Евакуація, гуманітарка, освіта та відбудова. Як працює та чим допомагає благодійний фонд «Схід SOS»
Благодійний фонд «Схід SOS» працює вже 10 років. Його заснували активісти луганського Правозахисного центру «Поступ», кримського Правозахисного центру «Дія» та Громадського сектору луганського Євромайдану, аби підтримати людей, які постраждали через російську збройну агресію та були вимушені покинути домівки. Спочатку допомагали переважно переселенцям і жителям Луганської та Донецької областей. А з початком повномасштабного вторгнення масштабували свої зусилля на підтримку жителів всієї України. Про те, чим зараз займається фонд і яку допомогу можуть отримати українці, для Свої розповіли виконавча директорка Юлія Красільникова та голова правління «Схід SOS» Катерина Скрипова.
Допомагають з 2014 року
Благодійний фонд «Схід SOS» був створений у 2014 році, коли розпочалася російська збройна агресія на сході України. Його започаткували активісти луганського Майдану та активісти з Криму, які були вимушені першими покинути власні домівки.
«Це була перша хвиля вимушеного переміщення — виїжджали проукраїнські активісти, яких переслідували, погрожували вбивством, атакували та брали у полон. Ми відчули ці атаки на собі й стали реагувати на подібні випадки, надаючи підтримку людям, що опинились під прицілом проросійських сил. Проте доволі швидко розпочались повноцінні бойові дії. Багато людей намагались виїхати зі сходу, рятуючись від війни», — розповідає Юлія.
Виконавча директорка фонду Юлія Красільникова
І тоді активісти розгорнули «гарячу лінію», на якій інформували про безпечні способи виїзду або вже з окупованої території, або із зони бойових дій, про те, як діяти, якщо рідні люди потрапили в полон або з ними зник зв'язок, де і в якому місці є розселення та шелтери й куди можна звернутися за гуманітарною допомогою. Вони розмістилися у Києві в кімнаті однієї з дружніх організацій. Спочатку на місці працювали шестеро, були й працівники, які працювали дистанційно, перебуваючи зокрема й на Луганщині. За пару тижнів до офісу перебралися ще 16 активістів. Всього за той період команда налічувала близько 50 людей.
«Ми надавали комплексну інформацію про те, що робити на кожному етапі до своєї евакуації та після. У нас на той час було декілька кнопкових телефонів, які ми забирали з собою на ніч і просто цілодобово відповідали на дзвінки. Інформація про нашу діяльність розлетілась доволі швидко, бо тоді був дуже великий потік людей, які були у стресовій ситуації. І багато хто шукав підтримки, бо не міг впоратися самостійно і шукав допомогу, шукав з ким поговорити, хто розуміє, що треба робити в цій ситуації. Паралельно у нас був інформаційний проєкт, де ми розповідали про те, що відбувається на фронті, де ведуться бойові дії, що коїться з територіями. На той момент подібних інформаційних проєктів по Луганській області не було».
Тоді ж активісти почали розгортати психосоціальну та юридичну допомогу людям, які або лишалися у своїх регіонах, або ж тим, які виїхали.
Голова правління фонду Катерина Скрипова
«Коли ситуація трохи стабілізувалася й програми гострого реагування стали менш актуальними, фонд перенаправив свої активності на освітні, психосоціальні програми. Ми вчили людей працювати з їхнім досвідом та травмою, а також допомагали розвивати громади, в яких вони залишаються».
Яку допомогу надає «Схід SOS» зараз
Якщо раніше команда фонду працювала суто по Донецькій та Луганській областях, то з початком великої війни вони розгорнули діяльність по всій території України. Команда збільшилася до понад двохсот людей й тепер активісти працюють за вісьмома основними напрямками. Розповідаємо детально про кожен з них і про те, як отримати підтримку від фонду.
