Які зміни чекають на переселенців у найближчі три роки. Головне з нової стратегії
Уряд затвердив Стратегію щодо внутрішнього переміщення, яку реалізують в Україні в 2023-2025 роках. Документ включає вектор дій та цілей держави у таких напрямках, як евакуація, адаптація та інтеграція переселенців, повернення на покинуте місце проживання. Що конкретно декларує стратегія і які зміни вже у 2023 році можуть відчути переселенці, Свої.City розповіла юристка Громадського холдингу «Група впливу» Марія Красненко.
Що означає нова стратегія?
Цей документ є стратегічним урядовим документом. Він визначає конкретні цілі, завдання та показники виконання саме для органів влади. Йдеться про міністерства, центральні та місцеві органи виконавчої влади і, в окремих випадках, за їх згодою – органи місцевого самоврядування, неурядові національні та міжнародні організації.
Тому, якщо говорити глобально, то це – конкретні заходи для виконання саме органами державної влади.
Наприклад, однією з цілей є адаптація та інтеграція ВПО. Ці цілі по інтеграції, зокрема досягаються через створення умов для отримання доступної психологічної допомоги та реабілітації внутрішньо переміщених осіб. Тут є конкретні заходи: будуть розробляти програми, організовуватимуться та надаватиметься психологічна допомога, будуть створені мобільні бригади тощо.
Як наслідок, переселенці зможуть отримати відповідну підтримку та вирішити ряд питань, які у них виникли у психологічній сфері. Це безпосередньо та опосередковано буде впливати і на адаптацію, і на інтеграцію ВПО на новому місці проживання. Зазначене є лише одним прикладом безпосереднього впливу.
Які зміни переселенці зможуть відчути у першу чергу?
Стратегія — багатокомпонентна. Потрібно розуміти, що в першу чергу, як я вже говорила, — це задачі для органів влади. Але основним отримувачем вигоди на всіх її рівнях є внутрішньо переміщені особи. При розробці стратегії на цьому робився особливий акцент.
Першим етапом є питання евакуації та надання гуманітарної допомоги. Ми розуміємо, що спочатку людина приймає рішення про виїзд з небезпечного регіону, тому вона потребує допомоги.
Другою ціллю є сприяння в адаптації на новому місці проживання. Це включає перші заходи після переміщення, спрямовані на задоволення базових потреб.
Наступною ціллю є інтеграція внутрішньо переміщених осіб, що передбачає більш комплексні заходи через створення умов для розвитку потенціалу, посилення спроможностей в нових громадах.
Нарешті, останньою ціллю є підтримка безпеченого повернення до покинутого місця проживання, або реінтеграція. Ця ціль стосується всіх, хто вирішив повернутися до безпечного місця проживання після його деокупації та планує будувати своє життя там, звідки вони виїжджали раніше.
Чим нова стратегія для переселенців відрізняється від попередньої?
Якщо говорити про різницю між старою та новою стратегіями, то основна відмінність полягає у глибині підходу. Попередня стратегія зосереджувалась виключно на інтеграції внутрішньо переміщених осіб, оскільки на той момент вже відбулося основне масове переміщення і пройшов певний час. Ця стратегія передбачала реалізацію до 2022 року і, відповідно, уряд та держава в цілому не розглядали такі кроки, як первинна адаптація та сприяння у переміщенні як основні фокуси.
Надаючи свої коментарі під час громадських обговорень, дискусій, які ми організовували, люди говорили: “А не зарано ви говорите про повернення?”. Ні, через те, що стратегія прийнята на тривалий період, вона має дати відповіді на конкретні питання людей. Плюс — ми повинні враховувати реальну ситуацію. Ми вже бачили ситуації, коли після деокупації Харківщини, деокупації частини Херсонської області значна частина людей вже повернулась до покинутих місць проживання. І люди планують повертатися надалі.
Ще раз підкреслюю, що глобальна різниця полягає у пошуку відповідей на всі конкретні питання і пошуку заходів державою для того, щоб усі цілі були досягнуті. Звісно, потрібно розуміти, що це не буде простим процесом і стратегія лише закладає основні передумови. У наступний період держава має сформувати та надати чіткі відповіді на низку запитань за декількома напрямками.
