"Бахмут був дуже крутим". Спогади про місто-фортецю від поліцейського Павла Дяченка
Бахмут був суперовим містом
За 7 років служби Бахмут став для Павла Дяченка рідним. Він спостерігав, як місто оговтувалося після звільнення від російських окупантів у 2014 році, і яким гарним став Бахмут після відновлення.
"Бахмут був дуже крутим, суперовим містом. У ньому до повномасштабного вторгнення вирувало таке яскраве життя", — каже Павло Дяченко.
Попри близькість до лінії фронту протягом усіх дев'яти років, Бахмут був не схожим на типове прифронтове місто — він був живим і яскравим.
"Люди жили, працювали, працювала завдяки місцевій владі вся інфраструктура: транспорт, комунікації, електропостачання — все це було. Люди жили мирним життям, ходили на масові міські гуляння, працювали кафетерії, дитячі куточки. Навіть враховуючи те, що поруч була війна у Бахмутському районі, була лінія розмежування з тимчасово окупованою територією. Але місто, попри це все, продовжувало жити і бували періоди, і натяку не було, що поруч війна", — каже поліцейський.
Дивіться повне відео 🎥
Ми втратили його як місто
Сьогодні місто Бахмут фактично знищене. Майже кожна будівля зазнала руйнувань внаслідок російських нищівних обстрілів.
"Ми його втратили як місто. Воно зруйноване повністю", — каже Павло про вже рідний йому Бахмут.
Побиті історичні будівлі, зруйновані вщент будинки та суцільне пекло навкруги — таким востаннє бачив Бахмут поліцейський Павло Дяченко.
"Кожного разу, коли заїжджали в місто, перше, на що акцентували увагу — це тільки б нічого не палало. Ти дивишся, щоб диму не було. Бо якщо є дим — це є прильоти, це є люди, бахмутяни, які отримали тілесні ушкодження або загинули. І бували такі дні, що ти заїжджаєш, і цього диму не бачиш. І це таке: "Хух, нічого не розбили". Навіть не думав, що таке буде з Бахмутом", — розповідає Павло.
Свої в Telegram 
