Греки Донеччини намагаються врятувати власну мову, що помирає. Ось, як вони це роблять
Румейська та урумська мови, якими говорять українські греки Приазов'я, нині перебувають під загрозою зникнення. У сюжеті Телеканалу ТV7 Маріуполь йдеться про те, як жителі селищ Сартана та Старий Крим, що у Донецькій області, намагаються врятувати рідні мови та зберегти власну культуру.
Народні пісні
50 років тому на діалектах грецької мови – на румейській та урумській – розмовляло практичне все місцеве населення. А зараз мови поступово зникають. Місцеві жителі пояснюють це так:
«Це зараз ми практично забули про наше коріння. Російська мова майже все витіснила. Ми намагаємось зберегти наш діалект у піснях та обрядах», – говорить Олена Акритова, керівниця вокального ансамблю «Бір тайфа» селища Старий Крим.
Її слова підтверджує солістка ансамблю Зінаїда Цибік:
«Я народилася у Старому Криму, у мене всі у родині були греками: і тато, й мама. Я – чистокровна гречанка. Коли була маленька, мої батьки розмовляли грецькою. Я все розуміла, але сама говорити не навчилася. А в родині чоловіка ж, росіянина, взагалі цією мовою ніхто не розмовляв».
Ансамбль «Бір тайфа» селища Старий КримФото: Телеканал ТV7 Маріуполь
Жінки співають у хорі, щоб хоча би у піснях зберегти свою рідну мову – урумську.
Грецька кухня
Наталя Папакіца, голова грецького товариства «Елліни Приазов’я», розповідає про те, наскільки греки гостинні:
«Моя бабуся так вміла готувати – диво. Навчила мою маму, а вона зараз передає майстерність моїй доньці».
Для греків сіл Приазов’я приготування національних страв теж спроба зберегти рідну культуру.
«Чебуреки в нас кожної неділі, бо саме цього дня всі рідні з’їжджаються. Це об’єднує нас», – додає Наталя Папакіца.
Румейський театр
В радянські часи дітям не дозволяли розмовляти на грецькому діалекті: всі предмети викладали російською. Через те діти вже у ті часи починали забувати рідну мову. Також у період сталінізму велика кількість греків постраждала: 4 500 греків просто винищили.
Тепер їхні нащадки намагаються відновити те, що було майже втрачено.
Анатолій Корона, керівник театральної студії БК імені Тамари Каци, розповідає, чому обрав таку професію, і чому його студія ставить спектаклі румейською:
«Я народився у грецькій родині. В мене ще три брата. Я вам чесно кажу, коли пішов у перший клас дуже погано розмовляв російською. Але ж у школі все було російською. Мені не байдужа наша культура, румейська. Наша мова… років через десять вона зникне. Для того, щоб підтримати її, граємо спектаклі цією мовою. Основний час в мене йде на вивчення текстів з дітьми».
Анатолій КоронаФото: Телеканал ТV7 Маріуполь
А його підопічні зі студії вже навіть між собою починають розмовляти румейською.
«Так, я громадянин України. Звісно, я відчуваю себе саме громадянином України, хоча коріння моє – у давній Греції, – говорить пан Анатолій. – Ми робимо все, щоби спадщина наша залишилась, мова залишилась. Не лише у історичних книжках, а щоби були носії та патріоти цієї культури. Але ж, щоб вони пам’ятали, що при цьому вони – громадяни України. Тільки іншого походження – грецького».
Декілька фактів про селища Сартана, Старий Крим та їхні мови
Сартану засновали греки-румі ще в 1780 році (їх переселили з однойменного села в гірському Криму). Старий Крим греки заснували також у 1780-му.
Румейська мова, її ще називають тавро-румейською, близько споріднена з грецькою.
Гімн греків України написаний Донатом Патричею саме румейською.
Урумська мова має не лише грецьке, а й тюркське коріння. Професійно вивчати її почали у 50-ті роки минулого століття.
Румейська та урумська мови перебувають під загрозою зникнення.
Свої в Telegram 