Що конкретно має змінитися для ВПО?
Стратегія має свій операційний план, який включає конкретні заходи та показники виконання, відповідальних виконавців та терміни виконання.
Кожен із них вплине на внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, в другому кварталі розпочинається робота над змінами до Закону України "Про забезпечення прав і свобод ВПО" у контексті реагування держави на виклики внутрішнього переміщення.
Це стосується усіх інших цілей, і процеси будуть запущені. Виклик полягає у тому, наскільки Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій та інші міністерства, виконавчі органи зможуть встигати приймати, розробляти та впроваджувати зміни. Це серйозна та глобальна робота, і тут важлива активна позиція громадськості та ВПО. Роботи буде багато для всіх.
Як громадськість може активно сприяти втіленню стратегії у життя?
Я б радила, як тільки буде опублікований текст операційного плану, дивитись передбачені заходи на 2023 рік. Окремі заходи стосуються і місцевого рівня. Наприклад, мають розроблятися місцеві програми з надання психологічної допомоги.
Дивитися операційний план, обирати конкретні, цікаві вам заходи та комунікувати з владою на всіх рівнях: і на місцевому, і на національному. Це можна робити через національні організації, зокрема “Групу Впливу”. Ми будемо активно сприяти тому, щоб профільне міністерство реалізовувало передбачені заходи.
Хто буде контролювати реалізацію стратегії?
Самим документом передбачено, що усі міністерства, усі органи влади, які визначено, на конкретний період виконавцями мають щоквартально подавати звіт про стан виконання цих заходів до Міністерства реінтеграції.
І саме це міністерство щорічно, до 1 червня, буде готувати свій документ Уряду. Плюс — не забуваємо про контролюючу функцію громадськості. Ми зі свого боку будемо також робити періодичну оцінку виконання. Тому можна бути слідкувати за звітуванням або долучатися до нашої діяльності за цим напрямом. .
Які конкретні кроки передбачає реалізація цілі “Реагування держави на виклики внутрішнього переміщення”?
Йдеться про актуалізацію законодавства щодо внутрішнього переміщення, зокрема, про згадуваний раніше Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та інші підзаконні акти.
Далі йдеться про удосконалення бази даних про внутрішньо переміщених осіб та їх інтеграцію з іншими базами. Це необхідно для координації та оперативного отримання статистичної та змістовної інформації, яка необхідна владі для розробки політик, програм тощо.
Протягом багатьох років відсутня оцінка потреб внутрішньо переміщених осіб, і держава дуже часто не враховує, що насправді їм потрібно. Тому важливо мати показники результативності та конкретні завдання і заходи в цьому напрямку.
Чи може змінитися підхід держави до грошової допомоги переселенцям на проживання?
Тут питання лежить, з одного боку, у площині стратегії, а з іншого — у площині позиції Міністерства соціальної політики.
Так, закладена ідея, що на етапі адаптації підтримку мають отримувати всі (тривалість цього періоду не визначена). Далі, вже на період інтеграції, виплати мають отримувати лише ті, хто реально потребує цієї допомоги.
Разом з тим, слід враховувати напрацювання Міністерства соціальної політики. Вони наразі виходять з позиції того, що на допомогу на проживання закладена дуже велика сума. Вона в рази перевищує ті суми, які були закладені в минулі роки. Так, з близько 3,5 млрд гривень у 2021 році на адресну допомогу переселенцям, сума виросла до понад 45 млрд гривень здійснених виплат у 2022 році. Можемо однозначно констатувати, що зміни будуть. Питання полягає лише в тому, коли і в якому форматі вони відбудуться. В свою чергу, зі свого боку ми максимально намагатимемось впливати на цей процес, щоб зміни були справедливими, актуальними та відповідали реальним потребам людей.
Раніше Свої писали про те, з якими проблемами зіштовхуються переселенці.
Свої в Telegram 
