Я евакуювалася до Швеції, а потім до Британії. Це мої очікування та реальність життя в Європі

Колишня жителька Луганська Оксана Францева з донькою зараз мешкає у Великобританії. Це вже третя країна на шляху біженки. Якщо Польща була транзитним пунктом, то у Швеції Оксана прожила 2,5 місяці. За цей, здавалося б, короткий час Оксана дізналася багато про шведів. Наприклад, її здивували гастрономічні смаки місцевих і що замість кремезних вікінгів в країні живуть розслаблені хіпстери.
До речі, для нашої землячки то була перша закордонна поїздка. Про свої очікування від Швеції, чому українцям важко влаштуватися тут на роботу і про переваги Великобританії Оксана Францева розповіла Свої. Дивіться відео або читайте історію.
Через Польщу на батьківщину вікінгів
В кінці лютого я, моя 18-річна донька та кішка поїхали в Польщу. Нас дуже добре прийняла родина, яка мешкає неподалік Кракова. Але ми затрималися тут лише на 10 днів. З кожним днем у Польщі ставало все більше біженців, і я вирішила, що маю рухатися далі. А саме в Швецію.
Мені завжди було цікаво відвідати Скандинавію. Багато читала скандинавської міфології та історію цієї країни. Знаки вели туди, вони казали, що це буде суперкраїна для мого перебування. В Польщі випадково зустріли знайому з мережі, і в Швецію вирішили їхати разом.
Знайшла на сайті (зараз вже не працює) оголошення про те, що шведська родина з міста Юнгсбро готова прийняти українців. Коли з ними зв'язалася, одразу запитала, на який час. Вони відповіли — на скільки вам потрібно. І це стандартна відповідь. Я розуміла, що це досить відносний термін, до того ж люди, які так говорять, самі не уявляють, як довго вони насправді готові терпіти чужих людей в своєму домі. Але я розуміла, що мені вистачить тих місяців, щоб визначитися з подальшими планами на життя, знайти роботу і звільнити їх від себе. Як раніше я зробила це в Польщі.
А ще — незагазоване повітря, чиста вода, яку можна пити з-під крану. І ще досить закрите суспільство, де прийнято тримати дистанцію. І це добре, бо мене ніхто не чіпав і не докучав питаннями про війну в Україні.
В автобусах неможливо сісти разом з донькою, бо шведи всі займають по одному сидінню. Навіть якщо їдуть разом. Це водночас і кумедно, і бісить. Одного разу я сіла на вільне місце поруч із літньою жінкою, так вона всю дорогу притискалася до вікна та робила налякані очі своєму чоловікові, котрий сидів через прохід один на двох кріслах.
Кава з тістечком чи бюстгальтер?
З неприємного: дуже мізерні виплати для українських біженців. Це 60 крон (175 гривень) на добу для дорослої людині. Для порівняння: обід їдальні на будівництві коштує 70 крон (205 гривень). А філіжанка кави з тістечком — половину суми, яку держава виділяє біженцям на добу.
Ціни на продукти дуже високі, а ось на одяг — навпаки. Горнятко кави = 1 футболка. Кава + тістечко = і маєш іще один бюстгальтер. Продукти на вечерю = нові брендові джинси. Тому, коли я прогулювалася супермаркетом, то замість цін бачила еквіваленти речей. І це мені допомагає не купувати того, без чого можна обійтись. Тож зі Швеції я поїхала з кількома новими футболками та книжкою англійською.
Що стосується гастрономічних смаків, то на диво замість м’яса і риби шведи віддають перевагу азіатській кухні, але більш за все вони люблять гамбургери і колу. Українська кухня їм не «заходить» зовсім.
«Опеклися» на біженцях з Сирії
На мою думку, держава навмисно зробила такі мізерні соціальні виплати, які роблять неможливим існування українців в Швеції. На їжу їх не вистачає, не кажучи вже про якісь побутові потреби.
Така державна політика пов’язана з негативним досвідом. В минулі роки Швеція прихистила багато біженців з арабського світу, в тому числі з Сирії. Для біженців були дуже гарні умови. Держава дуже вклалася в адаптацію, допомогу і підтримку біженців — гідне грошове утримання, безкоштовне житло, допомога в працевлаштуванні, різні пільги для отримання освіти. Швеція дуже старанно намагалася інтегрувати арабських біженців, але цей проєкт зазнав невдачі. І через це уряд переживає велике розчарування.
Я навіть читала офіційне висловлювання міністерки про те, що уряд не готовий підтримувати українців, як раніше підтримав арабських біженців. Тобто шведи з самого початку створили такі умови, щоб українці якнайшвидше поїхали додому або в інші країні.
