Кирило Губанов загинув, захищаючи рідний схід. Побратими називали його "Туристом"

10 червня на Донеччині загинув Кирило Губанов з позивним “Турист”. Йому було 34 роки. В 2016 році він вперше потрапив на передову. Усі шість років захищав Україну на рідному сході від агресії росії у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Свої.City разом з платформою пам'яті Меморіал публікують спогади його батька Бориса Губанова.
Відслужив незадовго до окупації рідного Алчевська
У Кирила був позивний Турист. Він обрав його не просто так. Туризм займав особливе місце у його житті. А захоплення пішло з того, що це — моє захоплення. Я довгий час вів гуртки про піший туризм в Алчевському міському центрі дитячо-юнацького туризму і краєзнавства на Луганщині. Кирило також брав участь. В походи ходили, підіймалися на гірську вершину Казбек. У 2015 році він їздив у Грузію.
Кирило народився в Алчевську на Луганщині, там пішов у школу, а після — навчався в алчевському технікумі. Потім закінчив Донбаський державний технічний університет за спеціальністю “Електронні системи”, потім почав працювати, вів туристичний гурток — як і я колись.
Кирило був веселий. Всі його фото з посмішкою. Він з друзями займався квестами, тоді вони тільки з'явилися. Це були пішохідні, автомобільні квести. Син був дуже активний.
Отримав 1-й розряд зі спортивного орієнтування. Їздив зі своїм другом на змагання з пішохідного туризму у Карпатах, які проводять щорічно. Це були масові забіги, подолання перешкод у горах. Для участі в них потрібна витривалість, знання, вміння. Кирило до цього готувався.
Кирило Губанов дуже любив подорожуватиФото: Facebook
У 2013 році він закінчив університет, потім пішов на строкову службу. Був у 79-й бригаді, де вже служив мій старший син. Кирило — десантник-сапер. Там були такі умови — якщо в тебе є вища освіта і сержантська посада, то ти маєш право пройти офіцерські курси. Що він і зробив на Яворівському полігоні під Львовом. Потім, коли він повернувся, то став командиром роти.
В 2014-му році Алчевськ був окупований. Кирило якраз поїхав до своїх друзів у відпустку, і вийшло так, що поки він там був, у місто зайшла бригада “Призрак” Мозгового. Я подзвонив і сказав: “Син, не повертайся, бо тут небезпечно”. Він шукав роботу Миколаєві, там жив і служив його брат. Хотів влаштуватися в центр туризму, але не вдалося. Згодом знайшов заробіток.
Шість років захищав країну на східному фронті
У 2016-му році він пішов на контрактну службу в ту частину, де проходив строкову. Навчання, ротації. За ці роки багато де був, знаю точно був у Широкиному. Мені вдалося у 2018-му році побачитися з ним під Маріуполем.
У грудні 2019-го року Кирила нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Влітку рік тому він був у відрядженні в Косово. Поїхав туди як миротворець. Тоді він сказав, що хотів би поїхати за кордон, тому що там технології розмінування значно кращі, застосовуються передові технології.
У січні у Кирила народилася донька. Йому дали відпустку. З кінця січня він вже був на Луганщині, а старший син — ще раніше. Я кожного разу писав Кирилу у месенджері: “Як справи?”. А зранку він мені відписував смс. 11 червня я не отримав відповідь. Натомість подзвонив старший син і сказав, що Кирило загинув вчора ввечері, 10 червня.
Я думав, що він знаходився у Лисичанську, а виявилося що на Донеччині. Він як командир роти не мав туди йти. Якраз визначали напрями замінування. Він потрапив у засідку під Богородичним.
Ми в той же день, 11 червня, з дружиною зібралися і поїхали. Вчасно дісталися у Миколаїв. Його бригада і міська рада дуже допомогли з похованням, воно відбулося 15 липня. На похороні була й дружина Кирила. Вона зараз з дитиною у безпеці, виїхала з міста.
Кирило похований у Миколаєві, там, де хоронять воїнів-героїв. Нам вдалося попрощатися з Кирилом.
***
У липні за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Кирила Губанова нагородили орденом Богдана Хмельницького II ступеня посмертно.
Текст створений за підтримки платформи пам'яті Меморіал. Кожен може долучитися до збору імен загиблих у війні Росії проти України. Аби повідомити дані про втрати України – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.
