Вчаться діти, батьки і вчителі. Як педагоги зі сходу опановують проведення уроків онлайн

«До карантину такого спілкування з батьками у мене не було»

Вчителька початкових класів Марина Данилова зі школи №5 у Слов’янську пояснює, чому в будь-якому випадку треба залишити роботу у Google-класах після карантину.

– У мене перший клас, і це передбачає більше спілкування з батьками, ніж з дітьми. Як мине пандемія, цей Google Classroom і це спілкування з батьками залишаться однозначно. Принаймні, я для себе так вирішила, тому що це – нова сторінка.

Марина Данилова Архів Марини Данилової

Я шукаю позитив у всьому, що відбувається. Батьки нарешті зрозуміли, що в них є діти. Батьки нарешті побачили, що діти знають, а чого не знають. У батьків зазвичай інші проблеми, і я розумію їх. Вони не дуже переймаються тим, що відбувається в школі. Тепер є платформи, де відкрите спілкування: можна писати що завгодно і звертатись до батьків.

До того, як ця пандемія почалась, такого спілкування з батьками у мене не було. Взагалі вважала, що я вчу дітей і не маю вчити батьків. Тепер зрозуміла, що це не так і батьків теж треба вчити

Багато можливостей і корисних ресурсів я відкрила для себе з інтернету: пояснення, уроки. Я активно користуюсь документами Word, у яких сама створюю таблиці, у Power Point у вигляді малюнків викладаю різні речі. Раніше цього не робила. Зараз маю час і можу робити надзвичайні речі, цікаві і мені, і дітям. Батьки також бачать мою роботу і те,  як діти сприймають це.

Мені подобаються короткі уроки каналу «ПлюсПлюс» на YouTube. Більшість підручників у нас сучасні, там є QR-коди. Але на уроці ми не завжди можемо подивитись інформацію за ними, бо потрібен час, щоб вивести це на екран. Зараз я скачую відео з YouTube за цими QR-кодами, викладаю дітям, і вони можуть передивлятися, якщо щось незрозуміло, кілька разів.

Я дуже люблю вчитися, але у нас, коли маленькі діти у класі, першачки – це такий клопіт, нема часу. А у неробочий час я щосекунди щось роблю. Зараз у мене стільки часу з’явилось для самоосвіти, з цього потрібно знайти позитив

Звичайно, пандемія, хвороба – це зло, але зараз діти отримують увагу від батьків, якої не отримували раніше. Я вважаю, що вони не страждають від того, що не в школі – вони навчаються.

Цей досвід – це справді Нова українська школа. Це таке живе спілкування, коли батьки можуть отримати інформацію, порадитись.

«Тут телефон – інструмент роботи і заробляння хороших балів»

Катерина Галенко викладає українську мову та літературу у 7, 8 і 9 класах школи №12 у Лисичанську. Вона розповідає, як онлайн-навчання впливає на учнів.

– Ми з Google Classroom знайомилися, але не користувалися. На жаль, у школі технічне оснащення не найкраще. Думаю, це не єдина така школа. На семінарах пробували цей додаток, але не працювали в ньому. Елементи дистанційного навчання ми використовували: Classtime, сервіс Kahoot, Class Dojo. Пробували деякі елементи, але повноцінно ними не користувалися.

Спочатку нове сприймається вороже. Особливо старше покоління говорило, що «ми не будемо цим займатися». Але ми тиждень цим активно займалися і зрозуміли, що це зручно

Є нюанси, наприклад, не завжди у всіх дітей є доступ до великих обсягів інформації. Ми вирішуємо ці питання індивідуально.

По дітях бачу – навіть ті, хто був на офлайн-уроках малоактивним, включаються в роботу. Можливо, у них на звичайних уроках якийсь страх публіки виникає.

Від деяких дітей я не очікувала таких хороших результатів. Можливо, їм допомагає хтось, можливо, вони підглядають під час виконання завдань, але у них є активність. Зникає бар’єр, страх

Я й як мама задіяна, присутня в груповому чаті класу свого сина. Батьки спочатку були негативно налаштовані: як ми це будемо робити, мовляв, скинули всю роботу на нас. Але в процесі почали хвалити багатьох вчителів, що все так добре сплановано, структуровано. Багато хто зрозумів, що батьки теж входять в систему навчання дитини. Думаю, якби не така екстрена ситуація, ми до цього б довго йшли.

