Попаснянський ліцей руйнували тричі. Тепер російські окупанти знімають тут пропагандистські відео
На початку березня 2022 росіяни сильно обстріляли центр Попасної, влучили й у Попаснянський ліцей № 20. Будівля була пошкоджена, але не зруйнована повністю. Тепер рідний ліцей його директорка Олена Терпелюк бачить тільки на відео окупантів, його часто показують у пропагандистських сюжетах.
Цей матеріал створений спільно із платформою Свій дім. Тут збирають свідчення всіх, чиє житло зруйнувала росія. Якщо ви хочете поділитися власними спогадами про втрачену оселю або заклад, заповніть коротку анкету https://bit.ly/sviydim.
Ще 2 березня 2022 року директорка Олена Терпелюк разом із заступниками та техпрацівниками виходила на роботу в Попаснянський ліцей №20, але наступна ніч була вже жахливою.
“Почалися такі масовані обстріли, що ми з дитиною і мамою сиділи у коридорі й навіть намагалися не полишати його. Сподівалась, що вранці все затихне і я піду на роботу. Але туди вже не потрапила”, — згадує Олена Терпелюк.
Рідний ліцей у Попасній директорка Олена Терпелюк востаннє бачила на відео окупантів. Російські військові нишпорили по обстріляній будівлі, знаходили українські книги та брошури з патріотичного виховання.
Після масованого обстрілу Попасної у березні 2022 Олена Терпелюк не змогла потрапити у ліцей №20
“Вони взяли папку з написом “Класна година, присвячена Героям Небесної Сотні”, в бібліотеці знаходили книжки з історії держави, брошури від ЮНІСЕФ щодо правил поводження під час артобстрілів. Все це показували і розповідали, що ми дітей готували до війни”, — розповідає директорка.
Будівля Попаснянського ліцею №20 знаходиться у центрі, тому часто потрапляє до пропагандистських сюжетів. Вона сильно пошкоджена, але не зруйнована. Усього в місті п’ять шкіл, три з яких дуже пошкоджені.
Попаснянський ліцей №20 до повномасштабної війни
Попаснянський ліцей №20 після обстрілу
Будівля ліцею — історична. Її збудували у 1912 році. Колись тут була школа кондукторів. Раніше — гімназія для дівчаток. Під час Другої світової війни вона теж була пошкоджена, але її відновили й добудували корпуси.
У 2015 році Попаснянський ліцей №20 після обстрілів залишився без вікон, але все відновили. Хоч місто і залишалося прифронтовим, але жило й розвивалось.
Керівництво закладу підтримувало участь і дітей, і вчителів у багатьох проєктах, завдяки чому зі школи зробили “лялечку”. Так директорка лагідно називає заклад, якому присвятила 29 років життя.
“В закладі функціонувало електричне опалення, внутрішні туалети, спортивний майданчик з тренажерами. Поставили добротні лавки, ковану огорожу, подвір’я виклали плиткою та освітили ліхтарями на сонячних батареях. У кожному класі були телевізори, ноутбуки, принтери, інтерактивні дошки.Функціонувало два комп’ютерних класи”, — каже пані Олена.
Все змінилось 24 лютого 2022-го. На роботу директорка завжди ходила пішки, а це п’ять кілометрів. Вранці цього дня вона щосили бігла на маршрутку, щоб приїхати раніше та попередити дітей і батьків про початок війни.
Активно обстрілювати Попасну російська армія почала на початку березня. Саме тоді був перший прильот в історичну будівлю ліцею.
“Другого березня я дистанційно проводила нараду. Почула вибух, вчителі закричали: “Завершуємо!”. Десь о 13:00 побігла додому. Прилетіло у район, де я жила. Зв'язку не було, а у мене там мама і дитина, — пригадує жінка. — Ніч на третє березня була страшною".
Вранці о 6:50 Олені зателефонувала техпрацівниця, яка прийшла на роботу. Жінка кричала: “Попали, попали. Я так і знала”. Це був перший прильот в основний корпус. Згодом окупанти влучали сюди п'ять разів, як мінімум.
Попаснянський ліцей №20 після обстрілів
“Там, де закінчується шкільне подвір'я, починається дев’ятиповерхівка і там є підвал. Я їй кричу: “Давайте швиденько туди”. А людина в паніці, не знає, що робити. Побігла у другий корпус і намагалася заховатися за резервуарами з водою, дорогою впала, пошкодила ногу. Я просила затиснути рану чимось міцним, одягом, і не кидати слухавку, бути на зв’язку”, — пригадує той жахливий день пані Олена.
“А я у слухавці чую, як воно свистить і відскакує каміння чи уламки градів. Кричу їй: “Швидко звідти. Тож пластик, він не захистить”. У цей момент зв'язок обірвався. Згодом передзвонила й сказала, що добігла до підвалу”, — каже жінка.
Обстріляний Попаснянський ліцей №20
До школи Олена більше не потрапила. Під час нетривалої тиші заступники відвідали заклад і зібрали техніку в другому корпусі. Частково віднесли її додому, але і їхні домівки потрапили під щільні обстріли "градами" і згоріли. Там залишилися всі документи, у тому числі печатка.
З Попасної пані Олена поїхала 10 березня, коли вже зателефонував кум і запропонував виїжджати: “Чого ти сидиш, рятуй дитину”.
У квітні жінка дізналася, що її квартира повністю згоріла.
На платформі “Свій дім” можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали. Для цього є зручна анкета.
Свої в Telegram 
