Росія б’є по АЗС — у Харкові і Краматорську та інших містах. Що робити водіям під час тривоги
Нова мішень — газові станції на АЗС
Мер Харкова Ігор Терехов заявив, що практично всі удари припали на газові станції, встановлені на заправках. Ворог застосовує дрони типу V2U зі штучним інтелектом, попередньо налаштовані саме на об'єкти паливної інфраструктури. Такій зброї не потрібне ручне наведення — вона сама знаходить ціль.
Терехов закликав власників заправок встановити габіони — захисні конструкції, які б прикривали газові станції.
Пожежа на АЗС у Харкові 2 травня 2026 року
3 травня росіяни вдарили біля АЗС у Криничанській громаді на Дніпропетровщині. Спалахнула пожежа. Поряд проїжджав автобус із близько 40 дітьми. Поранено щонайменше шістьох людей, серед яких 10-річний хлопчик і вагітна жінка.
Раніше, 30 квітня, росіяни вдарили дроном по одній із АЗС у Краматорську. На щастя, обійшлося без постраждалих.
"Сьогодні серед дня ворожий російський БпЛА атакував одну з АЗС міста. Внаслідок удару виникло загоряння резервуара для зберігання газу, а також рослинності на прилеглій території. Ніхто не постраждав", — йдеться у повідомленні ДСНС.
За даними ДСНС, вогнеборці ліквідували загоряння на загальній площі 103 кв. м.
Росіяни вдарили дроном по АЗС у Краматорську
Чому закрити заправки під час тривоги не так просто
Експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук пояснив, що теоретично обмеження під час тривог мали б існувати, але реалізувати це все складно.

Але захистити кожну станцію технічно неможливо.
"На кожну АЗС "Patriot" не поставиш. І Патріот не вміє стріляти по дронах, бо вони низько літають", — зазначає він.
У Харкові ситуацію ускладнює ще й те, що від моменту оголошення тривоги до удару часу вкрай мало. Навіть автомобілі не встигають від'їхати від заправки.
Де ховатися персоналу, якщо бомбосховища немає
Нормативи для АЗС досі написані під мирний час і просто не передбачають ситуацію, коли в заправку летить дрон. Косянчук вважає, що власники станцій у прифронтових регіонах мали б самостійно подбати про захист.
"Треба поставити хоча б модульні укриття — для персоналу і для людей, які перебувають на заправці. Якщо вже йде повітряна тривога, треба кудись сховатися. А так — куди вони підуть?" — каже експерт.
Якщо заправка розташована в місті, персонал може піти до найближчого будинку з укриттям. Але тоді станцію довелося б зачинити. Реальний вихід — мінімізувати кількість людей на АЗС під час загрози.
"Я, наприклад, жодного разу б не чекав на самій заправці під час тривоги. Краще від'їхати вбік — там більше шансів", — ділиться Косянчук.
Дефіцит пального
Що ж до того, чи буде дефіцит пального, якщо коротко, то ні, але є певні нюанси. За словами експерта, в Україні заправок у 7,5 разів більше, ніж потрібно за нормативами. Навіть якщо кілька АЗС тимчасово вийдуть з ладу, це майже не відчується.
"Якщо десь на один день якась заправка не буде продавати пальне — це не велика проблема. Їх більше, ніж потрібно", — каже Косянчук.
Підземні резервуари з паливом практично невразливі до осколків. Головна небезпека — газові ємності над поверхнею. Торговельна мережа має тижневий запас пального — цього достатньо, щоб не говорити про дефіцит. Збільшувати запаси зараз Косянчук не рекомендує: ризик удару по нафтобазі зводить нанівець будь-яку вигоду. На ціну пального атаки також не вплинуть.
Що робити водіям на АЗС під час тривоги
Леонід Косянчук дає чіткі і зрозумілі рекомендації:
- Почули тривогу на АЗС — від'їжджайте за межі станції на безпечну відстань.
- Ще краще — залиште машину і йдіть в укриття: машину можна купити нову, а життя — ні.
- Не чекайте в черзі на заправці під час активної тривоги.
- Стежте за рівнем пального: не доводьте до лампочки в умовах, коли найближча АЗС може бути зачинена.