Є можливість оцінювання, але ми не знаємо, як це буде документуватися в процесі. Читаємо рекомендації міністерства. Добре, що є можливість зафіксувати оцінки – і не просто в блокнотику, це зберігається в системі. Ще добре, що зараз оцінки бачить тільки дитина. Тоді вона не соромиться щось зробити неправильно. А коли дитина отримує оцінку вище, ніж у школі, виникає мотивація до навчання.

У школі робота в зошиті, біля дошки – такі класичні методи. Тут дитина робить це або в комп’ютері, або через телефон, це такий ігровий момент. Тут телефон – інструмент роботи і заробляння хороших балів для себе

Якщо карантин триватиме стільки, скільки нам обіцяли (наразі уряд подовжив його до 24 квітня. – Свои), то ми будемо в цьому фахівцями – що ми, що діти. Відчуваю, будуть моменти, коли це буде актуально. Наприклад, якщо дитина тимчасово відсутня.

Я нібито була знайома з багатьма цими речами. Мені так пощастило: минулий рік пройшов продуктивно, кожен місяць я кудись їздила, то фестивалі вчительські, то майстер-класи в інших містах, і ми знайомилися з цими інструментами. Не думала, що це мені так екстрено знадобиться. Зараз розархівую свій багаж знань.

Катерина Галенко з учнями Архів Катерини Галенко

Такі важкі моменти сприймаю, як досвід. Треба не боятися братися за щось нове. Навіть якщо з першого разу не виходить, аналізуєш помилки, продовжуєш і розумієш, що не так страшно. Це зручні інструменти, які стануть в нагоді не тільки в даній ситуації, але і після.

«Тим, хто не може виконувати завдання онлайн, у телефонному режимі даємо завдання за підручником, пояснюємо матеріал телефоном»

Микола Чайкін, директор ЗОШ №26 у Маріуполі, давно користується засобами дистанційної освіти у викладанні німецької мови і впевнений, що за цим – майбутнє.

– За положенням про дистанційну освіту ми можемо організувати її в школі, але є дві сторони медалі. Дистанційна освіта приймається на початку навчального року. У нас ситуація трошки інша, і ми організовуємо освітній процес з елементами дистанційної освіти. Тобто, спираючись на положення про дистанційну освіту, використовуємо її елементи. А елементами дистанційної освіти якраз і є всі ті ресурси, які використовують вчителі: Google Classroom, електронна пошта, соцмережі, месенджери.

Вчитель отримав автономію згідно з законами «Про освіту» та «Про загальну середню освіту» і може обирати засоби, форми і методи викладання матеріалу. Головне, щоб на виході учень засвоїв освітню програму

У нашій школі більшість вчителів обрали платформу Google Classroom, бо вона безкоштовна і є зворотній зв’язок. Деякі обрали засоби електронної пошти, Viber та інші. Початкова школа навіть проводить відеоконференції з дітьми в програмі Zoom.

Я консультую колег, як використовувати Google Classroom для дистанційної освіти, як організовувати тестування за допомогою Google Forms, з приводу різних платформ організації елементів дистанційної освіти.

Особисто я використовую Google Classroom. На жаль, не маю можливості записувати якісне відео, тому використовую YouTube. Обираю відео, які більш-менш підходять за матеріалами, і вношу корективи: іноді щось варто обрізати, щось додати, прокоментувати. Потім викладаю це дітям зі своїми коментарями та інструкціями.

В Мариуполе работает самый молодой директор школы в Украине. Николай Чайкин рассказал, зачем ему это

Є діти, у яких немає інтернету і телефон кнопковий. Але таких одиниці. Батьки намагаються йти в ногу з часом і надати дітям якісний інтернет, щоб забезпечити їхню освіту. Щоб охопити абсолютно всіх, у класі використовуються різні технології.