Без знання мови навіть пакувати яйця не візьмуть
Мені родина, у якої ми знайшли прихисток, казала: навіщо вам подаватися на цю виплату або шукати роботу, війна ж через кілька тижнів закінчиться, тоді ви поїдете до себе. Вони думали, що війна закінчиться дуже швидко і українців попросять на вихід. Але водночас вони були здивовані, бо люди (а це переважно жінки), одразу почали шукати роботу. У шведів когнітивний дисонанс, а в міграційній службі — паніка.
Якщо чесно, вони не хочуть, щоб українці тривалий час працювали на якійсь достойній роботі. Наприклад, клінінг готові віддати. А все інше — ні. До того ж роботу українцю без знання шведської мови знайти в цій країні вкрай важко. До мовного питання шведи ставляться принципово, хоча англійську знають майже всі, бо її вивчають з першого класу.
В пошуках роботи я натрапила на вакансію пакувальника курячих яєць на фермі. І навіть туди без знання шведської не взяли. Попри те, що працівник вранці вітається з власником, ввечері прощається з ним, а решту робочого часу мовчки пакує яйця. Хоча у Швеції англійська — друга державна мова, тут всі назви вулиць, станцій в метро, різні вказівники — все шведською. Нічого не дублюється англійською.
«Лагом» — у всьому
За час перебування в Швеції я багато спілкувалася з українцями, які переїхали сюди ще до початку повномасштабного вторгнення. Дуже показова історія співвітчизника, який займається будівництвом. Його напарник — місцевий. У перший день українець намагався все зробити якісно і швидко. Поки він працював, швед на нього якось дивно поглядав. Українець подумав, що мабуть повільно працює. Прискорився. Через деякий час напарник кличе його і каже: «Те, що ти зробив за годину, ми повинні удвох робити весь день. У нас ще оплата погодинна. Тому не треба так швидко, повільніше роби».
Тут вмикається шведський принцип, який зветься «лагом». Це слово часто перекладають як «поміркованість у всьому». Українцям цього не вистачає, бо ми інші. А у шведів правило — не треба напружуватися і робити зайвих рухів. Можна почекати і, можливо, проблема вирішиться сама по собі. І цей принцип дуже проявляється у шведській медицині, коли не можна отримати послугу тут і зараз. Медицина тут в мертвому стані, немає якісних спеціалістів і ліків, і шведи це самі визнають. Шведська медицина намагається на кожному етапі пацієнтів відправити додому. «Можливо, ви почекаєте, і ваша проблема сама вирішиться», — таке можна почути від місцевих лікарів.
Я чесно намагалася знайти тут та використати всі можливості, влаштуватися на роботу тощо. Бо просто сидіти, склавши руки, для мене було ніяково. Якщо залишаюся, то що маю робити цього місяця і наступного, за що я з донькою маю жити? Мені потрібна була якась конкретика і реальні перспективи.
Головна причина, чому вирішила їхати зі Швеції — я пересвідчилася в тому, що не можу взагалі бути впевненою, чи зможу в цій країні самостійно влаштувати своє життя. Я можу жити в Швеції за рахунок цієї родини, з вдячністю користуючись безкоштовним житлом і отримуючи мінімальну допомогу від держави. А це все дуже ненадійно, бо допомога залежить виключно від доброти приймаючої сторони, яка мені нічим не зобов’язана.
ШВЕЦІЯ: Очікування і реальність
ПОГОДА
- очікування: довга зима та холодне літо;
- реальність: довга весна, майже суха і доволі тепла, травень у межах +12 +20, цвітіння дерев розпочалося десь на тиждень пізніше, ніж у Києві.
ПРИРОДА
- очікування: щось нове;
- реальність: рослинність така сама — каштани, тополі, сосни, берези, бузок, вишні, яблуні; такі ж самі на каналі качки, із птахів ще ворони, горобці, голуби. Відмінність: багато кам'яних груд/мегалітів, вони всюди.
ЕКОЛОГІЯ
- очікування: дуже чисто;
- реальність: тут співпало.
ЦІНИ
- очікування: дорого;
- реальність: дуже дорого, особливо на їжу та послуги.
СОЦІАЛКА
- очікування: Швеція - соціалістична країна, де виплати та соцзахист на висоті;
- реальність: це справедливо, якщо ти швед.
МЕДИЦИНА
- очікування: європейський рівень;
- реальність: медицини нема.
АПТЕКИ
- очікування: займусь самолікуванням;
- реальність: в нас є парацетамол...
