Діалог крізь лінію розмежування на Сході: хто і як може його налагодити. Та про що говорити
За шість років бойових дій на сході України лінія розмежування з'явилася не тільки на мапах, але й у баченнях, переконаннях людей, які опинились по обидві її сторони. Щоб налагодити хоч і важкий, але важливий діалог між мешканцями непідконтрольних та контрольованих територій Донбасу експерти громадської організації «Право на захист» з 2019 року реалізують проект розбудови такого діалогу.
Про особливості його формату, який застосовуються у конфліктології і його імплементації на Донбасі, розповіли менеджерка проекту Наталія Проскуренко та фасилітаторка проекту Анна Лукаш.
Що таке «CСL-діалог»
Навичка будувати діалог є ключовою в усіх сферах життя, як людей, так і держави. Тому конструктивно вибудовувати контакт в умовах конфронтації дуже важливо.
«Уміння спілкуватися з людьми - це гарантія успіху як в професійному, так і в особистому житті. Наше життя дуже сильно залежить від здатності правильно вести розмову з тими, хто нам цікавий і важливий. Тому дуже важливо вільно обмінюватися ідеями, навіть протилежними, і змусити діалог працювати на загальний успіх», - пояснює фасилітаторка проекту Анна Лукаш (ім’я змінене з метою безпеки).
Однак діалог у повсякденному житті й у конфліктології мають різні принципи та особливості. CСL-діалог (cross contact line) - це діалог, який шукає вирішення проблем для територій, розділених лінією розмежування.
Жителі сходу перетинають лінію розмежуванняФото: Право на захист
«Він стає інструментом для побудови довіри і взаєморозуміння. Такий діалог підготовлений і скерований фасилітаторами і проходить за принципами та правилами, встановленими на початку», - каже Наталія Проскуренко.
Серед основних принципів такого діалогу експертка називає добровільність, конфіденційність, інклюзивність, відповідальність та сприяння впливу діалогу.
«Діалог передбачає навчання, а не просто розмову. Процес полягає не тільки в тому, щоб сидіти за столом, а й у зміні того, як люди кажуть, думають і спілкуються один з одним. Він вимагає саморефлексії, дослідження і особистих змін», - роз'яснює представниця БФ «Право на захист».
Практика трансформації конфлікту за допомогою діалогу широко використовувалася у багатьох країнах світу, у військових конфліктах і не тільки.
«Діалог може допомогти вирішити екологічні проблеми. В останні роки Галапагоські острови були втягнуті у ворожнечу між захисниками природи і корінними мешканцями, які виступають за розвиток. Ситуація загрожувала поставити в глухий кут місцеву економіку, нейтралізувати уряд і звести нанівець зусилля по збереженню біорізноманіття. В переговорах взяли участь захисники природи, рибалки і різні політичні діячі», - каже експертка.
Результат цього діалогу - Спеціальний адміністративний закон, який вимагав від всіх верств суспільства колективного управління морським заповідником і участі в процесі прийняття рішень. Проблеми залишаються, але процес діалогу допоміг відновити довіру місцевих жителів до свого уряду і узгодити економічні інтереси з екологічними.
Як налагодити такий діалог на Донбасі
Діалоговий процес вже запущений на Донбасі. Існує ряд ініціатив, які організовують діалогові зустрічі мешканців підконтрольних і непідконтрольних Україні територій. Зараз БФ “Право на захист” імплементує вже два окремих діалогових процеси. Один - це діалог між активістами, представники громадянського суспільства, волонтерами. І другий - між експертами в сфері екології.
«Коротко розповім про два проекти. Діалог з активістами по обидва боки лінії розмежування - це екзистенційний діалог. Ми не ставили перед собою завдання вирішення якоїсь конкретної проблеми або питання. Основною метою цього діалогу було показати для учасників можливість неконфліктного співіснування різних перспектив і різного розуміння, бачення ситуації. Ми як організатори не пропонували теми для обговорення, а учасники самі визначали ті, на які їм комфортно спілкуватися», - пояснює Наталія.