Кол-центр
Сюди можна звертатися з будь-якими питаннями, зокрема й із запитом на евакуацію з прифронтових населених пунктів, за юридичною допомогою. Оператори можуть розповісти про те, де, як і коли можна отримати допомогу, які програми зараз працюють. Також у кол-центр можна повідомити про воєнні злочини.
За час повномасштабної війни оператори «Схід SOS» опрацювали понад пів мільйона різноманітних запитів.
Операторки кол-центру за роботою
Гуманітарний напрям
Фонд надає гуманітарну допомогу як у прифронтових областях, так і у більш безпечних регіонах.
«Але у нас є певні обмеження і принципи. Ми не надаємо гуманітарну допомогу там, де ведуться активні бойові дії, щоб не стимулювати людей залишатися на таких територіях», — пояснює Катерина.
Видача допомоги від фонду
Також у громадах, куди евакуюються люди з прифронту, працівники фонду займаються облаштуванням місць перебування. В закладах освіти та інфраструктурних об’єктах облаштовують укриття, зокрема надають генератори, буржуйки, обігрівачі.
Фонд підтримує і рятувальників
Крім того, фонд підтримує працівників ДСНС, аби ті могли якомога швидше виконувати свою роботу.
Евакуація
В ситуаціях кризового реагування і великого потоку людей фонд займається евакуацією масово. Зокрема нині з Покровської громади. Проте загалом у фокусі — найбільш вразливі категорії людей: маломобільні, великі родини, люди зі специфічними потребами й запитами.
Наразі екіпажі «Схід SOS» допомогли виїхати з небезпеки понад 88 тисячам людей, 12 тисяч з яких — маломобільні.
У фокусі - евакуація маломобільних людей
Заявки на евакуацію, розповідає Юлія, надходять з різних джерел. Буває, що людина сама звертається по допомогу, інколи телефонують до фонду сусіди чи родичі людини, яку треба вивезти з прифронту.
«Звертаються і соціальні служби, які працюють на місцях. Через безпекову ситуацію соцпрацівники виїжджають з регіону, тож люди, якими вони опікувалися, залишаються сам на сам. Про це нас інформують і коли ми отримуємо заявку, кол-центр збирає максимальну інформацію про те, в якому стані людина, чи потребує вона медичної евакуації, які у неї потреби, чи є тварини, чи є специфічні речі, які треба забрати. І лише після цього наш екіпаж виїжджає у призначений час на евакуацію».
Евакуюють і лежачих людей. Екіпаж облаштований обладнанням для мінімальних медичних потреб.
Евакуація з прифронту
«А якщо людина потребує серйозного медичного супроводу, то ми звертаємося до лікарень та поліції, аби організувати евакуацію. Наразі у нас немає броньованого транспорту, тому в зону активних бойових дій ми не їдемо. В таких ситуаціях ми або чекаємо, коли ситуація стабілізується, або передаємо такі заявки в поліцію до спеціального підрозділу чи до військових. Вони вивозять людину на більш безпечну територію, а далі ми прокладаємо евакуаційний маршрут».
Після виїзду з прифронту фонд займається пошуком житла для евакуйованих.
«Ми не можемо привезти людину і посадити її на випадковий потяг. Бо зазвичай людей зі специфічними захворюваннями, які потребують підтримки та лікування, шелтери не приймають, бо не можуть забезпечити їм належний догляд. А також шелтери часто облаштовані у приміщеннях, що не відповідають вимогам доступності для проживання маломобільних людей».
Тому таких людей розміщують спочатку у одному з транзитних шелтерів, яким системно допомагає фонд. Наразі вони працюють у Дніпрі та Харкові. Або ж, у разі відсутності місць, у партнерських локаціях чи лікарнях.
«На жаль, люди, яких ми забираємо, дуже часто не мають документів різного роду — від паспортів до пенсійних посвідчень чи документів, що свідчать про те, що людина має інвалідність. А для того, щоб розмістити її, наприклад, у геріатричному центрі, потрібен повний пакет документів. Тому ми розселяємо спочатку у нашому транзитному шелтері, надаємо людині психосоціальні послуги, а паралельно займаємося відновленням всього пакету документів. Інколи на це можуть піти місяці».
