Школяр з Новолуганського самостійно вивчив японську. А тепер ще й викладає англійську в школі

15-річний Михайло з Донецької області мріє про власну школу японської мови, але починає з малого: власних курсів англійської у своїй школі. Він розповів в проєкті "Голоси Донбасу", як йому вдалося це зробити, як мотивувати учнів і для чого це взагалі потрібно.
Як почав цікавитись мовами
Мене звати Михайло, я з селища Новолуганське і мені 15 років. Я почав вивчати різні мови, бо я в них дуже зацікавлений. Наприклад, мені подобається звучання японської мови, інтернаціональність англійської. Саме це і приваблює мене в мовах.
Я ніколи не використовував допомогу у вивченні японської мови — я вчив її і вчу зараз самостійно. Зараз я дивлюся освітній контент на YouTube японською мовою і використовую виключно япономовні підручники.
Мені потрібно було пояснення граматики, лексики і саме тоді в мене з’явилася мотивація шукати його в англомовному інтернеті.
Про школу
Мені нема з ким розмовляти англійською мовою у школі, бракує практики спілкування і слухання, бо мої однолітки не дуже добре знають мову.
Якби я був приватним коучем моїх однокласників, то я б спонукав їх до можливостей, показував, що можна робити і для чого. Я дійсно хочу відкрити курси англійської мови у школі і думаю, що зможу директора дозволити мені викладати.
Школяр Михайло з НоволуганськогоФото: Youtube, Суспільне
Для чого взагалі вчити мови
Вмотивувати учня — це дуже важка справа. Це глобальна проблема нашої системи освіти: нам силоміць “пихають знання” у голову і через це вони не засвоюються. Якщо мене змушує хтось ззовні, то я відмовлюся. Але якщо мотивація є всередині мене, то я буду це робити.
Я не можу відповісти на питання, чому мешканцю Новолуганського потрібна англійська мова, але я можу пояснити, для чого вона потрібна взагалі. Якщо ти хочеш брати ширше, дійсно знайти однодумців, доносити свої ідеї і мотивувати людей, то тобі потрібна англійська мова.
Школяр Михайло з НоволуганськогоФото: Youtube, Суспільне
Про своє покликання
Хочеться з кимось поділитись своїми досягненнями і комусь допомогти, хочеться щоб тобі допомагали, але такого в мене немає.
Як хороший викладач, я прочитаю матеріал, зрозумію його, сам обиратиму як довести учня до певного рівня. І дійсно хотілося б вірити, що хтось прийде. Навіть якщо один прийде, я дійсно вчитиму — це мій принцип. Я люблю доносити інформацію до людей. Це і є мій сенс життя.
Моє ідеальне життя — мати свою школу японської мови чи просто займатись репетиторством.
