Проблема в тому, що росіяни не закінчуються. «Східний» про битву за Покровськ і загрозу Дніпру
Покровськ тримається на волосині
Ситуація в Покровську критична. Артем розповідає, що станом на 2 листопада росіяни вже присутні майже в усіх районах міста.
«Станом на вчора росіяни присутні в усіх районах Покровська, крім однієї промзони. Виходячи з цього зрозуміло, що ситуація для нас дуже погана», — каже боєць.
Але справжня проблема навіть не в міських боях, а в загрозі оточення. Якщо ворогу вдасться наступ з боку Родинського та Покровська, сусідній Мирноград опиниться в повному кільці.
«Якщо в росіян вийде наступ з боку Родинського та самого Покровська, що вони й намагаються зараз зробити, Мирноград опиниться в повному оточенні. Просто зараз наше командування намагається цього не допустити», — пояснює Артем.
Військовий також говорить про катастрофічний стан із постачанням.
«Логістика просто мертва. Але я думаю, це вже всі помітили, адже гелікоптери просто так не прилітають. По суті, логістики немає ніякої. Абсолютно».
Мапа DeepState, Покровськ, 6 листопада 2025
За його словами, така ситуація склалася не за тиждень-два — вона тягнеться вже досить давно. Це точне повторення відступу ЗСУ із Суджі. Але поки що Покровськ не впав.
Коли міста перестали бути фортецями
Артем пояснює, чому великі міста більше не можуть стримувати наступ так, як раніше.
«Раніше ми вважали, що велике місто, багато промзон, багатоповерхова забудова — його можна тримати роками. Думали, що противник об нього зуби зламає. Зараз же міста, які опинилися в ситуації Покровська, тримати просто нереально, тому що немає логістики», — каже він.
Ключова проблема — російські дрони. Військовий наводить вражаючі цифри.
«За кількістю російських дронів, які працюють по Покровську та Мирнограду — їх, напевно, вже в півтора, а то й у два рази більше, ніж було на Курському напрямку в найпіковіший момент».
Що стосується можливості оточення українських сил, Артем підтверджує: «Всі наші сили спрямовані на те, щоб не просто утримати місто Покровськ, але в першу чергу щоб не допустити оточення нашого угруповання в Покровську та Мирнограді».
На окремих ділянках ЗСУ проводять контратаки, навіть успішні. Але не в самому Покровську. Найнебезпечніша ситуація — у південній частині Очеретинського напрямку, де росіяни намагаються просуватися на південь від Червоного Лимана та Родинського.
Як Курська операція врятувала Покровськ
На перший погляд може здаватися, що росіяни швидко прорвалися в Покровськ. Артем спростовує це.
«Це лише на перший погляд росіяни досить швидко опинилися в Покровську. Насправді, щоб проникнути в межі міста, вони витратили дуже багато часу та сил», — каже військовий.
Він нагадує, що похід на Покровськ почався ще після падіння Авдіївки в лютому 2024 року. І тут ключову роль відіграла Курська операція ЗСУ.
«Я впевнений, що Курська операція сповільнила російський наступ на Покровськ. Хоча б тому, що всі ті оператори безпілотників, які значною мірою посприяли нинішній украй неприємній ситуації в Покровську, довгий час були зайняті на Курському напрямку. Завдяки цьому Покровськ отримав час відпочити та підготуватися до майбутнього наступу», — пояснює боєць.
Курськ
Якби не Курська операція, усе те, що зараз відбувається в Покровську, сталося б ще навесні цього року.
«Рубікон» — нова загроза
До катастрофічної ситуації призвела злагоджена робота російських операторів дронів. Артем детально розповідає про це.
«Що призвело до такої ситуації? Злагоджена робота операторів FPV-дронів росіян. І колосальні зусилля зі створення наймогутнішого угруповання Центру безпілотних систем "Рубікон". Яке, по суті, відрізає наші міста від логістики, завдяки чому російська піхота заходить і бере штурмом район за районом», — каже він.
За його словами, росіяни продовжують нарощувати свої безпілотні сили.
«За нашими даними, росіяни продовжують нарощувати чисельність своїх безпілотних сил, активно набираючи сотні операторів у "Рубікон". Для нас це велика проблема вже зараз, а в майбутньому вона може тільки посилитися».
