Україну змушують вивести війська без гарантій. І не вимагають цього від Росії — Financial Times
Спецпосланець США Стів Віткофф останніми тижнями наполегливо переконує українську сторону погодитися на "обмін територіями". За словами двох українських чиновників, він буквально одержимий ідеєю швидкої мирної угоди — навіть якщо для цього Київ має віддати решту чверті Донецької області.
Сам Трамп неодноразово заявляв: Україна "не має козирів" і ризикує втратити ще більше, якщо не піде на поступки прямо зараз.
Що пропонують США
Ранні версії трампівського плану передбачали створення "нейтральної демілітаризованої буферної зони" — за зразком кордону між Північною та Південною Кореєю. Цю територію мали би визнати російською, але без присутності армії РФ.
Вашингтон обіцяв Києву "найсучаснішу демілітаризовану зону" та "найміцнішу лінію оборони у світі". Проте конкретики — ніякої. Присутність західних військ в Україні залишається лише віддаленою перспективою, яка не прописана в жодному документі.
Чому це небезпечно
Старший аналітик фонду "Повернись живим" Микола Бєлєсков попереджає: односторонній відхід ЗСУ відкриє шляхи для наступу Росії на сусідні регіони та спричинить внутрішні розколи в Україні.
Військовий аналітик Еміль Кастехелмі з фінської компанії Black Bird Group підкреслює: без реальних гарантій безпеки та західних військ передача Донецька буде надто ризикованою. Особливо якщо після цього Захід скасує санкції проти Росії та скоротить військову допомогу Україні.
Американський експерт Майкл Кофман звертає увагу на критичну деталь: план не пояснює, що означає "демілітаризована зона". Йдеться про повне виведення військ чи лише про рівновіддалене відведення від лінії фронту?
За інформацією високопоставленого українського чиновника, який бачив останню версію пропозиції, від Росії виведення військ з території майбутньої демілітаризованої зони не вимагають взагалі.
Уроки історії
Україна вже проходила це. Мінські угоди 2014 та 2015 років заморозили лінію фронту, але не принесли ні миру, ні безпеки. Натомість Путін використав ці роки, щоб перетворити Крим та Донбас на військові бази для повномасштабного вторгнення.
"Путін не зупиниться. Він бачить Україну як міст до Європи. Він думає про свою спадщину — хоче відновити Російську імперію", — застерігає нобелівська лауреатка з України Олександра Матвійчук.
Що на кону
Донецька й Луганська області — це не просто території. Це промисловий центр з металургійними заводами та вугільними шахтами. Контроль над Донбасом означає для Росії захоплення "фортечного поясу" стратегічних міст: Покровська, Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Слов'янська.
Президент Володимир Зеленський справедливо вбачає в подібних планах заморожування конфлікту — передишку для Росії, щоб перегрупувати сили перед новим наступом.
Україна могла б розглянути територіальні компроміси лише за однієї умови: сильні західні гарантії безпеки з реальною присутністю військ на українській землі. Поки цього немає — будь-які розмови про "мирний план" без взаємних поступок від агресора виглядають як капітуляція.