Учасники говорили про свої страхи, стереотипи, про те, що нас роз'єднує і, навпаки, об'єднує, про можливість примирення і ціну миру.
КПВВ на ДонбасіФото: Право на захист
«Це був досить емоційний і непростий процес. Але той факт, що діалог триває і учасники не тільки не перестають спілкуватися, але та й ініціюють спільні активності, говорить про позитивні його результати. Так, наприклад, учасники запропонували організувати арт-виставку луганського художника, майстра - різьбяра по дереву В'ячеслава Козака. І ми вже презентували цю виставку в шести містах України: Івано-Франківськ, Дніпро, Одеса, Херсон, Сєвєродонецьк, Київ», - зауважує активістка.
Також Наталія Проскуренко розповідає про другий ділоговий проект БФ «Право на захист» з експертами в сфері екології.
«Тему екології обрали невипадково. Питання забруднення навколишнього середовища промисловими підприємствами завжди стояли гостро на сході України», - каже вона.
Після шести років збройного конфлікту ці проблеми тільки посилились, в більшій мірі через неконтрольоване закриття і затоплення шахт і та можливість забруднення навколишнього середовища через аварії та серйозні порушення роботи на промислових підприємствах регіону.
За словами Анни Лукаш, як наслідок відбуваються негативні впливи на стан навколишнього середовища. За рахунок підняття рівня шахтних вод з високим ступенем мінералізації відбувається зниження якості грунтових вод, підвищення їхньої мінералізації, а на якихось ділянках відбувається підвищення радіоактивного фону, що призводить до неможливості використання грунтових вод для побутових потреб. Також на деяких ділянках завдяки напору шахтної води фіксується видавлювання шахтного газу метану на поверхню та відбувається повторне просідання земної поверхні з негативним впливом на будівлі та інженерні споруди.
«Наслідки такого неконтрольованого затоплення вже відчувають окремі населені пункти, розташовані на підконтрольних територіях Донецької та Луганській області. Відсутність взаємодії та обміну інформацією про ці явища поставила велику кількість населених пунктів, розташованих по обидві сторони від лінії розмежування, під загрозу екологічної катастрофи», - зауважує Лукаш.
Жовта річка на сході України. Про проблеми екології говорили на заході “Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні”Фото: Право на захист
Метою цього діалогового проекту було визначити ті екологічні ризики, які існують по обидві сторони лінії розмежування і можливості спільних дій по їхньому запобіганню.
«Ми дуже ретельно обирали діалогову групу. З боку підконтрольних територій в діалозі брали участь чотири доктори наук. Ми запрошували вчених, екологів з боку непідконтрольних територій. В групі, яка представляє непідконтрольну територію, були фахівець з утилізації побутових і промислових відходів, гірничий інженер, шахтар, медик, який спеціалізується на професійних захворюваннях, експерт, який свого часу займався закриттям шахт і вивченням впливу цього на екологію»,- зазначає Наталія.
Організатори діалогу прийшли до висновку, що основною проблемою якраз є неконтрольоване затоплення шахт, і вирішили що першими загальними кроками повинні бути спільний моніторинг та інформування населення про рівні забруднення навколишнього середовища.
Хто такі фасилітатори та як вони керують діалогом
Фасилітатори - це люди, які забезпечують організацію в групі процесу колективного рішення проблем і протягом усього проекту керують цим процесом. Фасилітатори - це професіонали, які добре володіють темою діалогу і не підтримують нічию сторону, а також люди, що володіють легкої комунікацією з будь-якими людьми, навіть тими, хто налаштований агресивно.
«Можу сказати зі свого досвіду про виклики, які виникли у нас в проектах: по-перше, це підбір експертів з непідконтрольною території, тому що люди бояться вільно висловлювати свої думки.
По-друге, це технічні проблеми, пов'язані з своєчасним підключенням всіх експертів.
По-третє, це підтримка діалогу, навіть коли експертам нічого сказати, фасилітатори розвивають тему з іншого боку і знову зав'язується діалог», - каже фасилітаторка проекту Анна.
Свої в Telegram 
