Росія судить коханого за те, що він українець. Костя Зіновкін рік тому вийшов з дому і не повернувся
Костянтину Зіновкіну 34. Він з Мелітополя, і залишався у рідному місті після окупації з особистих причин. 12 травня 2023 року чоловік вийшов з дому і більше не повернувся. Через пів року його показали у сюжеті одного із пропагандистських телеканалів. Костянтин давав свідчення російському слідчому. Костя — цивільний, якого росіяни звинувачують у тероризмі.
Історію Костянтина для Свої розповіла його дружина Люсьєна. Вона з початку повномасштабної війни мешкає за кордоном. Та постійно ходить на акції на підтримку українців, яких Росія утримує за ґратами, тримає зв’язок з офісом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Координаційним Штабом, Обʼєднаним центром, громадськими організаціями, які займаються проблематикою цивільних заручників.
Працювали за кордоном заради мрії чоловіка
Костянтин та Люсьєна родом з Мелітополя Запорізької області, міста, яке з 26 лютого 2022 року окуповане російськими військами. Познайомилися вони у 2012, коли працювали вожатими в дитячому оздоровчому таборі “Чайка”, що в Кирилівці, на березі Азовського моря. Через три роки одружилися. Разом працювали в Китаї: виступали у танцювально-розважальних програмах в парках атракціонів та розваг на кшталт Disneyland.
Щасливе подружжя Зіновкіних
“Частину грошей, що заробляли, відкладали на мрію Кості. Він хотів відкрити власну металообробну майстерню з різними станками — фрезерним, токарним тощо. Для здійснення задуманого потрібні були немалі кошти, тому ми поєднали приємне з корисним: 3 роки подорожували Китаєм, працювали й заробляли гроші на наше спільне майбутнє”.
За три роки до повномасштабної війни подружжя повернулося в Україну. Костянтин зайнявся облаштуванням майстерні. За словами дружини, він вкладав в цю справу не тільки зароблені гроші, а майже весь свій час і душу. Майстерня була майже готова до запуску, але 24 лютого 2022 російська армія розпочала масштабну агресію проти України.
Подружжя повернулося в Україну і здійснило мрію Костянтина - він таки облаштував свою майстерню, та вона так і не запрацювала
“У день повномасштабного вторгнення ми з Костею опинились в різних містах: я була в Києві, а він в Мелітополі. І оскільки російські військові дуже швидко зайшли у місто, вирішили, що мені немає сенсу повертатись в Мелітополь. Я виїхала до Німеччини, і зараз у Берліні. Костя вирішив не виїжджати через літню матір і бабусю, яка майже не ходить. Він лишився за ними доглядати та допомагати”.
Костянтин зник, а згодом його знайшли у таємному СІЗО
В окупації родина прожила понад рік. А 12 травня 2023 Костянтин зник. Вранці чоловік вийшов з дому і більше туди не повернувся. За словами дружини, буквально через 15 хвилин після його виходу з дому до матері з бабусею прийшло троє невідомих в цивільному одязі, з балаклавами на головах.
Костянтин Зіновкін
“Вони відчинили квартиру ключами мого чоловіка, обшукали її всю. Кілька годин рилися в речах. Вони повідомили мамі Кості, що його затримано за порушення режиму. Мовляв, ви не хвилюйтесь, ми розберемось, відпустимо, він обов’язково повернеться. Але пройшло кілька днів, додому він, як ті люди обіцяли, не повернувся. І ми почали пошуки Кості”.
Мати і рідна сестра зниклого чоловіка спершу звернулися до військової комендатури. Там сказали, що Костянтина Зіновкіна у них немає і направили до поліції. А в поліції рекомендували звернутися до Росгвардії. І так по колу. Рідні жодної інформації про Костянтина тоді так і не отримали. Всюди казали, що цивільних не затримують.
Наприкінці червня у квартиру родини Зіновкіних знову прийшли з обшуком, за підрахунком Люсьєни, вже вчетверте. З людьми в балаклавах був ще й слідчий, хоча ніякого посвідчення не показував.
“І зараз він знаходиться у відділенні поліції в селищі міського типу Приморське, це неподалік від Мелітополя. Після цього мама туди поїхала, вона Костю не бачила, але їй вдалося передати речі і їжу, тобто вперше за півтора місяця з дня затримання. Після цього вона була ще там кілька разів. А потім один з військових повідомив їй, що Костю переводять у слідчий ізолятор в селі Чонгар в Ген ічеському районі, на Херсонщині й тому сюди більше не треба привозити “передачки”.
Звинуватили у тероризмі і підготовці до злочину
Після цього зв’язок з Костянтином зовсім обірвався, бо, за словами співрозмовниці, на той час СІЗО в Чонгарі було таємним і неофіційним. Російські військові не підтверджували інформацію, що в тому слідчому ізоляторі тримають людей.