СТОКГОЛЬМ
- очікування: Астрід Ліндґрен, мегаполіс, архітектурна краса, європейська столиця;
- реальність: Полтава та невеличкий шматочок Подолу. Місцями — Трускавець.
МЕНТАЛІТЕТ
- очікування: шведи гальмують;
- реальність: шведи не поспішають, не напружуватись для них головне.
ЧОЛОВІКИ
- очікування: кремезні вікінги;
- реальність: розслаблені інтровертні хіпстери.
УЛЮБЛЕНА ЇЖА
- очікування: м'ясо, риба, пиво та щось традиційне;
- реальність: гамбургери та кола.
СВЯТА
- очікування: День незалежності, День прапору та Різдво;
- реальність: Вальборг, Мідсаммар та інші язичницькі дати. Про День незалежності — навіть не знають, коли саме ця дата.
СУСПІЛЬСТВО
- очікування: демократія та свобода;
- реальність: табу на демонстрацію почуттів, стриманість та відстороненість, а ще люб'язність.
ДЕРЖАВНІ ІНСТИТУЦІЇ
- очікування: закон і порядок;
- реальність: бюрократія, що знищує все живе. Передзвоніть нам за тиждень — ми якраз підемо у відпустку, тож ваш дзвінок буде дуже цінний для нас.
МОВА
- очікування: англійська — друга за використанням;
- реальність: друга за поширеністю — це арабська. Англійською говорять майже усі, але без знання шведської важко знайти роботу. Всі надписи та таблички — виключно шведською, оголошення у транспорті та всі документи — також. Ніщо не дублюється англійською.
ПОШТА та СЕРВІСИ
- очікування: принаймні, не гірше, ніж в Україні;
- реальність: «кам’яний вік». Пишаймося Новою поштою, онлайн-банками, Пузатою хатою та магазинами, аптеками і колл-центрами, що працюють 24/7. Для розуміння: листування відбувається на папері звичайною поштою. Відповіді потрібно чекати близько двох тижнів, якщо не пощастить втрапити на свята.
В Британії повно роботи для українців
Саме тому вирішила змінити країну. До Великобританії, а саме у Північний Йоркшир, ми переїхали 31 травня. Наш спонсор, тут так називають родину, яка дала прихисток українським біженцям, виділив нам кімнату.
Чому саме Британія? Через принципову та рішучу позицію уряду і громадськості щодо України, більш доросле та відповідальне суспільство (так вже склалося історично). Моя давня велика пошана до британської історії та культури, способу життя. Можливість доєднатися та набути цікавого досвіду. Турботливе та практичне ставлення Британії до біженців з України: державна програма Home for Ukraine (інститут спонсорства). Англійська мова, яка є в наявності. Її ще вчити і вчити, але це набагато більше, ніж рівень усіх інших іноземних мов.
З приводу британського експрем'єр-міністра Бориса Джонсона. Спілкуючись з англійцями, я згадувала Бориса Джонсона, про його допомогу українцям і що ми його уряду дуже вдячні. А місцеві здивовано мені відповідали: «Кому вдячні? Цьому клоуну Джонсону? Так він же брехун». У англійців до Бориса багато своїх претензій. Коли було голосування в парламенті за недовіру прем’єр-міністру, багато англійців схрестили пальці зі словами: «Johnson, Good bye!». Вони чекали, що його нарешті виженуть. Він для них є популістом, говорить і не робить. І англійці вважають, що інший на посту прем’єра зробив би більше для України, ані ж зараз робить Джонсон. Тож занотуйте собі: вихваляти при англійцях Бориса Джонсона — це моветон. Адже ми про нього дійсно нічого не знаємо.
Я дужа задоволена вибором країни, і почуваюся у Великобританії набагато краще, ніж у Швеції. Тут зовсім інші люди. В школі нам казали, що англійці манірні та відсторонені, насправді, це не так. Вони емоційно дуже схожі на українців — такі ж прості в спілкуванні, люблять жартувати, активні, легко йдуть на контакт.
З приводу роботи в Англії — принципово інша ситуація. Місцеві адекватно ставляться до емігрантів. Вони намагаються якнайшвидше біженцям допомогти знайти роботу, щоб вони не сиділи на їхніх шиях. Тому допомагають тим, хто хоче знайти роботу. Беруть навіть без знання мови.
В Англії інша справа з ринком праці, аніж в Швеції. Через дві халепи — Брексіт і ковід, з країни поїхало багато працівників, тому звільнилось багато робочих місць. І вони дуже сподіваються, що на ці місця прийдуть українці. Вони налаштовані дружньо, щоб допомогти українцям знайти роботу.
