Багатодітна родина пішки евакуювалася з Маріуполя. Їхній будинок був поряд з "Азовсталлю"
Парі з чотирма дітьми вдалося виїхати з Маріуполя після п'яти днів пішої дороги. Вони розповіли свою історію The New York Times. Свои переклали.
Євген Тищенко та його дружина Тетяна Комісарова прибули на залізничний вокзал Львова — щоб виїхати з Маріуполя, вони п’ять днів діставалися безпечного місця. У пари не було автомобіля, тож минулої неділі, коли проживання стало нестерпним, вони запакували потерті сумки з одягом та їжею і пішли з бомбосховища зі своїми чотирма дітьми.
Вдома вони залишили літню матір Тищенка, яка не могла ходити, та свого кота Мосю. Їхній вихід із міста був жахливим: трупи на вулицях, обстріли на відстані, російські військові колони та блокпости.
“Місто перетворили на одне велике кладовище. Між двома дорогами біля нашого дому була смуга землі, на якій лежала величезна кількість трупів. Я ніколи в житті не бачила такої кількості", — розповідає 42-річна Тетяна.
На кожному російському контрольно-пропускному пункті вона говорила, що родина прямує до її сестри в сусіднє місто. Солдати пропускали їх, а деякі показували фотографії власних дітей.
У селі поблизу Розівки жінка дізналася, що подруга, у якої вона сподівалася залишитися, вже поїхала. Тому їм довелось ночувати в безлюдному будинку разом з іншими переселенцями. Вони розвели вогонь у печі і поїли завдяки допомозі сусідів, які зварили їм картоплю з яєчнею. На п’ятий день родину підібрав чоловік із вантажем редиски і відвіз на вокзал у Запоріжжі, звідки вони дісталися Львова.
У місті родина потрапила до центру переселення, де їм надали житло в місцевій школі. Пані Комісарова, колишня вчителька української мови та літератури, розповіла, що вони мають намір повернутися, коли Маріуполь знову буде в безпеці.
“Я пам’ятаю момент, коли ми підійшли до першого українського блокпосту, побачили наші прапори та почули, як солдат розмовляє нашою мовою. Я просто сиділа в машині і плакала. Ми дуже хочемо, щоб Маріуполь знову став українським”, — каже жінка.
Свої в Telegram 
