Історії про мужність, пережите та наслідки. Добірка книг про Схід та війну, які вийшли у 2024 році

Станіслав Асєєв — «Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала»

Це щира, глибоко особиста та водночас сильна історія про перше покоління, яке дорослішало в умовах української незалежності на Донбасі.

Станіслав Асєєв майстерно відтворює атмосферу Макіївки та Донецька, оживляючи у книзі буденне життя цих міст. Його яскраві описи передають ритм вулиць, характер людей, запахи й звуки, створюючи відчуття повного занурення у цей світ.

Ця книга вражає своєю відвертістю та глибиною. Асєєв не уникає важких тем: бідність, нездійснені мрії, нелегкий заробіток, гуманітарна освіта, яка виявилася не практичною. Усе це описано так, що читач співчуває, розуміє і навіть впізнає себе чи близьких.

Але це більше, ніж історія однієї людини з Донбасу — це символ цілого покоління, яке дорослішало у реаліях, де мрії часто залишалися лише мріями, а жорстока реальність диктувала свої правила. Образ стоптаних кедів на обкладинці уособлює ці невтілені прагнення, як-от служба у Французькому іноземному легіоні. Ці мрії так і не стали реальністю, але продовжують жити в серці героя.

Андрій Любка — «Війна з тильного боку»

Збірка есеїв, що описують волонтерські поїздки автора під час війни, його переживання та враження від побаченого.

Андрій Любка пропонує читачам погляд на війну не з фронту, а з тилу. В книзі він розмірковує про життя у час війни з перспективи звичайних людей, які залишилися в тилу або переживають війну через особисті історії, втрати та боротьбу в побутових обставинах.

Автор описує свої враження, думки та досвід, які він зібрав, спостерігаючи за тим, як війна змінює суспільство, впливає на його близьких, друзів і звичайних людей. Книга порушує важливі теми: від моральної відповідальності до вибору, як жити далі в умовах руйнувань та невизначеності. Це не лише про жахи війни, а й про силу, людяність і гумор, які допомагають вистояти навіть у найскладніші часи.

Володимир Горбулін, Валентин Бадрак — «Російська війна проти України. Як нарешті розірвати чотирьохсотрічне замкнене коло»

Це ґрунтовне дослідження історичних, політичних та соціальних причин тривалого конфлікту між Україною та росією. Автори розглядають не лише сучасну фазу війни, яка розпочалася у 2014 році, але й глибші корені протистояння, що сягають кількох століть назад.

Автори налізують, як росія століттями використовувала імперські методи, щоб придушити українську ідентичність, культуру та державність. Вони показують, як політика Кремля формувалася навколо ідеї домінування над сусідами та збереження контролю над Україною.

Книга зосереджена не лише на аналізі минулого, а й на пошуках відповідей: як Україна може подолати це «замкнуте коло» залежності, протистояння та агресії.

Доресі, передмову до книжки написав екс-Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

Кураторка Ірена Карпа — «Я (не) знаю, як про це писати»

Ірена Карпа створила курс My Story, на якому запропонувала учасницям працювати з власним досвідом, пережитим під час повномасштабної російсько-української війни. Під час навчання студентки писали твори, в яких ділилися своїми історіями чи розповідали про переживання близьких людей, створюючи оповідання на основі реальних подій. Зрозумівши, що ці тексти мають справжню цінність, Ірена вирішила видати збірку, яка б об’єднала не твори професійних письменниць, а історії «звичайних героїнь у надзвичайних обставинах».

Так народилася збірка короткої прози «Я (не) знаю, як про це писати». У ній зібрані історії про життя під час війни, які авторки переосмислили через художню призму, втіливши в оповідання й есеї. Кожен текст звучить по-своєму, але всі вони відображають спільний досвід, який пережили ці жінки.

На завершення збірки Ірена Карпа запрошує читачів теж спробувати написати свою історію або просто зафіксувати свої думки. «Бо хто, як не ви, є головним героєм вашого життя?», — нагадує вона.

Валерія Суботіна — «Полон»

Ця книга — глибоке і емоційне свідчення про життя в російському полоні під час повномасштабної війни в Україні. Авторка описує власний досвід перебування в неволі, пережитий страх, фізичний і психологічний тиск, а також моменти надії й жаги до життя.

Цей твір є унікальним, адже він розкриває не лише особисту історію Валерії, але й показує, як російська армія використовує полон як інструмент терору. Водночас книга є доказом надзвичайної стійкості людини, яка змогла вижити в екстремальних умовах і знайти сили повернутися до життя після травматичних подій.

«Полон» не лише документує жахи війни, але й дає читачеві розуміння про те, як важливо цінувати свободу, людяність і солідарність. Це історія про стійкість, боротьбу й невидиму силу людського духу.

Книга може бути складною емоційно, але надзвичайно важливою для тих, хто хоче зрозуміти, що означає бути заручником війни, і для тих, хто шукає натхнення навіть у найтемніші часи.

