Старшокласники з прифронту навчались знімати документальні фільми. Ось, що в них вийшло

Сорок школярів із прифронтових міст сходу протягом двох тижнів навчались в Києві журналістиці та документалістиці у проєкті DocUADream. І відзняли власні стрічки. Розповідаємо, чому це важливо та що вийшло у режисерів-початківців.
Поєднання зусиль
DocUаDream з'явився завдяки співпраці двох громадських організацій - "Новий Донбас” та “Благодійний фонд “Громадяни”.
“Наша організація вже четвертий рік впроваджує проєкт “Мрійники”, який спрямованих на реінтеграцію молодих людей зі сходу. Він полягає в тому, щоб підлітки спілкувались, разом мріяли, зустрічались з відомими людьми, втілювали власні проєкти тощо. ”, - розповідає Наталя Ящук, волонтерка “Благодійного фонду “Громадяни”.

Авторство проєкту належить режисерці та представниці ГО “Новий Донбас” Ларисі Артюгіній.
“На прифронтові території наші волонтери почали їздити з 2014-го року - допомагали відбудовувати школи, працювали із вчителями і дітьми, проводили різні культурні активності, в тому числі і кіношні”, - каже режисерка.

Перші навчальні сесії Артюгіна почала проводити ще у 2018-му. Спочатку за підтримки Посольства Литви, потім за фінансового сприяння Посольства США.
Вирішивши об'єднати зусилля, в 2019-му “Новий Донбас” та “Громадяни” подали проєкт DocUaDream на конкурс Українського культурного фонду. Але з першого разу це не вдалось і тільки в 2020 році проєкт нарешті отримав державне фінансування.
Як набирали учасників
“Остаточні перемовини із донором закінчились наприкінці 2020-го - і ми одразу взялись до роботи. Почали з інформаційної кампанії, тобто поїхали в зону ООС, де звертались до міських відділів освіти з проханням організувати зустрічі зі школярами. Дітям ми розповідали про проєкт, чим він цікавий, навіщо він їм потрібний і так далі. Тим, хто зацікавився пропонували подавати заявки Таких заявок ми отримали понад 70, з них відібрали 40”, - пояснює Наталя Ящук.
До заявки кандидати мали додати мотиваційний есей або відеоролик. До школи журналістики та документалістики потрапили діти з Красногорівки, Золотого, Щастя, Лисичанська, Мар'їнки, Новомихайлівки, Станиці Луганської та інших прифронтових населених пунктів.
“У місце проживання студентів ми також вклали окремий сенс - поселили їх у Києві на Андріївському узвозі, щоб вони могли відчути історичну атмосферу української столиці. А в перший же день фахівці Києво-Могилянської академії провели для групи чотиригодинну екскурсію центром Києва. Приміщення для занять також знайшли просто на Хрещатику, тож далеко ходити учасникам не доводилось”, - розповідає організаторка.
Психологічна підтримка
Відмінність цьогорічного проєкту полягала в тому, що з учасниками працювали психологи.
“Із нашого досвіду ми робимо однозначний висновок - з підлітками, яких торкнулась війна, треба працювати вкрай обережно. Спочатку потрібно, щоб психологи їх “відкрили”, зняли напруженість, попрацювали з командоутворення, а потім вже давати професійні знання. Це себе виправдало - студенти, з якими працювали психологи, набагато краще сприймали освітню програму і дуже творчо виконували завдання. Така методика дає чудовий результат”, - вважає Лариса Артюгіна.
Фасілитацією та тренінгами займались волонтери БФ “Громадяни”, які майже цілодобово супроводжували студентів, допомагаючи їм адаптуватись в нових умовах.
“Я вважаю, що діти з прифронтових територій доросліші за своїх однолітків з мирних, і це пояснюється тим, в яких умовах вони живуть. Через те, що їм довелось зазнати, вони точно розуміють цінність життя”, - каже Наталя Ящук.
Освітня програма
Для викладання основних дисциплін організатори школи запросили професіоналів.
“Ми намагались, щоб викладачами стали як досвідчені фахівці, так і доволі молоді люди. Хотіли дати студентам і базові знання, і показати нові тенденції. Наприклад, журналістику викладали Олена Макаренко і американська журналістка Анна Бродскі, операторську майстерність Роман Хімей і Марта-Дарія Клінава, відеомонтаж - Петро Цимбал та Ігор Малахов. Документальну фотографію викладав Ігор Гайдай, а IT-технології Ірина Щербина. Навчальний процес поєднував теорію і практику”, - пояснює Лариса Артюгіна.
До програми DocUaDream також входила низка мотиваційних зустрічей, під час яких учні спілкувались з відомими українцями - це були журналісти Яніна Соколова, Андрій Макаренко, Богдан Кутєпов, акторка Ірма Вітовська-Ванца, актор дубляжу та письменник Андрій Альохін, фотограф Андрій Корнєєв.
“Ми хотіли дати учасникам проєкту базові навички та інструментарій професійної журналістики та документалістики в умовах демократії, розвинути в них критичне мислення, медіаграмотність. Навчити їх працювати з першоджерелами, відрізняти достовірну інформацію від сфальшованої тощо. Гадаю, нам це вдалось”, - каже Наталя Ящук.
Творче завдання
Цього літа в рамках проєкту DocUaDream відбулось дві двотижневі сесії: одна - в липні, друга - в серпні. В кожній з них брали участь по 20 студентів, яким після навчання треба було створити власний сайт і наповнити його своїми роботами: портретне фото, журналістське інтерв'ю і короткометражна документальна стрічка. Героями були мешканці сходу, які переїхали жити та навчатись до Києва. Теми учасники проєкту обирали самі.
