Родина намагалася виїхати з Маріуполя замінованою дорогою. На їхніх очах згорили син та онук

Втеча з блокадного Маріуполя зараз може бути більш небезпечною, ніж життя там. Дівчина з Маріуполя розповіла Washington Post про те, як її родина намагалася виїхати з міста на власній машині. Двоє загинули, інші - опинилися в лікарні на підконтрольній РФ території.
Анастасія втратила зв’язок із родиною на 19 днів після того, як їхнє місто Маріуполь було відірвано від зовнішнього світу, позбавлене їжі, води, ліків, тепла та мобільного зв’язку. З рештою, вона змогла отримати інформацію про її родину. Її брат загинув, коли біля автомобіля підірвалася міна, а 14-річний племінник вижив і кричав про допомогу в палаючій машині. З непідконтрольної Україні території Анастасії подзвонила її невістка.
“Пальці твого батька рухаються — це дійсно хороший знак”, – сказала їй жінка через 6 годин після того, як побачила, що помирають її син та колишній чоловік.
Анастасія зі своїм братом та племінникомФото: The Washington Post
Місто, в якому народилася Анастасія і де провела “24 прекрасні роки”, тепер з’являлося в новинах щодня під заголовками “стратегічна мета для Росії” і “гуманітарна катастрофа”. Дівчина з жахом спостерігала за війною здалеку, намагаючись знайти бодай якусь інформацію. Як і мільйони українців, її сім’я постала перед жахливим вибором: залишатися в містах, як Маріуполь, було небезпечно, але їхати звідти — також.
Українська влада неодноразово звинувачувала російські війська в порушенні режиму припинення вогню, який мав на меті забезпечення гуманітарних коридорів, тоді як лідер Міжнародного комітету Червоного Хреста нещодавно попередив, що на виїзді з Маріуполя є наземні міни.
9 березня Анастасія дізналася, що її брат живий, після того як помітила його на одному відео в мережі. А її двоюрідний брат зміг зв’язатися з їхніми родичами в Маріуполі — він дізнався, що сім'я розтоплювала сніг для того, щоб отримати воду, і проводила морозні ночі без тепла. Пізніше і мати Анастасії змогла зв’язатися з донькою щоб сказати, що Маріуполь зруйновано.
“Люди не могли повірити, що це дійсно відбувалося.Усі були просто в шоці”, — розповідає Анастасія.
Її мама друкувала надзвичайно швидко, тож дівчина вирішила, що це пише її племінник Тимур. За клавіатурою дійсно був підліток, який мріяв стати програмістом чи графічним дизайнером. Він знайшов зв’язок на дев’ятому поверсі і сказав, що з родиною все гаразд. Анастасія постійно чекала новин про те, що її родина евакуювалася на захід. Невдовзі дівчині зателефонувала подруга зі Львова, яка сказала: “Тобі потрібно триматись”. Вона розповіла, що о 5 ранку подзвонила мати, але вона ридала і розмовляла з кимось іншим. Здавалося, що жінка набрала її випадково.
Пізніше з’ясувалося, що її сім'я намагалася виїхати. Вони штовхали власну машину, коли інший автомобіль зачепив міну на дорозі. Внаслідок вибуху одна машина влетіла в іншу, а Тимур і його батько, 41-річний Дмитро, були затиснуті під час пожежі. Решту російські солдати доставили в госпіталь на підконтрольній Росії території. Анастасія розповіла, що вдячна лікарям, які рятують її родину, але дуже зла на Росію.
“Вони знищують нашу націю. Вони мінують наші поля. Вони вбивають наших людей. Вони нас не рятують”, — каже дівчина.
Під час вибуху міни фізично не постраждала лише одна людина — мати Анастасії. Але за її словами, по телефону вона тепер здається зовсім іншою людиною, адже на її очах обгоріли син та онук.
