Не могла залишатися осторонь. Анастасія Яцевич з Мирнограда шукає зниклих людей у Донецькій області
Навіть не вірилося, що це правда
Про повномасштабне вторгнення Анастасія дізналася від чоловіка, який того дня був у Києві. До 24 лютого вона не вірила, що це може статися.
«Зранку чоловік мені сказав: "В Києві тривоги, вибухи". Я навіть подумала, що він зійшов з розуму. Настільки не вірилося. Потім включила телевізор і побачила звернення президента. Навіть після цього відчувалося, що це якась помилка», – згадує жінка.
Попри почуте, Анастасія пішла на базар за продуктами. А там вже був хаос – велетенські черги, містяни набирали хліб і «гребли» все, що було на прилавках. «Тоді поставила собі питання: Боже, невже це правда?»
Мама зникла по дорозі до банкомату
У 2022 році жінка вже була долучена до ГО «Пошук-Донбас», але її діяльність обмежувалася репостами про зниклих людей. Коли почалася велика війна, настав хаос – багато людей не могли знайти своїх близьких.
«Я не могла залишитися осторонь. До того ж сама зіткнулася з цією проблемою. Моя мама пішла в Покровськ до банкомату, щоб зняти кошти, і з нею зник зв'язок. Я дуже переживала, звернулася в поліцію та до координатора ГО. Він мене підтримав і завірив, що зараз залучать волонтерів і будуть її шукати. Все закінчилося добре, мама повернулася додому. Але це відчуття, що ти можеш підтримати інших, змотивувало мене до дій», – розповідає Анастасія.
Вона почала займатися пошуком людей. Спочатку тільки онлайн, але коли в Мирнограді зник чоловік, вийшла і в офлайн. Того дня була наймолодшою серед волонтерів.
Волонтери шукають зниклих
«Координатор з пошуків на мене подивився і спитав, чому я вийшла. Я відповіла, що просто хочу допомогти».
Коли слухаю людей – мені стає краще
Анастасія каже, що коли до них звертаються люди, волонтери завжди намагаються їх підтримати і вислухати.
«Скільки історій я за цей час почула – не передати словами. Часто дякують навіть за те, що їх просто вислухали. Коли я це роблю – мені стає краще. Таким чином я підтримую і себе», – зізнається жінка.
Виїхала заради сина з аутизмом
З Мирнограда Анастасія виїхала в грудні 2023 року. Тоді там було ще відносно спокійно, але вона зробила це заради сина. У хлопчика розлад аутистичного спектру – він потребував спеціальних занять, а в місті цього вже не можна було отримати.
Вже в січні 2024-го росія почала сильно обстрілювати Мирноград. У місті ще кілька місяців залишалася її мама, яка відмовлялася його покидати. Вона трималася за свій маленький будиночок, собаку, кота та город.
«Коли армія РФ у березні 2024 року обстріляла багатоповерхівку, мама вийшла допомогти постраждалим. Там було багато її знайомих. Після цього вона сказала: "Я хочу жити, я поїду". Приїхала в Київ до нас. Що зараз з будинком – не знаю. Але враховуючи поточну ситуацію, у мене мало надії на те, що він вцілів», – каже Анастасія.
До мене пишуть з Мирнограда і Покровська
За майже два роки життя в столиці жінка вже звикла до ритму великого міста, хоча зізнається, що періодично хочеться спокою та тиші.
Волонтерську діяльність не покинула, але робить це тільки онлайн.
«До мене пишуть з Мирнограда, Покровська та району, надсилають фото людей і просять допомогти. Я публікую їх у своїй групі у Фейсбук "Донецька область втрачено-знайдено" та інших чатах. І це іноді працює. Дуже часто через відсутність зв'язку люди втрачають один одного», – розповідає Анастасія.
Свої в Telegram 
