Зима без тепла у домівках і заміновані території. Як живе Донеччина в умовах повномасштабної війни
Скільки людей зараз живе на підконтрольній українській владі території Донецької області
Попри постійні обстріли з боку російських військ та заклики влади виїхати у більш безпечні регіони, станом на 8 вересня 2023 року на Донеччині залишаються жити понад 522 тисячі людей. Аби забезпечити їхню життєдіяльність, у містах продовжують працювати комунальники та органи місцевого самоврядування.
Чи зимуватимуть мешканці Донеччини у теплих домівках
Наразі це питання залишається складним, адже подати точково опалення чи воду у багатоквартирні будинки, де живуть у 10 квартирах з 90, просто неможливо. Однак у обласній адміністрації все ж готуються до опалювального сезону і мають надію, що все ж зможуть забезпечити тих, хто залишається жити на Донеччині, теплом і водою. Зокрема, за словами в.о. голови Донецької ОВА Ігоря Мороза, Покровськ і Краматорськ точно будуть з теплом.
Але деокуповані понад рік тому Святогірськ і Лиман зимуватимуть без опалення. Також у області є населені пункти, які нині просто відрізані від газопостачання. Це Українськ і Селидове. Газопровід, який мав би забезпечити мешканців цих населених пунктів «блакитним паливом», залишаться на лінії вогню, сильно пошкоджений і полагодити його неможливо. Та цьогоріч у обласній адміністрації ухвалили рішення про відновлення опалення у Селидовому. Там нині встановлюють модульні котельні на твердому паливі.
Однак у інших містах області, які минулого опалювального сезону були без тепла, ситуація не зміниться.
Розмінування деокупованих територій Донеччини
Це питання залишається першочерговим. Нині на Донеччині деокуповано 48 населених пунктів, з яких 40 у Лиманській і Святогірській громадах.
"Обсяг роботи на звільнених територіях — колосальний. Мінами та різними вибуховими предметами забруднена абсолютна більшість орних земель, — зазначає Ігор Мороз. — Наприклад, на Лиманщині цього року аграрії змогли засіяти тільки 3% полів. Подібна ситуація і на Святогір’ї. Розуміємо, що точно таку само випалену землю росіяни залишатимуть за собою і на інших територіях, які ми звільнимо, — маємо бути до цього готовими і мати чіткий алгоритм дій з розмінування бодай найважливіших об’єктів. Над цим працюємо спільно з ДСНС, однак сили рятувальників — обмежені. Маємо активно залучати до роботи неурядових операторів з протимінної діяльності, адже це основа для повернення життя на деокуповані території".
За словами в.о. очільника області, у пріоритеті нині розмінування ділянок, які використовуються у організації життєдіяльності громад — місця під лініями електропередач, загального користування тощо. Однак нині немає гарантії того, що розмінувальники не потраплять під ворожий вогонь, бо тривають бойові дії. Ворог обстрілює території старими снарядами, 50% яких не розриваються, а залишаються у полях, лісах.
Окрім цього, зі зведень Генштабу відомо, що ворог концентрує сили на напрямку Куп’янськ, Лиман, Святогірськ, тому вони будуть пробувати наступати. А отже називати конкретні дати завершення розмінування — передчасно.
Як нині працюють аграрії на Донеччині
На Донеччині скоротилася кількість посівних площ, які нині можуть використовуватися аграріями. Основна причина — заміновані поля та поля на окупованих територіях, і загалом бойові дії. За словами Ігоря Мороза, цієї осені в області отримали третину від того врожаю, який отримували до повномасштабної війни. Однак нині аграрна галузь є однією з тих, яка продовжує працювати на Донеччині — платить податки, зарплатню та зберігає робочі місця.
Адміністративні послуги для мешканців Донеччини
Нині Сервісний центр працює у Покровську, там надають людям 329 послуг, однак це не увесь перелік. І мешканці Донеччини не можуть отримати паспорт чи статусне посвідчення через те, що закриті демографічні реєстри. Тож люди мають їхати задля цього у Павлоград на Дніпропетровщину. І це створює труднощі для маломобільних груп людей. Тому нині у обладміністрації почнуть працювати над або облаштуванням стаціонарних сервісних центрів з бомбосховищами, або придбають мобільні пункти, де люди зможуть оформити необхідні документи.
З яким бюджетом йде Донеччина у 2024
Рік 2023 для громад і районів у цілому ефективний. Така ситуація нині обумовлена тим, що цьогоріч до місцевих бюджетів надходить 64% від податку на доходи фізичних осіб. Однак наступного року цієї пільги не буде і податок має одразу йти до державного бюджету. І, за словами в.о. Донецької ОВА Ігоря Мороза, це стане викликом. Окрім цього з 2024 року кошти від оподаткування зарплат військових теж йтимуть до державного бюджету, від чого місцеві бюджети втратять понад 60% надходжень. Тож фінансування громад відбуватиметься за рахунок дотацій держбюджету. Нині єдиним джерелом, яке формує бюджети громад і області, є надходження податку від доходів фізичних осіб. У проєкті бюджету на 2024 рік цей податок залишається, але бюджети будуть прирівняні до показників 2021 року.
Свої в Telegram 