Військовий визнає і українські помилки.
«Ми дуже сильно запізнилися із затягуванням доріг біля Покровська протидроновими сітками. Довгий час над таким рішенням просто посміювалися, поки не зрозуміли, що сітки забирають відсотків 20 безпілотників. У підсумку почали робити пізно, через що не встигли затягти підступи до міста та ключові дороги».
Ще одна критична проблема — нестача людей.
«Нам дуже сильно не вистачає людей, піхоти. Це ще один ключовий фактор наших невдач поряд із безпілотниками», — підсумовує Артем.
Загроза Дніпру
Артем детально описує можливі наслідки падіння Покровська та Мирнограда.
«Втрата Покровська може призвести до виходу противника на автодорогу М04 і швидкого просування в північно-західному напрямку. Це створює загрозу обходу росіянами контрольних висот у районі селища Межова на Дніпропетровщині з півночі. Межова та Просяна — це шлях углиб Дніпропетровської області. Це плацдарм для подальшого наступу в бік міста Шахтарське та навіть Павлограда. Головна мета такого маневру — повністю відрізати угруповання наших сил на Донбасі», — говорить він.
Військовий пояснює стратегічне значення цього напрямку, далі він називає найнебезпечнішу перспективу:
Крім того, після втрати Покровська та Мирнограда можна очікувати активізації росіян у напрямку Дружківки та Костянтинівки — це вже підступи до Слов'янська та Краматорська.
«Кліщі для Дружківки, кліщі для Покровська, кліщі для Павлограда і так далі. Таких вони можуть створювати дуже і дуже багато. Їм головне — глибше і глибше заходити», — каже боєць.
Його прогноз невтішний: «Загроз багато. І я б не ставив на те, що Покровськ протримається ще дуже довго».
Один боєць на позицію
Артем називає головну системну проблему ВСУ на цьому етапі війни.
«Наша головна системна проблема — це кількість людей. Росіяни нічим не сильніші за нас на полі бою, їх просто більше», — каже він.
Військовий описує реальну картину на фронті: «На деяких напрямках нам доводиться мати справу з тим, що на окремих наших позиціях чергує всього лише одна людина, один піхотинець. Цей піхотинець вступить у бій тільки в крайньому випадку».
За його словами, війна зараз йде переважно беспілотниками.
«Саме вони намагаються стримувати наступ росіян. Якщо комусь із росіян дивом вдається прорватися через безпілотники і вони біжать до позиції, наш піхотинець дає відсіч».
Артем визнає високий рівень російських операторів: «Хочу відзначити російських операторів дронів із "Рубікона". Там зібрані справді найкращі оператори різних безпілотників. Під Покровськом вони реально працюють дуже злагоджено. Не можу сказати, що вони кращі за нас, але їхній рівень з моменту боїв у Курській області помітно виріс, плюс їх більше».
На питання про те, що потрібно, аби змінити ситуацію, Артем говорить про підтримку партнерів.
«Нам потрібні глобальні кроки, здатні за обмежений час перевернути хід подій на полі бою або в російському тилу. Наприклад, передача партнерами сучасної зброї, яка ще не була задіяна проти росіян — крилатих і балістичних ракет, систем ППО. Причому в максимально великій кількості», — каже боєць.
Провальна весняно-літня кампанія Росії
Попри всі проблеми, Артем вважає, що російська весняно-літня кампанія провалилася.
«Все, чого їм вдалося реально досягти за цей час, це вибити нас із Курської області. В іншому їхні плани повністю провалилися. За нашими розвідданими, дата взяття одного лише Покровська в них переносилася буквально щомісяця. Жодне з поставлених їхнім командуванням великих завдань так і не було виконане», — каже він.
Військовий наголошує на тому, що росіяни не змогли взяти жодного з підконтрольних великих та важливих міст Донбасу.
«Так, зараз росіяни просочуються в Костянтинівку та той же Лиман, але треба пам'ятати, скільки солдатів вони поклали для того, щоб цього досягти».
І говорить про найбільшу і головну проблему.
«Проблема в тому, що вони не закінчуються. Проблема в тому, що в нас людей набагато менше. Мобілізація в нас не те що неідеальна, а була вже кілька разів провалена. Через це ми зараз і страждаємо», — говорить Артем Карякін.
Свої в Telegram 