Коли документи готові, команда фонду починає шукати в різних громадах України і навіть за кордоном, місця, де приймуть людину і де забезпечать їй подальший догляд. Це можуть бути, наприклад, геріатричні центри чи будинки для людей старшого віку, які передбачають певні умови для кожної людини.
Один з евакуаційних екіпажів
«І на цьому етапі починається доволі складний процес перемовин. З кожною громадою ми повинні домовитися про те, що привеземо на їхнє утримання людину. І це завжди дуже складна розмова. Бо конкретні заклади, в першу чергу, були відкриті для місцевих. А коли ми просимо прийняти переселенців, для їхніх мешканців місця може просто не залишитися».
Тому, як альтернативу, команда фонду пропонує, наприклад, справному геріатричному закладу зробити капітальний ремонт у будівлі, створюючи таким чином нові місця. За це установа зобов’язується прийняти певну кількість переселенців, які залишаться на утриманні закладу.
«Це комплексна співпраця між державою і нами, як гуманітарною організацією. Але це дуже тривалі процеси, і кожен такий об'єкт може займати місяці і навіть роки для створення додаткових місць. І наразі в держави, на жаль, таких вільних будівель фактично немає. Проте ми продовжуємо шукати різні варіанти, аби допомогти якомога більшій кількості людей. Зокрема, ми вже створили понад 500 місць для евакуйованих маломобільних людей по країні».
Відбудова
Цей напрям має декілька компонентів. Перший — реконструкція та облаштування шелтерів, геріатричних пансіонатів, терцентрів, де приймають маломобільних, які потребують догляду. Другий компонент — це ремонти житлових будинків на прифронтових та деокупованих територіях, які є більш-менш безпечними.
«Знову-таки, ми фокусуємось на найбільш вразливих категоріях і беремо здебільшого домівки чи будинки тих людей, які не можуть стати учасниками державної підтримки й з різних причин не підпадають під програму єВідновлення, а також тих, хто не підпадає під програми інших фондів».
Працівники фонду виконують ремонтні роботи
Команда фонду виконує ремонтні роботи, які дозволяють довести будинок до того стану, в якому людина зможе жити. Йдеться про ремонт дахів, відновлення пошкоджених стін чи засклення вікон.
Третій компонент відбудови — це ремонт інфраструктурних об'єктів.
«Зараз ми його поступово масштабуємо — робимо свердловини, де немає води, встановлюємо альтернативні джерела для забезпечення електроенергією тощо».
Правозахист
Напрям правозахисту складається з двох піднапрямків. Перший — це адвокація на національному рівні.
«Ми присутні в різних робочих групах з гуманітарних, евакуаційних питань, котрі вирішуються на рівні обласних адміністрацій і міністерств. Одні з наших успіхів — проадвокатована постанова щодо обов'язкової евакуації дітей з прифронтових територій та постанова, що стосується стандартів місць тимчасового проживання ВПО. Також зараз йде активна робота по наказу МОН №850, який потенційно загрожує скороченням вчителів».
Юристи фонду
Друга частина напряму — це первинна та вторинна юридична допомога, яка надається в прифронтових областях юристами. Крім того, в шести областях працюють безпечні простори, де приймають як місцевих, так і переселенців для надання юридичних консультацій.
У фонді також працює «гаряча юридична лінія».
Психосоціальний напрям
Команда фонду організувала роботу безпечних просторів «Затишно space». Там працюють психологи, соціальні працівники, кейс-менеджери та педагоги.
Освітня зустріч у просторі «Затишно space»
«Це простір, де надаються комплексні послуги: колективні, публічні групові, інформаційні чи терапевтичні заходи, які проводять у різних форматах. Наприклад, це можуть бути індивідуальні консультації спеціаліста».