Припустимо, дев’яносто відсотків класу мають технології, підключення до інтернету і засоби, щоб виконувати завдання онлайн, а десять відсотків – ні. Так ось, дев’яносто відсотків займаються в Google Classroom, а десятьом відсоткам телефоном даємо завдання за підручником, пояснюємо матеріал телефоном або через електронну пошту

Коли я був просто вчителем, використовував на уроці елементи дистанційної освіти: Google Classroom, додатки, сайти, щоб дати додаткові пояснення за матеріалами дітям, щоб дати практичне опрацювання. Це працює, дітям це цікаво. Сьогодні будь-яка людина не зможе обійтися без сучасних технологій: без телефону, без інтернету, без комп’ютера. І замість того, щоб забороняти ці девайси, треба їх використовувати з користю.

На мою думку, після того, як більшість вчителів опанують елементи дистанційного навчання, це настільки захопить педагогів і учнів, що вони будуть активніше використовувати технологію змішаного навчання, впроваджувати елементи дистанційної освіти в класі. За дистанційною освітою – наше майбутнє.

«Вчуся разом з дітьми»

Наталя Антонова, вчителька англійської мови школи №16 Краматорська, понад 10 років викладає у дітей різного віку: як у першачків, так і у старшокласників. Онлайн-навчання – нова для неї форма освіти.

– Онлайн-навчання – виклик для мене, бо я ще не до кінця розумію, як це може працювати ефективно. Не те, щоб я не цікавилася цим видом викладання, але як це організувати технічно і, головне, з користю, для мене досі залишається питанням.

У ситуації, в якій ми всі опинилися раптово, доводиться знаходити різні виходи. Я маю у найкоротші терміни навчитися онлайн-інструментам

На початку карантину ми давали дітям завдання на сайті школи. Це були вправи, розбавлені відео-презентаціями з YouTube і, можливо, альтернативних джерел. Я особисто користувалася YouTube, там багато корисних відео.

На другому тижні зрозуміла, що так буде складно, що дітям, та й мені, потрібен якийсь зв’язок. Тонни фотографій з домашніми завданнями в месенджерах – це те ще задоволення.

Вирішила приєднатися до «просунутих» і опанувати онлайн-уроки. В інтернеті маса онлайн-курсів і тренінгів, які допомагають розібратися.

Я ще на початковому етапі такої форми роботи. Вчуся разом з дітьми. У відеоуроках на платформі Zoom планую вводити онлайн-тестування, щоб було поменше перевірок у Viber. Про плюси-мінуси поки говорити рано

У мене є учні, які успішно користуються даним форматом навчання, допомагають однокласникам організовувати процес.

Щодо зворотного зв’язку, спочатку це було спілкування в месенджерах. Тепер у нас є електронний журнал, з яким у найближчі кілька днів треба розібратися. Там оцінки зможуть побачити і діти, і батьки.

Поки рано говорити, чи з’явилось бажання працювати з цією платформою постійно. Однозначно, коли методика відпрацюється, буде набагато легше. Я б застосовувала онлайн-тестування, це полегшує роботу.

Я не вважаю себе вчителем-початківцем. Але досвіду онлайн-навчання у мене поки дуже мало, потрібно ще вчитися. В останні кілька днів у мене на комп’ютері були відкриті одночасно 11, а потім 13 вкладок, і це все – про нові форми роботи, плюс накази міністерства.

Розмовляла телефоном з однією матусею. Я навіть не зрозуміла, вона хотіла уточнити чи все-таки була обурена, чому не всі вчителі проводять онлайн-уроки. Повторю зараз – шановні матусі, дайте нам час, будь ласка!

Так, це наша робота, але якщо ваш учитель з тих чи інших причин не проводить онлайн-уроки, використовуйте можливості, яких є безліч в інтернеті і на телебаченні. Ми вчимося і навчимося. Просто комусь із нас треба трохи більше часу.

Ми все одно зустрінемося у школі, в класі. Дітям теж це потрібно, як виявляється.

В школе – карантин. Что вы делаете? Отвечают родители из Донецкой и Луганской областей

В школу не идем. Три истории семей из Донбасса, которые попробовали дистанционное обучение

В школе Мариуполя рассказали, как дистанционно учат детей из ОРДЛО. Даже на золотую медаль

Все, что нужно знать о ситуации в Донецкой и Луганской областях из-за коронавируса (обновляется)

***

Чтобы читать эксклюзивные истории про восток первыми, подписывайтесь на нашу страницу в фейсбуке.