Влад Круглов з Рубіжного поєднує журналістику і музику. Його новий кліп знятий у звільненому Лимані
Вже декілька років Влад висвітлює події на сході України на каналі ICTV у якості журналіста, а віднедавна він випускає свою музику під псевдонімом Влад Ліберман. Свої поспілкувалися з Владом про роботу військовим кореспондентом і натхнення для його творчості.
Знищують за те, що ми українці
Мені було 17 років, коли почалася війна. Ще за декілька місяців до початку бойових дій у 2014 році в нашому місті проходили різні заходи, на яких збиралися здебільшого пенсіонери. Вони виступали з промовами про те, як “радянська влада збудувала Україну”, а “українська влада лише знищувала підприємства і будинки”.
Владислав Круглов за роботою Фото: Особистий архів
Також наголошували на тому, що людей нібито змушують говорити українською мовою — саме тоді я вирішив перейти на неї, і це стало моїм першим спротивом. Спочатку виходило кострубато, адже вся моя родина була російськомовною, але мене тоді підтримали бабуся і дядько. Втім, виявилось, що у моєї мами проросійська позиція.
Вже у 2022 році вона місяць сиділа під бомбардуваннями, а її будинок було зруйновано. У результаті вона виїхала на територію росії. Я з нею не спілкуюся. На мою думку, не варто спілкуватися з токсичними до твоєї позиції людьми, якими близькими вони не були б. Нас прийшли знищувати за те, що ми українці — я не можу цього прийняти, навіть коли проросійську сторону займають мої близькі люди.
У мене немає зброї, але є мікрофон
Війна вплинула на мій психологічний стан ще у 2014 році. Я усвідомив це, коли виїхав до Києва з окупованого Рубіжного. Тоді всі речі, пов’язані з війною, викликали в мене бурхливі емоції. Але я намагався повернутись до нормального життя, працюючи більше й абстрагуючись від війни.
Владислав Круглов за роботоюФото: Особистий архів
Втім, у 2017 році мені запропонували роботу на “24 канал” з можливістю поїхати на схід. Тоді потрібно було працювати не на фронті, а з цивільними, але три роки тому я перейшов на “ICTV” і вже став військовим кореспондентом. Весь цей час мене дуже надихало ставлення наших захисників до всього, що їх оточує.
Вони знають, за що вони борються і підживлюють своєю енергією, коли ти спілкуєшся з ними. Я розумію, що я не військовий і в мене немає зброї, але в мене є мікрофон. У такий спосіб теж важливо боротися — розповідати людям правду про війну через екран телевізора.
Музика — це душа і хобі
Мені завжди хотілося розповідати для глядача, доносити щось до нього. Я роблю це не лише у якості журналіста. 2.5 роки тому я почав займатися вокалом і за цей час випустив декілька пісень. Одна з них, яка має назву “Градом”, вийшла нещодавно — на річницю війни. Раніше ураган і град асоціювалися в нас [українців] з непогодою, але зараз, коли ми чуємо ці слова, ми думаємо про зброю і смерть. Це надихнуло мене на написання цієї пісні. Разом з цією піснею вийшов кліп, який ми зняли в деокупованому Лимані разом з оператором “ICTV” Євгеном Туром за один день.
Кадр з кліпу на пісню "Градом"Фото: YouTube
Проблем з тим, щоб потрапити до міста в мене не було, адже я журналіст. У Лимані було дуже небезпечно і ми повинні були знаходитись в бронежилетах, але в кадрі хотілося бути в цивільному одязі. До нас декілька разів підходили військові й просили одягнути захист, але, на щастя, нас не вигнали звідти.
Мені дуже приємно, що люди добре сприйняли кліп і пісню. Писали, що їм сподобався як текст, так і музика. До речі, музику написала моя викладачка фортепіано Ліза Соул. Найближчим часом я хотів би випустити ще дві пісні, з якими Ліза також допомагає.
Загалому, я планую й надалі займатися музикою, але роботу журналіста я не хотів би залишати. Музика — це душа і хобі, а робота журналістом вже є частиною мене. Я усвідомлюю її важливість, адже потрібно розповідати людям правду.
Свої в Telegram 
