“Мій дім — війна”. Вийшла друком книжка про підлітків, які пережили окупацію на Донеччині

У чому суть?
Повість “Мій дім — війна” Насті Мельниченко — перша книжка 2024 року, видана видавництвом “Теза” після майже дворічної вимушеної паузи через війну. У електронному форматі книжка вийшла ще восени 2023 року.
“Мій дім — війна” — історія трьох підлітків, які опинилися в окупації у Донецьку у 2014-2015 роках. Усі персонажі повісті вигадані, а сама книжка написана художньо. Але сюжет побудований на матеріалах інтерв'ю, взятих авторкою у тих підлітків і батьків підлітків, котрі пережили перші роки окупації Донецької області та були при цьому проукраїнськи налаштованими.
Книжка була написана до повномасштабного вторгнення, і мала бути як підлітковий текст, що показує, з чим стикаються однолітки читачів у іншій частині нашої країни.
Книжка розрахована на вік 14+, але команда фахівців із лабораторії дитячого читання “БараБука”, НЦ “Мала академія наук України” та експертів-освітян і психологів ГО “Смарт освіта” у межах проєкту “Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир” обрали 40 книг до збірки, куди потрапила й “Мій дім — війна” як рекомендована підліткам 16+.
Як описує книжку авторка?
"Війна в Україні почалася не у 2022 році. Вона почалася у 2014 році з окупації Криму та Донбасу.
У 2014 році, всупереч вторгненню Росії в Донецьку й Луганську області та створення фейкових "республік", на цих територіях все ще залишалися громадяни України. Під тиском і постійною загрозою арешту та катувань, все одно є ті люди, котрі чинять опір окупації та агресії.
Що може зробити підліток у ситуації тотального контролю та небезпеки? Чи може його голос бути почутий у "великому світі"?
Троє школярів відчувають свою приналежність до України і намагаються говорити про це.
Історія заснована на серії інтерв'ю з проукраїнськи налаштованими мешканцями Донбасу та підлітками, які пережили окупацію. Ця художня повість для віку 14+ розповідає про перші роки російсько-української війни", — йдеться у описі до книги "Мій дім — війна".
Відгуки на GoodReads:
“Прочитала книгу на одному подиху, адже відкласти її неможливо. Вона розповідає про двох друзів, звичайних підлітків 13 років, що живуть в Донецьку. Все починається невинно, з поодиноких мітингів із червоними прапорами. На мітингувальників спершу не звертають увагу, всі зайняті своїми справами, треба працювати і вчитися, потім ситуація стає серйознішою, а дуже скоро — і загрозливою. І врешті щось змінити — вже запізно.
Ми бачимо вулиці Донецька очима дівчини, яка звикла безпечно почувати себе в своєму місті, знаючи сусідів і не боячись вийти на вулицю. Бачимо, як все змінюється, як місто стає все сірішим і небезпечнішим, з'являються військові, оголошується комендантська година і нарешті стаються "прильоти". Хто стріляє і звідки? Хто ці люди на вулицях? Що робити далі?”
“Книжка правдиво описує реалії життя проукраїнських людей під час окупації очима підлітків. Чутливість, ясний розум, незашореність радянським минулим дозволяють юним людям відчути велику різницю між життям до окупації та після. Коли я читала, то відчувала себе на їх місці, тому що вони ходили моїми вулицями, сприймали реальність моїм серцем; і ті самі думки я так само прокручувала в голові. Також я уявляла свою дитину на їх місці, яка через 9 років окупації переживає тепер удари російськими ракетами по Україні. Відчувається, що матеріал для книги взято з розповідей реальних людей — дуже багато деталей, які я просто зчитую як свої особисті.”
“Це вигадана історія, але основана вона на реальних подіях та свідченнях реальних людей, які вимушено покинули свої домівки і які першими відчули на собі руzzький мір. Книга написана для підлітків, але Настя Мельниченко пише так потужно і так реалістично, що цікаво й дорослому.”


