Так книги шрифтом Брайля друкують учні школи-інтернату в Слов'янську. Показуємо, як це відбувається
Нещодавно Слов`янська спеціальна школа №23 для сліпих та слабозорих дітей отримала нове обладнання і програмне забезпечення для друку книжок рельєфно-крапковим шрифтом Брайля. Журналіст Свои побував в друкарні, аби на власні очі побачити процес і результат.
В позаурочний час
Шкільна друкарня розташовується в майстерні, де проводяться уроки з трудового виховання. Тут ми знайомимось з десятикласниками Оксаною, Євою, Романом та Стасом. Під керівництвом вчителя трудового навчання Леоніда Котлярова молодь друкує підручник історії для 5-го класу.
Гурток працює 2-3 рази на тиждень і складають його, здебільшого, старшокласники. Обладнання для друку виявляється не вельми громіздким – комп'ютери, спеціальні принтери і пристрій для механічного зшивання сторінок. Саме з нього ми і починаємо знайомство з друкарями.
Постійного «закріплення» за цим робочим місцем немає, та цього разу на ньому працює Оксана. Друкарством вона займається близько 3 років, тож добре обізнана з усім виробничим циклом.
«Зараз я зшиваю підручник з історії. Це останній етап виготовлення книги, можна сказати, що і найпростіший. Потрібно лише слідкувати щоб отвори на сторінці співпали з пружиною і щоб їхня послідовність не переплутувалась, - розповідає дівчина. – Зшивання невеличкої книжки забирає приблизно 15 хвилин, після чого її можна передавати в бібліотеку або одразу до класу – такі випадки також бували. Іноді буває потрібно оновити книгу, додавати текст або малюнок. Тоді книгу доводиться розшивати, доповнювати і зшивати знов».
Для освітніх потреб
Потреба оновлення матеріалу обумовлена тим, що освітня програма постійно змінюється, але підручники за цим не завжди встигають. Тим більше, якщо мова йде про учнів з вадами зору. За допомогою власної друкарні Слов'янська школа-інтернат самотужки закриває такі «прогалини».
Леонід Котляров з командою учнів. Він вже не один рік керує друкарнею при інтернаті / Свои.City
До речі, школярі, з якими ми познайомились, і самі користувались підручниками, які виготовлені їхніми попередниками. Тільки тоді обладнання було іншого покоління.
«Наша друкарня працює давно, з 2005 року, але раніше ми використовували принтери 4-ї версії, що працюють на старих програмах – Window 8 або 10 вони, наприклад, не підтримують, а комп'ютери нам приходять вже саме з такими системами, - змальовує ситуацію Леонід Котляров. – Нещодавно ми звернулись за допомогою до Донецької облдержадміністрації і отримали нове обладнання: нові програми і два принтери 5-ої версії, які можуть друкувати не тільки текст, а і графічні зображення».
Швидкість друку
Про те які операції необхідно виконати аби завантажити принтер завданням ми довідуємося у Романа.
«Перевага цього принтеру в тому, що він швидше друкує текст. Одна сторінка друкується приблизно 30 секунд, з малюнками, звичайно довше. Чим складніший малюнок – тим більше часу забирає друк», - оповідає герой. – Підготувати текст до друку не дуже важко. Його можна набрати вручну, можна взяти відразу електронну версію, або, якщо такої версії немає, то відсканувати сторінку і перевести її в електронний формат. Далі за допомогою спеціальної програми текст потрібно перетворити на шрифт Брайля - і можна відправляти на друк. Операції дуже прості, спеціальних знань не потребують і для їхнє виконання достатньо середнього рівня користувача ПК».
Клавіатура зі шрифтом Брайля / Свои.City
Наскільки Роман пам'ятає, перша книга, яку він надрукував називалась «Колобок». Хвилювання не було, лише цікавість – що вийде, але потримати її в руках було приємно. Наразі він, разом із своїми товаришами, надрукував більше сотні різноманітних книг.
Найвідповідальніший етап
Як зізнається Єва, в подальшому вона не бачить свою роботу пов'язаною з друкарством. Наразі дівчина обирає поміж професією лікаря та педагога, а працю в друкарні вважає добровільною допомогою своїй школі і своїм друзям. На момент нашого знайомства вона виконувала найвідповідальнішу частину процесу створення книжок.
«Тут ми займаємось редагуванням тексту, видаляємо помилки, коректуємо малюнки. Спочатку редагуємо у звичайному Word, потім в брайлівській програмі, бо нам потрібні тексти і малюнки для дітей з вадами зору, - каже Єва. – Найчастіше доводиться стикатись з тим, що певні програми конфліктують між собою і деякі символи не відображаються. Може, наприклад, не видати знак множення чи ділення, і доводиться по всьому підручнику проставляти ці символи вручну. Це забирає багато часу. Але з в нових програмах такого вже нема».
За словами дівчини, різниці між редагуванням навчальної та художньої літератури немає. Все, що для цього потрібно, – зосередженість та здатність виконувати кропітку роботу.
Графічна частина
«Я займаюсь цією справою набагато менше за інших, приблизно два тижні, - чесно зізнається Стас. – За цей час я вивчив всі етапи друку, але найбільше мені цікаво працювати з графічними зображеннями. У подальшому я збираюсь вступати на архітектуру, тож вважаю, що така практика може бути мені потрібною».
Хоча сучасні програми дозволяють трансформувати в рельєфно-крапковий шрифт у готові «плоскі» малюнки, подекуди доводиться створювати графіку самостійно. Приміром, Стас робив графіки, фігури і інші зображення для підручника з геометрії.
«Взагалі, це просто. Той, хто працював в звичайному Paint, той одразу зможе. Тут такий самий набір інструментів: лінії, кола, квадрати, товщина пензля тощо. Тільки в брайлівській програмі це відображається не суцільними лініями, а крапками. Далі за цими крапками принтер буде друкувати зображення на папері».
У вільний від основного завдання час Стас малює для себе. Художньої цінності ці абстракції, звичайно, не становлять, погоджується хлопець, але щоб руку набити і творчо пофантазувати – саме те.
Бібліографія друкарні
Замовлення друкувати книжки для навчального процесу за міністерською програмою школі, зазвичай, надсилає обласний департамент освіти. Але є у друкарні і власні розробки. Наприклад, це довідник «Інструменти робочих професій», на сторінках якого містяться рельєфно-крапкові зображення ручних інструментів – рубанка, молотка, пили, обценьок тощо. До кожного інструмента додані опис і тематична загадка. Ще більше творчості доводиться виявляти при підготовці художньої літератури.
«Ми співпрацюємо з авторами художніх творів, які дарують нам свої книжки, а ми перетворюємо їх на шрифт Брайля. Додаємо малюнки, які діти самі розробляють. Часто комбінуємо шрифт Брайля з плоским шрифтом, але для останнього беремо крупні літери, щоб його могли прочитати діти з певним відсотком зору, - говорить Леонід Котляров. – Серед наших авторів вже є постійні «клієнти». Приміром, дитяча письменниця-донеччанка Людмила Бражнікова-Дасім, яка зараз живе у Краматорську і періодично приїжджає до нас у гості. На зараз ми вже надрукували чотири її книги, очікуємо на наступні твори».
Свої в Telegram 
