У Франції судитимуть Євгена Бражникова — його звинувачують у тортурах в «Ізоляції». Що про це відомо
Що сталося
7 квітня французькі правоохоронці затримали уродженця Донецька Євгена Б. 1979 року народження. Національна антитерористична прокуратура Франції (PNAT) офіційно висунула йому звинувачення у злочинах проти людяності, воєнних злочинах та у співучасті у злочинах проти людяності. Окремо розглядається питання катувань, нелюдського поводження та сексуального насильства.
Арешт став результатом тривалої спільної роботи українських прокурорів, громадської організації Truth Hounds та інших правозахисних структур. Вони зібрали докази, допитали потерпілих і передали матеріали французькій стороні, зазначається в повідомленні генпрокурора України Руслана Кравченка.
Про затримання Бражникова у Facebook написав колишній в'язень катівні, журналіст Станіслав Асєєв 9 травня. Про арешт Асєєв дізнався ще десять днів тому, але тримав це в таємниці: «Про арешт Бражникова у Франції я дізнався десять днів тому, коли летів з виступу в Австрії (була домовленість не розголошувати це)».
Станіслав Асєєв був ініціатором подачі позову до суду в Україні проти Бражникова: «Минулого року я нарешті був першим запрошений у Париж для дачі показів. Все це ми робили максимально таємно, аби він не дізнався про сам процес та не втік ще й з Франції. Пізніше покази дали і інші потерпілі та свідки».
До Франції Бражников утік ще у 2021 році, коли справу вже було передано до суду в Україні. Цьому посприяла правова прогалина: суд не задовольнив клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу після закінчення шести місяців домашнього арешту. Бражников опинився без жодних обмежень пересування і скористався цим. 26 листопада 2021 року його адвокат письмово повідомив суд, що підзахисний виїхав з України та подав заяву на притулок у Франції.
На всіх етапах, що передували арешту, Україна здійснювала комунікацію з правоохоронними органами Франції, розповіла в ефірі Радіо Донбас Реалії юридичний директор громадської організації «Truth Hounds» Зера Козлієва.
З її слів, Євгена Б. не екстрадуватимуть в Україну, а судитимуть у Франції. Назагал вже відомо, які статті інкримінуватиме Євгену Б. французьке правосуддя.
За словами Зери Козлієвої, це важливий прецедент для всіх майбутніх справ про воєнні злочини: «Те, що незалежно від того, скільки часу пройшло після вчинення правопорушень, після інцидентів, які відбулися, вони можуть бути розслідувані і розглянуті в судах різних юрисдикцій. Як в Україні, так і в інших країнах, так і в Міжнародному кримінальному суді. Це може бути через 10, 20 років, або навіть 30 і 50».
Козлієва підкреслює, що цей арешт доводить: механізм універсальної юрисдикції — реально працюючий інструмент: «Завдяки такій справі, як ця, ми можемо показувати, що універсальна юрисдикція може бути ефективною, що це не лише щось таке абстрактне, а це реальний інструмент, який допомагає в роботі, навіть тоді, коли на національному рівні в Україні це не вдалося».
Хто такий Євген Бражников
Бражников народився у 1979 році в місті Кальміуське (колишній Комсомольськ) на Донеччині. До 2009 року служив оперуповноваженим відділу розкриття злочинів проти особи в управлінні карного розшуку МВС у Донецькій області, але не пройшов переатестацію і звільнився.
З початком російської «русскої весни» у 2014 році він підтримав проросійські сили: брав участь у мітингах, нападав на учасників проукраїнських акцій. За свідченням бойовика Євгена Тінянського, 26 травня 2014-го Бражников воював у першому бою за Донецький аеропорт, а під час боїв за Слов'янськ постачав окупаційним угрупованням прилади нічного бачення та снайперські приціли.
У 2015-му він очолив службу безпеки одного з донецьких заводів. Але вже 2016 року його самого заарештувало так зване «МДБ ДНР» за підозрою у підготовці диверсій на користь України і кинуло до «Ізоляції». Через два роки «суд» угруповання засудив його до 8 років за «зберігання зброї».
29 грудня 2019 року Бражникова звільнили в рамках великого обміну полоненими — разом із 76 іншими бранцями. Однак зустріч із колишніми товаришами по нещастю вийшла зовсім не радісною: звільнені впізнали Бражникова і почали бити його просто під час обміну. Українським військовим довелося захищати його від інших полонених протягом усієї процедури.
Після повернення в Україну колишні цивільні полонені публічно звинуватили його у причетності до тортур. Слідство встановило, що з квітня 2014 по грудень 2019 року Бражников сприяв діяльності окупаційної адміністрації РФ, виконував розпорядження керівництва в'язниці та катував полонених, щоб вибити зізнання. Жертвами його дій визнано щонайменше дев'ятьох цивільних осіб.
Колишній цивільний заручник із Горлівки Станіслав Печонкін описував його так: «Коли я особисто побачив Бражникова на «Ізоляції», вже знав, що він — сепаратист. Але спочатку мені навіть шкода було його, мовляв, повірив у «республіку», а його обдурили. Але пізніше побачив, як він б'є не за наказом, а з власної волі».
Станіслав Асєєв, який сам провів в «Ізоляції» два з половиною роки і є ініціатором кримінального позову проти Бражникова, характеризував його роль у тюрмі так: «Його звинувачують у тому, що він був правою рукою цього Куліковського-«Палича» (один із тюремних начальників в «Ізоляції» — ред.), він брав участь у катуваннях і побитті інших в'язнів, у тому числі через це міг вільно пересуватися територією «Ізоляції», мав певні привілеї від адміністрації. Власне, він навіть інколи (інші в'язні дають свідчення) просто відчиняв двері камер. Тобто він уже був частиною цієї адміністрації, хоча мав також карну статтю на тій території».
Сам Бражников свою провину заперечує, стверджуючи, що був таким самим ув'язненим, як і потерпілі.
Нагадаємо, що колишній начальник «Ізоляції» Денис Куликовський («Палич») у січні 2024 року був засуджений Шевченківським районним судом Києва до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Свої в Telegram 
