Я вивіз більше 25 тисяч книг із “Книгарні Є” у Слов'янську. Рятувати їх теж важливо — і ось чому
Віктор Разживін — директор “Книгарні Є” у Слов’янську і викладач зарубіжної літератури Донбаського державного педагогічного університету. Він евакуював тисячі книг зі сходу, але не збирається відкривати книгарню в іншому місті. Для Свої у форматі монологу він пояснив чому.
Наша книгарня у Слов'янську відкрилася 5 років тому. Це — єдина в області україномовна книгарня, яка діяла від мережі “Книгарня Є”. Спочатку ми думали, що торгувати українською книгою в російськомовному регіоні може бути нераціонально, але досвід роботи показав, що скептики були неправі. За рік ми перейшли мільйонні обсяги й поставили касовий апарат.
У 2014-му році я залишався в Слов’янську до 2 липня, а 6 липня місто звільнили українські військові. Тож я мав досвід перебування в таких умовах і все розумів наперед. Хоча на цей раз я не очікував, що бойові дії триватимуть так довго. Через це в лютому 2022 року магазин закрився не одразу. Ми прийняли таке рішення, коли багато мешканців почали виїжджати з міста. А здебільшого поїхали якраз ті люди, які були зацікавлені в українському слові. За таких обставин торгівля втрачає сенс.
Віктор Разживін вивіз тисячі книжокФото: Facebook, Віктор Разживін
Ми вивезли більше 25 тисяч книжок. Це велика кількість, враховуючи, що всі треба було спакувати. Зараз вони знаходяться в центральному офісі мережі в Києві. Книги, на відміну від рукописів, дійсно можуть горіти. Тому в мене не було сумнівів з приводу того, чи треба їх евакуювати.
У 1933-му році нацисти спалювали книги в Німеччині, вилучали роботи різних письменників. Історія повторюється — трагедією або ж фарсом. Зараз, на мою думку, відбувається фарс: окупанти знищують все тільки через те, що воно є українським. Навіть не знаю, скільки людей після цього хотітимуть читати російську літературу. Кожен з російських класиків є цеглинкою під муром того, що сьогодні називається "рускім міром". Не існує книги, яка б не підтримувала цю ідею месіанства російського — вона завжди присутня в російській літературі. Мені здається, що спалювати російську літературу на вулицях було б ідіотизмом, але продаж точно має регулюватись.
Книжковий ринок дуже сильно впав. У видавництв є дуже багато проблем. Наприклад, всі друкарні здебільшого знаходяться в Харкові, а виготовляти книги в таких умовах неможливо. Хоча я впевнений, що із закінченням війни виросте попит саме на друковане слово. Після таких подій людям важливо розібратись і зрозуміти, чому та чи інша подія відбулась. Ми мали комерційний успіх після відкриття у 2017-му році — думаю, це також було пов’язане із ситуацією в регіоні.
Для мене важливо працювати саме там. Я не збираюся відкривати магазин в будь-якому іншому місті, адже я — патріот Слов’янська. Одразу, як фронт “відсунеться” і ситуація в місті покращиться, ми повернемось назад — і книгарня знову працюватиме.
Свої в Telegram 
