Це не просто війна за території — це війна на знищення. Торецьк в об’єктиві Костянтина Ліберова
Торецьк став новим символом української стійкості та нещадної стратегії російських армії. Від колишнього промислового центру з населенням понад 70 тисяч мешканців залишилися лише руїни. Проте українські захисники продовжують боронити кожен клаптик землі, спростовуючи російські заяви про “повне захоплення”. На початку лютого 2025 року фотограф Костянтин Ліберов побував у Торецьку. Про те, що там відбувається та як зараз виглядає місто він показав незалежному обʼєднанню професійних українських фотографів UAPP.
Від козацької застави до прифронтового міста
Історія Торецька сягає XVII століття, коли, за легендою, Антон Щербина заснував там заставу. Поселення, що спочатку називалося Щербинівкою, поступово перетворилося на важливий центр вугільної промисловості після відкриття покладів кам'яного вугілля в 1721 році.
У радянські часи місто перейменували на Дзержинськ. Після розпаду СРСР воно пережило економічну кризу, а у 2014 році опинилося в центрі російсько-українського воєнного конфлікту. У 2016 році місту повернули історичну назву — Торецьк.
21 липня 2014 року, після трьох місяців під окупацією, українські військові звільнили місто в результаті восьмигодинного бою. З того часу до 2022 року місцеві мешканці намагалися відновити мирне життя, незважаючи на близькість лінії фронту.
Торецьк у 2025 році
До 2014 року в Торецьку мешкало понад 70 тисяч людей. До кінця 2024-го тут залишалося лише півтори тисячі. У березні 2025-го невідомо скільки людей ще перебуває у місті, розташованому між териконами на правому березі річки Кривий Торець.
КАБи, артилерія, безперервні бої — російські війська методично знищують місто, але ЗСУ продовжують тримати оборону. Цивільне населення майже повністю евакуйоване, але боротьба за місто не припиняється.
“Я не хотів би бути останнім журналістом, який побував у Торецьку перед його окупацією. Сподіваюся, що Збройні сили України зможуть повернути свої позиції, і судячи з новин, деякі бригади вже повернулися в центр міста”, — каже фотограф Костянтин Ліберов, який зафіксував битву за Торецьк на початку лютого 2025 року.
Нова тактика знищення
Після втрати Бахмута російські війська адаптували свою тактику. Що раніше займало рік, тепер відбувається за місяці.
“Я думаю, що після падіння Бахмута війна стала значно жорсткішою. Те, що відбувалося з Бахмутом півтора року, з Торецьком сталося буквально за пів року. Росіяни значно краще навчилися знищувати міста. Вони адаптували свої тактики, їхні методи стали більш системними та руйнівними”, — розповідає Костянтин Ліберов.
З літа 2024 року російські війська поступово просувалися до міста, досягнувши східних околиць у жовтні. У січні 2025-го вони вже контролювали більшу частину Торецька, але українські військові продовжували опір.
7 лютого росіяни поспішили оголосити про повне захоплення міста, але ця інформація виявилася передчасною. За словами речника ОСУВ “Хортиця” Віктора Трегубова, росіяни організували інформаційну операцію зі встановлення прапорів.
“Причому велика кількість росіян загинула під українськими дронами, просто намагаючись поставити ці прапори на високих точках”, — зазначив Трегубов 10 березня 2025 року.
Нова зброя змінює правила гри
Військові конфлікти завжди стимулюють технологічний прогрес. Торецьк став майданчиком для застосування нових видів зброї, які змінюють характер бойових дій.
“Безумовно, це масова поява дронів на оптоволокні. Це зовсім інша зброя. Вона передає відео у найвищій якості без затримок, не має обмежень через радіогоризонт, і що найстрашніше — тут вже не працюють стандартні схеми порятунку. Забігти в яму, сховатися за деревом або в укриття — це більше не гарантує безпеки”, — пояснює Ліберов.
Фотограф звернув увагу на десятки кілометрів оптоволокна, які залишаються після використання таких дронів уздовж доріг і полів. Це свідчить про масштаб їх застосування.
Щоденна реальність на передовій
Робота журналіста в зоні бойових дій — це постійний ризик і фізичне навантаження.
«Одного разу стояло питання термінової доставки батарей на крайні піхотні позиції. Це мало бути зроблено негайно, тому командир роти взяв відповідальність, і ми разом із пресофіцером 28-ї бригади рушили вперед. Від того переходу у мене залишилося лише одне відчуття — нестача кисню. Ти просто біжиш. Біжиш у важкому спорядженні, уважно слухаючи небо. Якщо чується звук дрона — миттєво падаєш, шукаєш укриття. Проблема в тому, що знайти його все важче. Будівель майже немає. Якщо вдається натрапити на підвал — це вже удача, але ніхто не гарантує, що він витримає удар», — описує свій досвід пересування біля Торецька Костянтин Ліберов.
Пропаганда проти реальності
Російська пропаганда намагається створити ілюзію “нормального життя” в окупованих містах.
“Іноді з'являються люди, які вижили, провівши місяці в підвалах. Пропаганда РФ використовує їх для постановних відео, змушуючи казати: “Ура! Нас звільнили!”. Але це не життя. Це спектакль, який покликаний виправдати знищення ще одного українського міста”, — розповідає Ліберов.
Бої за Торецьк тривають
Крім того, за словами Віктора Трегубова, окупанти намагаються виправдати свої втрати та невдачі, застосовуючи активну пропаганду.
“Бо виникає питання: як же ж це міноборони рф заявило про взяття міста Торецька, а українці постійно викладають відео з боями в цьому місті. Якось нелогічно буде. Тому вони, певним чином, змістили свої зусилля і туди. Але сказати, що там у них є великі успіхи, ні. Там дуже важко, звісно, але там дуже давно дуже важко”.
Тиха трагедія, яку світ не помічає
Торецьк — це не просто чергове місто, що опинилося на лінії фронту. Це символ стратегії тотального знищення, яку реалізує Росія.
“Я постійно відчуваю бажання кричати, говорити про це, показувати кожному, що Росія робить із моєю країною. Це не просто війна за території — це війна на знищення. І якщо світ не бачить цього масштабу зараз, якщо ми не будемо про це говорити, то завтра так може виглядати будь-яке інше місто", — підсумовує фотограф Костянтин Ліберов.
Сценарій повторюється знову і знову: спочатку постійні обстріли, потім систематичне знищення, і врешті — випалена земля. Торецьк став черговою жертвою цієї стратегії, але боротьба триває. І поки є ті, хто документує цю війну, правда про неї не буде забута.
Свої в Telegram 
