Почастішали атаки FPV на автівки в різних районах міста. Тиск на Краматорськ посилюється
FPV-дрони на оптоволокні вже долітають до центру Краматорська, артилерія ворога дістає до східних околиць міста, а кількість обстрілів невпинно зростає.
Про це для «Єдиних новин» розповіла речниця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Ольга Косенко.
За її словами, ситуація на Краматорському напрямку ускладнюється. Ворог задіює весь наявний арсенал озброєння.
«До деяких околиць Краматорська, зокрема, це східні околиці селища Біленьке, вже дістає ствольна артилерія. Раніше ворог атакував Краматорськ і його околиці БпЛА, FPV-дронами, то тепер він може діставати і артилерією. "Снарядного голода" у ворога немає, він може випускати по кількасот снарядів артилерійських за місяць. Артилерія їхня працює активно і по позиціях бійців, і по цивільних об'єктах», — каже Косенко.
У прифронтових селах, за її словами, досі лишаються цивільні. Нещодавно бійці разом із наземним роботизованим комплексом проводили місію допомоги мешканцям Семенівки, де залишається до двох десятків людей.
Краматорськ після авіаудару вночі 3 квітня 2026 року
«Загалом тиск на Краматорськ посилюється. Посилюють обстріли. Ворог використовує все для атаки на Краматорськ — фугасні авіабомби, керовані авіабомби, безпілотні літальні апарати, ще почастішали атаки саме FPV на автівки в різних районах міста, FPV на оптоволокні долітають і до центральної частини Краматорська. Влада готує евакуації, зокрема, і зі Слов'янська евакуюють, і пропонують із Краматорська евакуюватися із околиць. Думаємо, що тиск на цивільні об'єкти буде лише посилюватися», — розповіла речниця бригади.
Попри зростання інтенсивності ударів, у прямі стрілецькі бої росіяни вступають рідко. Тактика інша.
«Вони намагаються тихенько обійти, непомітно, а якщо позицію, наприклад, нашу викривають, то в ній починає працювати, знову ж таки, та сама артилерія і FPV», — каже речниця 56 ОМПБр.
Весна дала обом сторонам нові можливості — дороги підсохли, логістика покращилась. Але активного штурмового тиску в зоні відповідальності 56-ї бригади поки не спостерігається.
«Ми очікували, що з настанням тепла і підсиханням грунтових доріг посилиться активність ворога в плані штурмів на колісній техніці, але в нашій зоні відповідальності нашої бригади цього не спостерігаємо. Вони намагаються зайти малими піхотними групами, пішим ходом, вони шукають прогалини між нашими позиціями, їх мета зайти у тил й знайти укриття та чекати підсилення. Такі спроби невдалі, бо їх знищують ще на підступах», — розповіла Ольга Косенко.
Щодо зимового періоду та туманної погоди речниця зазначила: «Ми чекали, поки підсохнуть дороги і покращиться логістика, тому що поки були грунтові дороги в грязюці, було дуже важко здійснювати логістику. І автівкам важко працювати, і наземним роботизованим комплексам важко працювати, тому те, що зараз попідсихали дороги, — це, безумовно, плюс для нас, але, звичайно, і шанс для ворога діяти активніше. У березні були тумани, а знаємо, що ось такі саме інфільтрації, штурми ворог проводить, коли обмежена видимість для пілотів».
Попри плани ворога наблизитися до селища Майське, реального просування немає. Більше того — розвідка фіксує, що місцеве командування росіян просто вводить в оману своє вище керівництво.
«Знаємо, що план ворога наблизитися до селища Майське у зоні відповідальності 56-ї бригади. Але поки що йому це вдається тільки на словах. За даними нашої розвідки, командування на місцях просто обдурює своє вище командування, розповідаючи, що вони там наближаються, але насправді вони взагалі нікуди не рухаються. Наші бійці тримають оборону, ну, і поки що шансів наблизитися не так багато. У ворога спостерігається брак бійців. Вони намагалися перекинути батальйон із суміжного напрямку, але не вдається підсилити підрозділи настільки, щоб вдатися до активних штурмів. Наприклад, про брак живої сили свідчить об'єднання першого і другого штурмового загону формування "Сєвєр". Тобто замість того, щоб докомплектувати підрозділи, яким бракували людей, вони просто їх злили в один. Так само по кількості новобранців — у три-п'ять разів ця кількість стала меншою», — підсумувала Косенко.


