Ці люди вийшли на площу Маріуполя із синьо-жовтими прапорами. В їхніх очах – віра в Україну
«Маріуполь – це Україна». Ось основне гасло, під яким зібралися понад тисячу місцевих жителів. На тлі загострення ситуації на фронті та визнанні Росією «ЛДНР», маріупольці вийшли на Театральну площу із синьо-жовтими стягами та плакатами, заспівали наш гімн та нагадали світові, що Маріуполь – українське місто.
Свои також долучилися до акції і дізналися, що спонукає геть різних людей єднатися. Далі – пряма мова учасників та учасниць.
Олена, співорганізаторка акції
Вранці у Фейсбуці ми запросили всіх прийти. І я приємно здивована, що ввечері нас так багато. Маріуполь – місто, яке ще в 2014-му році визначилося і ідентифікувало себе як Україну. І ніхто немає права зазіхати на наше право на свободу, на волю і на нашу країну.
Іван, учасник акції
Я – переселенець з тимчасово окупованої території. Вже раз в мене забрали мій дім, і зараз погрожують зробити це знову. Я в жодному випадку не хочу, щоб це повторилося. І я думаю, що і корінні, і нові маріупольці не згодні пережити ще раз те, що було раніше.
Оксана, колишня військовослужбовиця
Я нещодавно повернулася з позицій, де наші хлопці та дівчата зараз боронять країну. Зараз мій телефон обривається від дзвінків побратимів, які підтримують кожного з нас і передають вітання.
Давайте згадаємо 2014-й рік. Тоді нас було так багато, і нам вдалося поламати плани Росії – вони не змогли прийти в наше місто. На жаль, взяли Донецьк. Але я вірю, що Крим, Луганськ, Донецьк та інші території ми обов’язково повернемо до себе! А зараз ми знову повинні відстояти наш український Маріуполь. Іншого нам не треба.
Родина Кутнякових, учасниці акції
Луганська, Донецька області, Крим – то Україна. Те, що відбувається в сусідній державі-агресорі – нонсенс та ідіотизм. Всі ці лекції про Леніна, який «заснував Україну», – маячня.
Дмитрий Чичера, волонтер
У меня двое сыновей. Младшему – 10 лет, старшему – 20-ть. Всю свою жизнь они живут в состоянии войны. И сегодня я сменил свои кроссовки на старые берцы, чтобы мои дети (старший уже вряд ли обойдет знакомство с военной обувью), дети моих детей не знали, что это такое.
Я хочу, что они никогда не узнали, что такое разгрузка; как правильно перезаряжать автомат; как отличать исходящие звуки от входящих. Так сложилось, что на данный момент в Украине нет ни одного поколения, которое жило бы без войны. И хочется, чтобы рано или поздно это первое поколение появилось. И в данный момент все зависит именно от нас.
Діана, співорганізаторка акції
Я із Донецька. І я пам’ятаю, як вісім років тому на початку березня ми так само збиралися в моєму місті стихійним мітингом. І те, що зараз відбувається в Маріуполі, мені дуже нагадує ті часи спротиву. Те, що сьогодні ми тут зібралися, ознака сильного міста.
Ми тут, аби дати спротив. Нам всім зараз телефонують і пишуть друзі, які переймаються ситуацією і зовуть до себе. Але вчора нам написав друг, який сказав: «Я до вас приїду».
Альберт, капелан, прийомний батько 18-ти дітей
Ми приїхали сюди з дітьми, аби сказати, що Маріуполь – це Україна! Ми виховуємо своїх дітей, які братимуть з нас приклад і захищатимуть країну так само, як і ми.
Свої в Telegram 