«Примарна ясність: міфи і стереотипи навколо війни і Донбасу»

Ця книга — спільна робота фахівців громадських організацій: правозахисників, журналістів, адвокатів та документаторів порушень прав людини. Вона присвячена розвінчанню стереотипів і хибних уявлень, що склалися навколо подій на Донбасі. Видання аналізує різні міфи, які виникли внаслідок російської пропаганди, інформаційної війни та політичних маніпуляцій.

Автори досліджують, як ці міфи вплинули на сприйняття конфлікту як в Україні, так і за кордоном, а також пояснюють реальні причини і наслідки війни. Особлива увага приділяється тим аспектам, які залишаються недостатньо висвітленими в медіа, зокрема економічним, соціальним і культурним чинникам, що вплинули на ситуацію в регіоні.

Ця книга не лише спростовує поширені хибні твердження, а й дає змогу краще зрозуміти складну реальність Донбасу. Вона також акцентує на важливості критичного мислення та боротьби з дезінформацією.

Сергій Кривонос — «Зі щитом або на щиті. Правда про війну»

В книзі є аналіз досвід українських військових та цивільних осіб під час війни з росією. Автор, досвідчений військовий, пропонує читачам поглянути на війну не через призму політики чи теоретичних поглядів, а через призму реальних людей, їхніх переживань і рішень.

Книга складається з розповідей про тяжкі бої, моральні труднощі та вибір між життям і смертю, які стояли перед українськими воїнами на передовій. Водночас, автор не забуває про цивільних, які теж стали частиною цього конфлікту. Кривонос наголошує на героях, які прийняли рішення йти на фронт, виконувати свій обов'язок або ж переживати війну вдома, намагаючись підтримати своїх близьких і допомогти тим, хто цього потребує.

Автор не намагається прикрашати або спрощувати реальність війни — він чесно та без прикрас показує всі її складнощі, суперечності та жертви. Водночас, це книга про надію, мужність та рішучість, про те, як війна змінює людей, і як, незважаючи на всі труднощі, можна залишатись людиною в найскладніших умовах.

Катерини Калитко — «Відкритий перелом голосу»

Збірка поезій присвячена переживанням та рефлексіям авторки і, в ширшому сенсі, — досвіду українців, зокрема, тих, хто пережив війну.

Авторка пише про емоційний стан під час війни, викликаний не лише фізичними стражданнями, а й психологічними травмами. Її вірші торкаються теми стійкості, втрат, болю, але також і надії та відновлення. Вони ніби мають «переломний» момент у голосі — момент, коли слова вимовляються не просто для того, щоб бути почутими, а для того, щоб передати біль, а разом з тим, і прагнення до відновлення.

Вірші Калитко показують внутрішній процес пошуку самовираження в умовах війни, а також викликають роздуми над тим, як війна формує нову реальність для кожного з нас.

Лесь Белей — «Точка У: Історії війни, що триває»

Це збірка інтерв'ю з учасниками російсько-української війни, які розповідають свої особисті історії, пов'язані з подіями на фронті та в тилу. В основі кожної історії лежить реальний досвід людей, які стали частиною війни, переживаючи її важкі моменти, фізичний і моральний біль, втрати та надії.

Оповідання різні за стилем і змістом, але всі вони мають спільну рису — в них звучить голос війни, який не можна ігнорувати. Белей вміло поєднує особисті переживання з глибоким осмисленням того, як війна впливає на людей і на всю націю.

Автор прагне показати не лише трагізм війни, а й героїзм, відвагу та рішучість українських воїнів і цивільних осіб. Ці історії не просто розповідають про війну, вони передають емоції, роздуми, намагання зберегти людяність навіть у найскладніших умовах.

Богдан Логвиненко — «Як ми назвемо цю війну?»

У книзі піднімається важливе питання: як ми повинні називати війну, яка триває, щоб правильно передати її суть і вплив? Автор аналізує різні терміни, такі як «глобальна війна», «повномасштабна війна», «гібридна війна», та їхні значення в контексті української реальності. Книга поглиблено досліджує, як важливе значення має саме слово у війні, як термінологія формується й змінюється, а також як це відображає реальність конфлікту.

Логвиненко ставить питання і про моральний вимір війни, зокрема, як ми маємо оцінювати страждання людей, зміни в їхній свідомості та майбутні наративи про події, які переживаємо. Він також вивчає, як війна змінює суспільство, державу, особистість, зокрема через призму емоційних реакцій, історичної пам'яті та пережитого досвіду.

Книга є своєрідним пошуком значень та термінів, які можуть передати складність війни та її багатогранність, й дає читачеві можливість осмислити ситуацію не лише через політичні, а й через людські, культурні та філософські аспекти.

Вийшла книга «За Нас, за Вас і за Донбас». Чому її варто прочитати навіть вихідцям зі сходу

Це — моя боротьба за полонених. Валерія «Нава» Суботіна про книгу «Азовсталь. Сталева пресслужба»

Це — продовження спецпроєкту Свої. Ганна Курцановська пише книгу про вбитих у Оленівці захисників