Про "неминучу поразку" України не йдеться. Росії потрібно два роки, щоб захопити Донбас — ISW
Американські аналітики підрахували: за нинішніх темпів просування російські війська можуть повністю окупувати Донецьку область до серпня 2027 року. Проте це лише гіпотетичний сценарій, який спростовує тезу про "неминучу поразку" України, про яку нібито попереджав міністр армії США. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 26 листопада.
Підрахунки вказують на інше
Експерти ISW опублікували власні підрахунки після скандальної публікації NBC News. Видання стверджувало, що під час візиту до Києва міністр армії США Ден Дрісколл нібито заявив українській стороні: "Ви програєте — приймайте угоду".
Однак аналітики проаналізували темпи російського наступу після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці. З середини серпня до кінця листопада окупанти просувалися в середньому на 9,3 квадратних кілометри на добу по всій лінії фронту.
Цей "прорив" відбувається пішки, а не танковими колонами. І найголовніше — українські захисники успішно стримують ворога там, де він кинув максимум сил.
Покровськ тримається
Найяскравіший приклад — Покровськ. Росіяни мріють захопити місто й кидають туди величезні ресурси. Вони вперше увійшли до міста ще 31 липня. Відтоді минуло 118 днів.
За цей час окупанти просувалися містом зі швидкістю 120 метрів на день. Станом на 26 листопада вони контролюють 66% території Покровська. Це катастрофічно низький результат, враховуючи, скільки людей Росія кинула на напрямок.
Аналітики підкреслюють: поточні дані спростовують будь-які розмови про швидке падіння Донбасу чи "неминучу поразку" України.
Не все так однозначно
ISW додає важливі деталі до картини. Так, останніми тижнями росіяни швидше просувалися на сході Дніпропетровщини та Запоріжжя. Але ці успіхи здебільшого випадкові — їх забезпечили сезонні погодні умови.
Водночас українські Сили оборони неодноразово доводили свою ефективність. ЗСУ вміють стримувати ворожі наступи та проводити успішні контратаки.
Російське командування може й надалі робити ставку на Донеччину, але навряд чи повністю покине інші напрямки. А це розпорошує їхні й без того обмежені ресурси.


