Наречена захисника Маріуполя впевнена, що полонених азовців катують. Він сильно схуд, зуби вибиті
Азовець Вадим Китар 23 лютого вирушив з Широкиного до Маріуполя, бо він та його побратими отримали наказ боронити місто. Вже більше місяця герої виконують інший наказ — залишити Азовсталь, щоб зберегти життя. Наречена Вадима Катерина Турчанова впевнена, що хлопців, попри усі попередні домовленості, окупанти піддають тортурам у тюрьмі в оккупованій Оленівці. Свої вона розповіла, через що пройшов Вадим на Азовсталі та чому вперше за місяць отримала інформацію про нього з відео окупантів.
Про оборону Маріуполя
Із перших днів повномасштабного вторгнення добровольці з підрозділу Ведмеді у складі "Азову" стали на захист Маріуполя. Разом із 36-ю бригадою утримували Азовмаш і завод Ілліча певний час, контролювали частину Маріуполя. Потім їх оточили у подвійне кільце і частина 36-ї бригади потрапила у полон, а частина — загинула.
"Вадим з початку був причетний до “Правого сектору”. Потім у 2015-му році сформувався добровольчий підрозділ, який називався “Ведмеді”. Тобто це були хлопці-добровольці, які боронять наші кордони на сході України всі 7 років. Потім вони об'єдналися з полком "Азов", — пояснює Катерина, чому Вадима та його побратимів називають “Ведмеді”.
Ведмеді та 36-та бригада на чолі з командиром Сергієм Волинським ("Волиною") проводили операцію з командиром полку “Азов” і азовцями по з’єднанню на “Азовсталі”. Вони прорвали кільце і переправились на територію комбінату.
“Морські піхотинці та Ведмеді провели цю операцію завдяки Азову”, — зазначає Катерина Турчанова.
Майже місяць Вадим провів у бомбосховищах "Азовсталі" з пораненням. З 16 квітня в нього була наскрізь прострілена нога.
Поранення, яке Вадим Китар отримав на АзовсталіФото: Архів Катерини
Через постійні тяжкі бомбардування була розбита перша операційна госпіталю "Азовсталі", потім вже — друга, основна. На жаль, надавати медичну допомогу було неможливо.
"Просто по можливості робили перев'язки. Не вистачало матеріалів. Але були залишки антибіотиків. І йому просто пощастило, що не почався сепсис і нагноєння ноги, що могло призвести до ампутації", — розповідає наречена Штайнера.
Про останній дзвінок
Останнього разу Вадим виходив з нею на зв'язок 29 квітня.
“О дванадцятій ночі було останнє повідомлення: “Дякую за те, що ти мене оберігаєш. Люблю тебе”. Телефонувати він мені не міг з "Азовсталі", тому що отримав 16 квітня поранення ноги та вибратися з бункера, де перебувають поранені, фізично не міг. Ми спілкувалися повідомленнями. Останній дзвінок був бабусі (це його найрідніша людина) 17 травня ввечері, перед тим, як їх повинні були забрати до полону. Він зателефонував. Сказав: “Все добре”, — каже Катерина Турчанова.
Про полон Вадим рідним нічого не сказав, тому що переймався за всю родину більше, ніж за себе.
“Не знав, як ми відреагуємо. Усі були шоковані та не розраховували на таке вирішення. Але зараз з ситуації, яка відбувалась на Азовсталі, ми всі розуміємо, що це було єдине рішення, це був наказ зверху — зберегти життя”, — каже Катерина.
Наречена Вадима Китаря стверджує, що з початку, була присутня третя сторона, і був присутній "Червоний Хрест" при евакуації, безпосередньо коли був вихід з “Азовсталі”.
“Згідно з домовленостями, які нам надали, обіцяли, що “Червоний хрест” і третя сторона повинні бути присутні весь час там у СІЗО і дивитися, у яких умовах знаходяться наші військові. Тобто фото- та відеофіксації ми не маємо, також — телефонного зв'язку з військовополоненими, його зі своїм чоловіком я не маю вже місяць”, — наголошує дівчина.