Окремо на прифронтових територіях працюють мобільні бригади. Вони виїжджають у громади, аби так само у форматі групових чи індивідуальних консультацій працювати з місцевими, спеціалістами, які працюють у держустановах та надають соціальну допомогу.
«І це, з одного боку, освітній та просвітницький компонент, з іншого — безпосередньо психологічна та соціальна допомога (супровід в оформленні документів, виплат тощо)».
Виїзна консультація
Також один з компонентів і фокусів психосоціального напряму — робота з освітянами. Її проводять на базі «Затишно space».
«І це теж комплексний супровід з фокусом на ті школи, які наразі працюють онлайн, або взагалі релоковані — фізично в окупації, але фактично вони продовжують працювати як українські школи дистанційно. Освітяни цих закладів знаходяться в найбільш вразливій ситуації. Тому у просторах ми надаємо їм додаткові інструменти з цифрових компетентностей, щоб вони могли ефективніше працювати з дітьми та якісніше втілювати свої освітні програми. А ще для них це психологічна підтримка, яка дозволяє стабілізувати емоційний стан та пережити втрату».
Освітній напрям
Він також поділений на два компоненти. Перший — подолання освітніх втрат, де проводять роботи з дітьми та надолужують втрати, котрі пов'язані з війною.
«Організовуємо табори, вивозимо дітей з прифронтових областей у безпечніші регіони, щоб вони могли трохи видихнути і надолужити втрачене».
Табір для дітей від фонду
Також працюють і з вчителями. Для них організовують тренінги з цифрової компетентності, психологічного розвантаження та проєктного менеджменту.
Другий компонент — освіта громадянського суспільства щодо прав людини. Там для активістів та членів громадських організацій проводять навчання з різних тем. Зокрема, команда фонду намагається підсилити їхню спроможність, особливо тих, які тільки починають свою діяльність , але хочуть робити щось на своєму рівні на місцях.
«І ще один з важливих наших проєктів — «Фестиваль думок». Вперше він пройшов у Сєвєродонецьку й став дуже важливою локальною традицією. На заході ми обговорюємо важливі локальні й загальноукраїнські теми, які нам болять, про які хочеться говорити, по яких хочеться шукати рішення».
Фонд започаткував й «Фестиваль думок»
Вже три роки фестиваль в евакуації мандрує Україною, цього року він проходив у Києві.
Документування воєнних злочинів
Цей напрям являє собою збір інформації та створення внутрішнього архіву історій, фактів, свідчень воєнних злочинів, які бачили українці, а також розслідування про людей, які причетні до цих злочинів задля їх подальшого покарання.
«За запитом ми надаємо отриману інформацію в міжнародні та національні суди, правоохоронні органи для розслідувань. Бо насправді дуже часто людям некомфортно говорити з правоохоронцями. Як показує практика, вони більше довіряють і стають відкритішими, коли спілкуються з представниками громадських організацій. Тому за необхідності ми можемо надавати отриману інформацію і правоохоронцям, і міжнародним організаціям та дослідникам».
Фонд документує воєнні злочини
Також команда фонду робить свою аналітику та досліджує різні фокуси. Серед них — методи ведення війни на прикладі Маріуполя, коли росія свідомо знищувала цивільних шляхом позбавлення їх жодних комунікацій та їжі.
Як звернутися по допомогу до «Схід SOS»?
Якщо людина потребує допомоги, перш за все, вона має зателефонувати до кол-центру.
«Це найперший контакт, як до нас можна потрапити. Там вам нададуть інформацію про те, що комплексно робить фонд, які послуги та в яких регіонах ми надаємо. Тобто це така перша "точка входу", де точно можна дізнатися про все».
Звернутися до кол-центру можна за телефонами:
- 0 800 332 614 (безкоштовно);
- +38 099 710 48 72, +38 099 311 53 14 (Viber);
- +38 096 108 60 48 (Telegram).
Свої в Telegram 
