З російського полону звільнили шістьох медиків. Ворог тримав їх у неволі майже два роки
Вчора, 3 січня, відбувся великий обмін полоненими. З російського полону вдалося повернути понад двісті наших оборонців, а також цивільних. Як повідомили представники громадської організації "Військові медики України", серед звільнених було шестеро медичних працівників.
Що сталося?
Вчора, 3 січня, додому повернулися 230 українських захисників і цивільних. Серед тих, хто повернувся з полону, були ті, що вважалися безвісти зниклими.
Як зазначили у Координаційному штабі з питань поводження із військовополоненими, цей обмін став найбільшим за кількістю повернутих воїнів від початку повномасштабного вторгнення рф.
"Додому повертаються 230 Захисників. Серед них представників Збройних Сил України — 130 (у тому числі ТрО — 14, ВМС — 14), Національної гвардії — 55, Державної прикордонної служби — 38, Національної поліції — 1 та шестеро цивільних, які були незаконно позбавлені волі", — повідомили у штабі.
Серед звільнених захисників є й військові медики.
"Наскільки нам відомо, з ворожого полону було звільнено шістьох медичних працівників", — розповіли представники громадської організації "Військові медики України".
Що відомо про звільнених медиків?
Денис Болдецький закінчив Котовське медичне училище за спеціальністю "Сестринська справа". Після навчання працював в Одеському військово-медичному клінічному центрі Південного регіону на посаді медичної сестри хірургічного відділення. 14 років свого життя він присвятив своїй роботі та допомозі людям.
Денис Болдецький
А восени 2021 року перевівся до 555-го військового шпиталю, що у Маріуполі. Працював у травматологічному відділенні. Початок повномасштабного вторгнення зустрів на роботі.
Через деякий час Денис сповістив родину про те, що він з побратимами знаходиться на заводі "Азовсталь". Той період чоловік фактично не виходив на зв’язок з рідними. Лише 18 травня 2022 року близькі дізналися, що Денис потрапив у російських полон. І відтоді від нього не було жодної звістки. На нього чекали маленький син Олександр, дружина, батьки та друзі.
Олександр Тетерятніков з 2015 року підписав контракт зі Збройними силами України. Був водієм "швидкої" у військовому шпиталі.
Олександр Тетерятніков
До повномасштабної війни Олександр був на лікуванні у шпиталі у Дніпрі. Та 24 лютого 2022 був відряджений до Маріуполя. Тож весь період облоги разом із побратимами перебував на службі. Дивом не загинув під час обстрілу шпиталя.
Олександр рідко виходив на зв’язок з родиною. Проте встиг повідомити дружині, що його та інших побратимів окупанти взяли у полон. Це було 12 квітня.
З полону від нього не було жодної звістки. Вдома на нього чекали дружина та донька.
Остап Решітник родом зі Львова. Після закінчення школи пішов на строкову службу, де й зрозумів, що хоче присвятити своє життя військовій справі. Тому у 2009 році підписав контракт зі Збройними силами України.
На сході був на ротаціях ще з 2014 року у складі пересувних шпиталів та сан-епід груп. Був санітарним інструктором.
Остап Решітник
18 лютого 2022 року Остап відправився на чергову ротацію. Потрапив у 555-й Маріупольський госпіталь. З початком повномасштабної війни Остап майже не мав можливості спілкуватися з сином і донькою. З 1 березня рідні взагалі втратили з ним зв'язок. Про долю Остапа родина дізналася лише 3 квітня 2022. Він написав: "Живий, здоровий. Зв’язку немає". А вже за декілька тижнів близькі знайшли фото Остапа, де було зазначено, що він потрапив у російський полон із заводу ім. Ілліча.
Майже два роки родина не отримувала від Остапа жодної звістки. На нього чекали родина та друзі.
Сергій Загребельний народився в Маріуполі. У 2017 році підписав контракт зі Збройними силами України та приступив до виконання службових обов’язків у мобільному госпіталі на посаді водія автомобільного відділення.
Сергій Загребельний
Згодом Сергія призначили старшим водієм, а потім начальником господарчого відділення у Маріупольському військовому шпиталі. Він не тільки організовував, а й особисто брав участь в евакуації хворих та поранених військовослужбовців та цивільного населення міста Маріуполь.
З 24 лютого 2022 року виконував завдання не тільки в госпіталі, а й у інших лікарнях Маріуполя. 16 березня госпіталь був знищений російською авіабомбою, тому особовий склад евакуювали до підземних сховищ кількох заводів. Сергій опинився на території заводу ім. Ілліча, звідки 12 квітня потрапив у ворожий полон. Відтоді від нього не було жодної звістки. На нього чекала родина, близькі та друзі.
Олександр Куртєв — 22-річний медик з Рені, який відважно захищав острів Зміїний. Ця територія стала символом непохитності українського духу та боротьби за незалежність після того, як 24 лютого 2022 року російські війська атакували його, але зустріли рішучу відповідь: "Русский военный корабль, иди на*уй!".
Російські війська захопили острів після ракетно-артилерійського удару. 26 лютого стало відомо про взяття у полон наших захисників, 1 березня цю інформацію підтвердили у Збройних силах України.
Олександр Куртєв та представниця Координаційного штабу
Після вчорашнього звільнення Олександра його дівчина Ярослава опублікувала фото коханого й написала: "Видихай, ти вдома. Я не можу в це повірити, але ми тебе вибороли".
Галина Федишин — 28-річна військова медикиня з Івано-Франківщини. Вона випускниця Звягельського фахового медколеджу. Про це повідомила директорка соціально-психологічної служби закладу Ніна Мороз. За її словами, на Галину чекали рідні, друзі, одногрупники, увесь колектив викладачів, працівників, студентів.
Галина Федишин
Як зазначила Ніна Мороз в коментарі Суспільному, Галина Федишин була поранена. Потрапила в полон під час виходу з "Азовсталі" у травні 2022 року. Тоді ж у полон потрапив і її хлопець-військовий, який родом із Донеччини. Його звільнили з російського полону минулого року.
Про повернення Галини написав і командир 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергій Волинський. Він зазначив, що Галина — остання дівчина-морпіх, що була в полоні.
А сьогодні, 4 січня, хлопець Галини освідчився їй.
"Сьогодні я став свідком не просто заручин, а справжнього тріумфу любові! Ця любов пережила випробування, що здатні зламати найсильніших, але не дозволила зламати вас. Пара українських морпіхів показала, що справжні почуття не знають перешкод, навіть коли це —пекло на землі. Вони разом пройшли бої за Маріуполь, витримали випробування полоном та довгу розлуку, але їхні серця ні на мить не припиняли битися в унісон", — написав Волинський.
Свої в Telegram 