“Їхати туди наосліп мама Кості не ризикнула. Паралельно з цим я писала звернення до російської сторони, і в середині серпня отримала відповідь від Мелітопольської прокуратури. Мені написали, що проти Кості відкрите кримінальне провадження і зараз триває слідство за статтею 205, частина 2 і стаття 30, частина 3 — це тероризм і підготовка до злочину. У цій відповіді йшлося, що Костя знаходиться в Чонгарі. Після цього у мами з'явилася змога тут їздити раз на місяць і передавати йому необхідне. Паралельно з цим ми отримували від Кості листи. У них, звісно, не йшлося ні про справу, ні про те, з ким він там перебуває. Просто, що все нормально, годують більш-менш пристойно, за мене не хвилюйтесь, я більше за вас хвилююсь.
Це якщо коротко, що було в листах. Потім я спілкувалася з хлопцем, якого випустили. Він теж цивільний, разом з моїм Костею кілька місяців сидів у Чонгарі. Так ось він сказав, що мій чоловік тримається і навіть підбадьорює всіх співкамерників”.
За словами Люсьєни, після того, як її чоловік потрапив у полон і кількох ретельних обшуків в будинку, його майстерню пограбували. Мрія, на яку Костянтин Зіновкін гроші збирав роками, в один день була знищена окупантами. З приміщення винесли всі інструменти та обладнання.
Навіть у полоні він каже, що Україна є незалежною державою, а Росія — країна-терорист
Наприкінці жовтня 2023 року на телеканалі “Росія-1” вийшла передача “Вісті тижня з Дмитром Кисельовим”. Показували великий репортаж про Мелітополь, скільки в місті українських партизанів, підривників, шпигунів тощо.
“І десь півтори хвилини в цьому репортажі розповідали про Костю і його справу. Там вони називають Костю “подрывником, нездоровым человеком, зомби”. Тому що навіть у полоні, він стверджує, що Україна є незалежною державою, а Росія — країна-терорист. І в репортажі говорять, що доведеться моєму чоловікові сидіти довго. Це було вперше, коли я за довгий час побачила Костю. Руки на місці, ноги теж. І цей погляд. В ньому я побачила твердість і непохитність. Мені здалося, що Костя наче морально тримається”.
Дружина вперше побачила Костянтина у сюжеті російського телебачення
Тоді ж Люсьєні вдалося зв'язатися з адвокатом її чоловіка. Вони спілкувалися в одній із соцмереж і, як каже жінка, вона дізналася, що Костянтина раз на три місяці привозили до Мелітополя для подовження запобіжних заходів.
"Але наприкінці січня цього року було чергове засідання, ми знали, що Костю привезуть в Мелітополь. І після цього засідання Костя зник. Тобто на цей момент, ось уже два місяці ми не знаємо, куди його перевезли, що вирішив цей “суд” наприкінці січня. Я знову направила звернення до російської сторони, але, на жаль, поки немає відповіді. І адвокат почав мене ігнорувати, тобто він читає мої всі повідомлення і нічого на них не відповідає. Тобто я роблю висновок, що, скоріш за все, Костю кудись перевели і у адвоката не було команди розповідати рідним про місцеперебування Кості”.
Люсьєна бореться за Костю з-за кордону
Люсьєна навіть у Берлині не припиняє дистанційно пошуки свого коханого чоловіка. За її словами, скоріш за все, під натиском Костянтин зізнався в тих злочинах, які йому російська сторона інкримінує.
Люсьєна (перша справа) на мирній акції на підтримку полонених у Берлині
“Мені важко уявити, на скільки років його засудять. Таких, як Костя, багато, маю на увазі цивільних, яких Росія судить за вигадані злочини. І найгірше те, що засуджені російською стороною українські цивільні не підлягають обміну. За всіма законами війни та за Женевськими конвенціям взагалі-то цивільних, в принципі, не можна брати в полон. Але якщо ця конвенція вже порушена і люди в полоні, то мені хотілося, щоб з'явились якісь механізми для того, щоб повертати цивільних. А їх в Росії або на тимчасово окупованих територіях дуже багато, тисячі, а можливо і десятки тисяч”.
І хоча Костянтина Зіновкіна показали по російському телебаченню, начебто він засуджений, але ж, за словами дружини, ні Міністерство оборони Росії, ні Червоний Хрест досі не підтвердили, що чоловік знаходиться у них.
Люсьєна і Френк Вільде – німецький модельєр, який підтримує Україну
“Останнім часом почали вже нарешті все більше говорити про проблему саме цивільних заручників і взагалі як їх повертати. Не знаю, скільки нам ще треба буде часу, бо мирних жителів арештовували та судили, починаючи з 2014 року. Саме тому я розповіла цю історію, бо буду продовжувати боротись не лише за Костю, але й за всіх тих, хто опинився з ним в такій же самій ситуації”.
Свої в Telegram 
