Від Межової до Великої Новосілки. Денис Христов показав знищені села Донеччини та порятунок місцевих

Днями вийшов другий сезон проєкту “Тревел нашого часу” відомого журналіста та волонтера Дениса Христова. Розпочався цей репортаж з кордону Дніпропетровщини та Донеччини, де фронт впритул наближається до меж області. Раніше війна безпосередньо торкалася Дніпропетровщини переважно в районі Нікополя. Тепер ситуація змінилася — лінія розмежування підступає з боку Донеччини. У репортажі Денис показав свій маршрут у фактично знищені населені пункти Донеччині, розповів про евакуацію місцевих і задників.
Межова: логістичний вузол з монументом пшеничному колоску
Селище Межова має цікаву історію. Воно з'явилося завдяки об'єднанню трьох сіл після будівництва залізниці, яка сполучала Юзівку (нині окупована частина Донеччини) з Єкатеринославом (сучасний Дніпро). На відміну від сусідніх населених пунктів Донеччини, Межова розвивалася переважно завдяки сільському господарству.
Цікаво, що тут знаходиться, як стверджують, єдиний в Україні пам'ятник пшеничному колоску. Селище, яке створилося як важливий транспортний вузол, наразі у воєнних умовах набуло ще більшого логістичного значення.
Пам'ятник колоску у Межовій
Під час поїздки журналіст звертає увагу на стан доріг, якими щодня рухається велика кількість військової техніки та машин, що перевозять поранених.
"Чому на Донеччині, на Вугледарському напрямку, у Новоекономічному, Костянтинівці латають дороги для зручності логістики. Що з вами не так, Межова? Я не розумію. Тут багато військових машин, які замість того, щоб виконувати свої прямі військові обов'язки, просто бортують колеса. Дуже багато тут проїжджає поранених бійців. Їх треба доставляти, щоб вони дожили, щоб вони вижили", — коментував у зверненнях раніше Христов.
Дорога у Межовій
Проте під час монтажу випуску ситуація змінилася на краще.
"Що цікаво і дуже приємно для мене: в той час, коли цей випуск монтувався, дороги почали латати. І знаєте, мені багато не треба. Я дуже щасливий вже через це. Дякую всім, хто це реалізує, роботи у вас чимало," — додає Христов.
Новопавлівка: село з багатою історією під постійними обстрілами
Наступний пункт — Новопавлівка. Це село має надзвичайно насичену історію. Під час нацистської окупації тут було спалено майже 300 цивільних будинків. Минає багато часу, і знову ворог б'є по тих самих цивільних будинках, які люди встигли відбудувати після Другої світової.
"Розбита бургерна, інші заклади, пошта, лікарня, центр культури... звичайні будинки. Коротше, сумна класика. Скільки таких пам'яток міцної братської любові з боку нашого сусіда створюється щодня в нашій країні", — коментує Христов, показуючи наслідки обстрілів.
Зруйнована Новопавлівка
Історія села вражає: люди жили в районі Новопавлівки вже дуже давно, дехто вважає, що ще до скіфів. За легендами, тут мешкали славетні жінки-воїни, амазонки. У XVII столітті тут розташовувались зимовники запорозьких козаків, на місці яких згодом і виросла Новопавлівка. Частину перших жителів села складали корсиканці.
У 1924 році в межах села впав метеорит, і на місці падіння зараз стоїть капличка. Село мало багате культурне життя, про що свідчить збережена земська школа. В Новопавлівці народився український поет і перекладач Василь Мисик, меморіальна табличка якого дивом вціліла після обстрілу на стіні місцевого ліцею, чого не скажеш про сам ліцей.
Новий Комар: трагедія на власні очі
Далі маршрут журналіста пролягає через Новий Комар та Велику Новосілку — населені пункти, засновані греками, які зараз руйнуються російськими окупантами.
"Евакуація, яку ми показуємо, відбулася ще наприкінці осені. Ми не планували її включати до випуску, але після появи в мережі певних матеріалів, просто не могли цього не зробити".
Тоді, під час осінньої поїздки у Новий Комар, Христов став свідком трагедії. Коли він приїхав, почався обстріл. Денис Христов побачив зруйнований будинок, де топилася пічка — очевидна ознака того, що там могли перебувати люди.
"Люди! Я не знаю, де вони можуть бути. Найімовірніше, що вони залишилися під завалами", — коментував Денис, оглядаючи руїни будинку.
Зруйнований росіянами будинок
Від місцевих він дізнається, що в будинку жила літня жінка на ім'я Валентина.
"Валя, сусідка, вона вчора ще виїхала. У неї дрова наколоті, у неї горіла піч, горить зараз досі. У неї там кури, гуси, у неї все там у дворі", — розповів один із сусідів, який підійшов до Дениса.
У селі Денис зустрів й інших місцевих, які їхали в автівці. Серед них була й Валентина, у будинок якої тільки-но влучили росіяни.
"Ви під щасливою зіркою народилися, я вам хочу сказати", — говорить Христов, і радить зафіксувати руйнування, аби отримати компенсацію за знищене житло.
