Місто "Щедрика" під обстрілами. Як Покровськ пов'язаний з Леонтовичем і мелодією Різдва

Коли увесь світ святкує Різдво, в Україні лунають вибухи. Зокрема у Покровську, де чотири роки жив автор відомого на весь світ “Щедрика” Микола Леонтович. Щоправда, достеменно не відомо, чи саме тут, на Донеччині, народилася ця мелодія. Однак у місті шанують композитора — тут у мирні часи встановили пам’ятник митцю, який довелося евакуювати через наближення фронту, а на гербі зображена ластівка. Хотілося б вірити у різдвяне диво для Покровська, але…
Музей, якого не буде і пам’ятник, який врятували від руйнування
Микола Леонтович жив і творив у пристанційному селищі Гришине на Донеччині з 1904 по 1908 роки. Саме так раніше називався Покровськ. Тут композитор працював викладачем музики і співів у залізничному училищі Міністерства народної освіти. Будівля, де розташовувся Залізничний музичний коледж, зараз закинута. Перед початком повномасштабного вторгнення “Суспільне Донбас” писало, що міська влада планувала зробити тут музей.
Будівля Залізничного коледжу у Покровську
Єдине, що нагадує про життя Миколи Леонтовича у Покровську — меморіальна дошка на будівлі колишнього коледжу.
Після переїзду до селища Гришине Микола Леонтович заснував тут музичну школу. А ще організував хор робітників, який виступав на мітингах. У 1908 році композитор повернувся з Гришиного до міста Тульчин на Вінничині, де викладав музику у єпархіальному училищі.
Та чи саме тут, на Донеччині, композитор писав відому мелодію — невідомо. На текст давньої української народної пісні Микола Леонтович натрапив десь на початку 1900 року. У 1901 композитор створив першу версію музичної обробки “Щедрика”. Друга редакція мелодії була створена у 1906-1908 роках, що збігається з часом, коли Леонтович жив у Покровську (тодішньому Гришиному) — з 1904 по 1908 роки. Мелодію “Щедрика” Микола Леонтович удосконалював впродовж майже всього свого життя. Останню, п’яту, версію обробки пісні створив у 1919 році.
Микола Леонтович з дружиною Клавдією та донькою
А вперше композиція "Щедрик" прозвучала у 1916 році у виконанні студентського хору Київського університету Святого Володимира. Нині Університету імені Тараса Шевченка.
5 жовтня 1921 року "Щедрик" пролунав на концерті в Нью-Йоркському Карнеґі Холі у виконанні хору Олександра Кошиця. У 1936 році слухачі радіо NBC почули англомовну версію твору — Carol of the Bells, що її записав співробітник радіо, українець з діаспори Пітер (Петро) Вільховський.
Композиція стала дуже популярною, однак ім'я автора мелодії тривалий час залишалося невідомим.
Монумент із написом "Тут творився Щедрик" у Покровську
До повномасштабної війни у Покровську з гордістю відзначали історичне значення “Щедрика” як частини своєї ідентичності.
Іменем композитора названа одна з вулиць Покровська, дитяча музична школа. А з 2017 ім’я Леонтовича увічнене у символіці міста: в центрі герба міста та прапора зображена ластівка.
У 2018 році у місті встановили скульптуру Леонтовича, яка стала символом культурної спадщини міста.
Скульптура Микола Леонтовича у Покровську
Місце, де стояла скульптура митцю, нині пустує
Однак через наближення фронту та загрозу окупації у вересні 2024 скульптуру Леонтовича перевезли до Вінниці. Також з міста евакуювали усі музейні цінності.
Експозиція у музеї Покровська, присвячена життю Миколи Леонтовича у Гришиному
І експозицію з артефактами життя Леонтовича у Покровську, і меморіальну дошку із залізничного вокзалу.
Барельєф Миколі Леонтовичу на будівлі залізничного вокзалу у Покровську, зараз його вивезли з міста
Микола Леонтович загинув через українські переконання
Життя Миколи Леонтовича трагічно обірвалося 23 січня 1921 року — його вбив у батьківській хаті більшовицький агент Опанас Грищенко. Обставини цього злочину довго вважалися нез'ясованими.
Лиш не так давно працівники Вінницького краєзнавчого музею змогли розшукати документи, які розкрили таємницю загибелі Миколи Леонтовича.
Деталі стали відомі з копії щоденника близького друга Леонтовича — Гната Яструбецького. Який у щоденнику написав, що за день до загибелі митця до хати отця Дмитра (батька Миколи Леонтовича) попросився переночувати чоловік років 22-23. Назвався "чекістом-інформатором" на прізвище Грищенко, якого відрядили для боротьби з бандитами. Він був балакучим і показував багато документів. Як йдеться у щоденнику, опівночі всі полягали спати, а о сьомій ранку пролунав постріл. Батько Миколи Леонтовича у кімнаті сина застав Грищенка, який вже поранив Миколу і хотів стріляти вдруге. Наказав їздовому, який прибув разом з ним, зв'язати рідних Леонтовича. Сам же Грищенко забрав гаманець, годинник, білизну, верхній одяг, чоботи ще живого Леонтовича.
Більшість сучасних дослідників переконані, що у такий спосіб більшовицька влада наказала знищити митця через його українські переконання.
Різдво у Покровську під звуки артилерії
25 грудня 2024 рік, Різдво. Від Покровська до лінії фронту 2-2,5 кілометри. Попри смертельну небезпеку, у місті ще залишаються цивільні, виходячи з укриттів чи власних будинків тільки, коли у тому є потреба.
З міста евакуюються. Ракети, дрони і артилерія щодня руйнують Покровськ.
Підрозділи МВС зіграли легендарний твір Леонтовича біля териконів
Відео, зняте серед териконів, оприлюднили в МВС. "Щедрик" зіграли прикордонник, поліцейський, військовослужбовиця Нацгвардії та рятувальник ДСНС. Всі вони нині служать на Донеччині.