Після того, як азовців доправили до колонії у непідконтрольній Оленівці, ніяких новин та контактів з більшістю захисників з Азовсталі не було.
Вперше Катерина побачила свого Вадима у ролику одного з пропагандистських російських каналів, який був опублікований 15 червня.
На відео російський журналіст спілкується з Вадимом та його двома побратимами по полку “Ведмеді”, але це інтерв'ю більше схоже на допит. За своїми пропагандистськими темниками окупанти називають захисників Маріуполя "нацистами" та звинувачують у вбивствах бойовиків “ДНР” і навіть погрожують хлопцям найсуворішими покараннями.
Фото Вадима Китаря до полонуФото: оособистий архів Катерини Турчанової
“Єдине відео, та фотографії, яке ми можемо бачити, — це лише з російської сторони. Я побачила сюжет на НТВ, це єдине, що я побачила і почула про свого чоловіка. І розумію, що саме там у СІЗО знаходиться виключно російська федерація. Немає підтвердження з інших сторін, немає фіксації. Відео називається інтерв'ю, але я вважаю, що це допит. Наголошую — з ними немає взагалі зв'язку”, — зазначає Катерина.
Про умови в полоні
Наречена Вадима Катерина каже, що коли побачила хлопців на відео, то зрозуміла, що їх піддають тортурам. Усі троє мають очевидні ознаки жорстокого поводження — хвороблива худоба, травми, вибиті зуби.
“Я б не підіймала б таку тему, якби в мене не було підстав. Як дружина я розумію, як виглядає мій чоловік. Там гарно виставлено світло, щоб все добре побачити. Перше, що я побачила на тому відео, що Вадим сильно схуд”, — зазначає нареченна Штайнера.
Вона каже, що Вадим втратив близько 20 кг при його високому зрості 195 сантиметрах.
“Раніше його вага сягала 100 кг, а зараз навіть не знаю — це просто скелет. Він поголений, в нього відсутня борода. Це, мабуть, якесь самоствердження з боку російських солдатів. Вони там казали, мов би вони терористи, їх боялися всі військовослужбовці на "Азовсталі", вони окремо виходили. То все — неправда. З приводу тортур — я бачу, що верхня частина зубів у Вадима відсутня. Ми розуміємо, що відбувалося”, — зауважує Катерина.
Очевидно, що негідно поводяться і з іншими двома побратимами Штайнера.
“На відео є його побратим за позивним "Рой" — чітко під оком видніється запечена кров. То побої. Ще один його побратим “Малиш”, він взагалі був кухарем, його вага сягала 140 кг. Зараз це просто людина, яка не схожа на себе. Тобто належного харчування там немає. Можливо, там взагалі якесь голодування, тому що я бачу що людина на себе не схожа”, — пояснює побачене дівчина.
Доля інших його побратимів невідома взагалі. Їх не показали на допиті.
"Я не знаю, чи надали Вадиму медичну допомогу вже в полоні, тому що на відео він ходить. Ну, ходить і добре, але що там з його ногою, невідомо. Тому немає ніяких доказів надання медичної допомоги і взагалі фіксації умов утримання військовополонених", — зазначає Катерина.
Зараз Катерина, як і рідні інших захисників "Азовсталі", які потрапили до росіян у полон, вимагають контролю над умовами їх утримання, дотримання окупантами Женевської конвенції та роботи влади над звільненням українських героїв.
“Червоний хрест, на жаль, не надає ніякої інформації. Взагалі немає ніяких підтверджень того, що було обіцяно на початку. Зараз формується лист-скарга до Женеви, щоб отримати взагалі від них якусь інформацію. Ми намагаємося весь час тиснути, але в нас сьогодні немає ні підтверджень, ні інформації”, — резюмує Катя.
Свої в Telegram 