Пані Валентина, яка дивом не загинула внаслідок обстрілу рф
Згодом Денису вдається вмовити ще декількох місцевих, серед яких і хлопчик на ім’я Сашко, виїхати. Попри те, що зазвичай часу на збори волонтер не дає, вирішив змінити правило. Христов вирушив до Великої Новосілки й пообіцяв забрати родину на зворотньому шляху.
Велика Новосілка: останній візит перед окупацією
Наступний пункт маршруту — Велика Новосілка. Христов розповідає, що бачив усі етапи руйнування цього населеного пункту:
"Я на свої очі бачив все, через що проходила Новосілка: спочатку вторгнення, поступові руйнування затишного селища, нищення центру і красивого стадіону, перші могили на подвір'ях, запеклі бої майже на околицях у 22-му, коли в селищі ще були діти".
Зруйнована армією рф Велика Новосілка
Під час цієї поїздки до Великої Новосілки Денис відчував, що вона може стати для нього останньою. Того дня він ледь не став жертвою ворожого дрона.
"Це був дрончик! Це мій другий день народження! Бачите, все побито. Як я ще їду, я не знаю. Дуже сподіваюся, що колеса у мене в порядку. Я не знаю, що мене врятувало — РЕБ, через який дрон розірвався за машиною, чи броня. Думаю, і те, і те".
Те, що сталося з машиною Дениса Христова
Попри пошкодження автомобіля, Денис продовжує свою місію — доїхати до місцевих, до яких навідувався протягом трьох років.
"Вивантажили корм для хвостатих, місцеві допомогли мені поставити запаску і я поїхав назад. Це дійсно була моя остання поїздка до Великої Новосілки. Хоча на ту мить я про це не знав", — наголосив Денис, і рушив допомагати з евакуацією родини з Нового Комара.
Евакуація сім'ї з Нового Комара: "Як добре, що я сюди приїхав"
Сім'я, яка погодилася виїхати, швидко збирає найнеобхідніші речі. Не забувають і про домашніх тварин — кота Фунтика і курей.
Родина збирає речі в евакуацію
"Ну, а що, треба брати все, що є", — каже Денис, і допомагає людям завантажити в автівку речі та худобу.
Евакуація відбувається в умовах постійної небезпеки. Під час руху автомобіля Денис Христов дивується, що йому вдалося вивезти людей саме в цей день. Члени родини розповідають, що обстріли посилилися напередодні.
Евакуація у більш безпечне місце
"Вчора взагалі о шостій ранку почали. Ми встали і побігли бігом, тільки добігли до підвалу, успіли закрити двері, і як пішли... Взагалі не розумію. Там же нікого немає. Навіщо ви стріляєте?", — каже евакуйована жінка.
Долі людей і населених пунктів
Денис розповідає, що сім'ю з Нового Комара він відвіз до Дніпра, а вже наступного дня їхній будинок зруйнувало прямим влучанням. За п'ять днів на перехресті, де він бігав, намагаючись врятувати людей, російські дрони знімали вже свої пропагандистські відео.
Наразі Новий Комар окупований армією рф
"Наразі Новий Комар вже окупований. Після якогось часу перебування в Дніпрі родина перебралася на Кіровоградщину. Наразі вони в пошуках роботи, але думаю, знайдуть, і все у них буде добре", — каже Христов.
Машина, яка була атакована дроном, вже кілька місяців на ремонті.
“Та це зрештою лише залізо. Головне, що живі люди. Головне, що Саня і його Фунтик мають шанс на відносно спокійне життя", — додає Денис.
Роздуми про зраду та пропаганду
В кінці репортажу Христов ділиться шокуючою інформацією. Виявляється, що Велика Новосілка, яку він відвідував близько 30 разів, привозячи туди гуманітарну допомогу, генератори, інсулін, була окупована росіянами наприкінці січня. Згодом у російських пропагандистських відео з'явився один із місцевих активістів, Сергій, який заявив: "Нам сюда не привозили гуманітарку".
Сергій з окупантами
"Я все готовий був почути, але ж брехня про гуманітарку. Серйозно? Навіть в нашу програму потрапили кадри, як всі ці люди її вивантажували. Я взагалі жодного разу не приїжджав до Новосілки "пустий".
Денис також зазначає, що автомобіль "Жигуль", на тлі якого Сергій говорить про відсутність гуманітарки, був переданий громаді завдяки збору коштів його підписників.
"Ось і все, що вам треба знати про правдивість російської пропаганди. Я не знаю, що сказати. Напевно, це назавжди буде зі мною, проте я працюватиму далі. І все одно не буду ділити людей, яким я допомагаю", — завершує свій репортаж Денис Христов.
Залишається без відповіді лише одне питання: як Сергій і всі ці люди після того, що вони пройшли, будуть тиснути руки і посміхатися тим, хто зруйнував їхнє селище, їхні долі, вбив їхніх сусідів, які наразі поховані просто на власному подвір'ї?