“Нас розбили на групи по чотири учасника, кожен виконував свою роботу - режисер, оператор, продюсер, інженер монтажу, - розповідає учениця 11 класу Лисичанської школи № 14 Анастасія Лазоренко. - У нашій групі я була режисером, бо хочу в подальшому обрати цю професію. Ми знімали історію про Віку Городецьку. До обіду нам читали лекції, а потім ми йшли практикуватися”.
Під час занять, як каже дівчина, отримала дуже багато корисних фахових порад, тож цей проєкт став для неї ще однією сходинкою до мрії стати режисером.
“У нас були дуже класні викладачі, від яких я дізналась багато нового про монтаж, про роботу з технікою. Дуже сподобався курс Романа Хімея в операторської майстерності і взагалі це був дуже класний та надихаючий досвід. Тепер є бажання зняти тією самою групою фільм про Лисичанськ. А наступного року обов'язково буду вступати на режисера”, - ділиться планами Анастасія.
Надихнувшись прикладом
Аналогічну мрію вже здійснила інша учасница проєкту Євгенія Чудовська з міста Щастя. Цього року року вона вступила до київського вишу на кафедру “Журналістика”.
“Із Ларисою Артюгіною я познайомилась у 2019-му році, коли брала участь у схожому освітньому проєкті. Весь цей час вона не розривала з нами зв'язок, постійно цікавилася, як у нас справи, надсилала нові матеріали та завдання. Тож, коли вона запросила мене на DocUaDream, я одразу погодилась, бо розуміла, що це буде цікаво і корисно”, - розповідає Євгенія.
За словами дівчини, навчання в школі журналістики та документалістики було для неї більше мотиваційною подією, адже раніше вона вже вивчала деякі дисципліни і вже має певні навички в цій сфері. Втім, наголошує дівчина, практичний досвід нічим замінити не можна.
“На мене надзвичайно вплинув курс “Документалістика і медіа”, тепер я всі фільми дивлюсь з іншим поглядом, аналізую сюжет, операторську роботу тощо. А ще дуже сподобались мотиваційні зустрічі - запам'яталась історія Андрія Корнєєва, який для того, щоб відкрити власну студію, взав позику в 1 мільйон гривень. Дуже вразив також актор дубляжу Андрій Альохін - дуже різнобічна і цікава людина, яка вміє надихати. Саме спілкування з цими та іншими людьми остаточно переконало мене стати журналістом. Крім того, це була дуже гарна можливість попрактикувати українську мову, адже вдома такої змоги в мене не було”, - розповідає мешканка Щастя.
Можливість саморозвитку
“Я давно цікавлюсь кінематографом. Раніше мені доводилось знімати і монтувати відео, але це було на аматорському рівні. За натурою я "технар", тому в групі я хотів бути оператором, але коли дізнався, що мій друг дуже хоче попрацювати з професійною технікою, я йому поступився і став продюсером групи. А також брав участь в монтажі, - розповідає Сергій Приз із Красногорівки. - Героєм нашої групи була Аліса Кузнєцова з Миколаївки під Слов'янськом, яка тепер навчається в Києві і на волонтерських засадах допомагає рідній школі. Спочатку в нас була спокуса зробити акцент на місті, з якого вона приїхала, але потім ми вирішили знімати стрічку про її творчий шлях. Думаю, що в нас це вийшло добре”.
До проєкту він долучився після закінчення загальноосвітньої школи, скориставшись вільним часом перед вступом до Київського політеху.
“Я одразу знав, що вчитись піду на технічну спеціальність, тому вступив на кафедру “Гірництва”, де вивчатиму геоінженерію. Але участь в сесії я вважаю дуже корисною для себе, адже це можливість для саморозвитку, якого я прагну. Дуже сподобався курс з операторського мистецтва, протягом якого нам демонстрували стрічки, зняті на початку існування кінематографу. Це дало змогу довідатись, звідки прийшли сучасні операторські прийоми. Думаю, я зможу згодом використати їх в своїх аматорських роботах. Вже є ідеї щодо зйомок в Києві, але наразі маю зосередитись на навчальній програмі вишу, тож з творчістю доведеться трохи почекати. Сподіваюсь, що недовго”, - каже Сергій.
Що вийшло
Результатом цьогорічного проєкту стали 40 авторських сайтів, створених учасниками школи.
“Я пишаюсь нашими випускниками, які за два тижні дуже складного та насиченого навчання опанували необхідні знання і створили дуже класні роботи. Зі свого боку я ще раз переконалась, що підлітки з Донеччини та Луганщини - це справжній скарб нашої нації: добрі, щирі, вольові, вмотивовані до саморозвитку та дуже відповідальні”, - підсумовує Лариса Артюгіна.
За її словами, розлучатися із студентами було важко, адже протягом сесії всі встигли близько познайомитись і проникнутись взаємною повагою. Те ж саме, до речі, відчували і самі учасники.
“Після закінчення учасники казали, що хотіли б залишитись, аби продовжити навчання або приїхати на сесію ще раз, - говорить Наталя Ящук. - Ми б і самі раді проводити такі заходи частіше, але також маємо певні обмеження. Тим не менш, ми продовжуємо підтримувати з нашими випускниками звязок і намагаємось допомагати їм у втіленні власних проєктів, для чого БФ “Громадяни” пропонує їм міні-гранти. Щось конкретне вимальовується, наприклад, в Лисичанську, з яким ми зараз ведемо перемовини щодо створення молодіжної медіа-платформи”, - каже вона.
