в Telegram 
