Прибирати пам'ятники вождям. Як 12-річного хлопчика з Макіївки возили на "перевиховання" до КНДР
Північнокорейський "Артек"
Міжнародний дитячий табір "Сондовон" розташований неподалік від портового міста Вонсан на березі Японського моря. Його називають північнокорейським аналогом радянського "Артека".
Табір відкрили в 1960 році, а в 2014-му провели масштабну реконструкцію. Сюди приїжджали діти з Росії, Китаю, В'єтнаму, Лаосу та деяких африканських країн. Через пандемію COVID-19 "Сондовон" для іноземців фактично закрили. У 2024 році, коли Москва й Пхеньян почали зближуватися, спочатку до країни повернулися російські туристи, а влітку табір прийняв групу школярів.
Супутниковий знімок табору “Сондовон” у КНДР
Більшу частину витрат на перебування дітей-іноземців покриває північнокорейська Соціалістична патріотична молодіжна ліга. Іноземні батьки за двотижневу путівку доплачують від 250 до 350 доларів.
Як росіяни відбирали дітей
У 2024 році російська молодіжна організація "Рух перших" оголосила конкурс "Перші їдуть у "Сондовон". Переможці отримували безкоштовні путівки.
Організатори називали це спільним проєктом "Руху перших", підсанкційного "Артека" та дирекції Всесвітнього фестивалю молоді. За даними російських медіа, заявки подали 3500 школярів 14-17 років із різних регіонів РФ. До табору відібрали 50 підлітків.
Для участі потрібно було записати відео з відповіддю на запитання: "Чому саме я маю перемогти в конкурсі?" та написати есей на одну з тем: "Якою я бачу роль Росії в новому багатополярному світі", "Чому мені цікаво відвідати КНДР" або "Що б я хотів розповісти про Росію дітям із КНДР".
Улітку 2025 року відбулася друга поїздка школярів до "Сондовона" в межах так званої зміни корейсько-російської дружби.
У телеграм-каналі "Молодь Росії" писали, що основна мета поїздок — "примноження традиційних братніх відносин між народами".
"Навіщо їм ці міжнародні зміни? Офіційна версія росіян — російські діти пізнають культуру Північної Кореї, тобто відкривають для себе нову державу, спростовують міфи про неї. КНДР фактично легітимізує свій режим, популяризує російську мову, російську культуру всередині держави серед дітей та підлітків. Навіщо їм це потрібно? Треба ж вербувати потім цих людей, які підростуть, на російські війни", — пояснила правозахисниця Катерина Рашевська.
Українець із Макіївки
У 2025 році в таборі "Сондовон" було дві літні зміни: з 21 липня по 1 серпня та з 18 по 29 серпня.
Редакція розслідувань Суспільного знайшла список усіх дітей у відкритих джерелах, зіставила імена з іншими згадками про табір у російських виданнях і частину інформації підтвердила через тематичні телеграм-чати.
У першій зміні 2025 року 12-річний Михайло був єдиною дитиною з тимчасово окупованих територій України. Він — з окупованої у 2014-му Макіївки.
Михайло навчається в місцевому ліцеї та бере активну участь у проросійських конкурсах. У 2023-му став бронзовим призером всеросійського конкурсу "Диво Росії" за відеопрезентацію "Преподобний Ілля Макіївський". На відео хлопець розповідав, що пишається, що "ДНР стала частиною великої Росії", та висловлював сподівання на перемогу РФ у війні.
Мати Михайла Ірина Віталіївна Попова — докторка економічних наук, доцентка, завідувачка кафедри банківської справи Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.
У російській соцмережі Михайло розповів про свою поїздку до КНДР. Про конкурс на відбір він дізнався на сайті "Молодь Росії".
Михайло з учасником табору “Сондовон”
У таборі Михайло брав участь у спільних культурних та спортивних заходах.
"Ми не лише розважалися, ми відвідували різні пам'ятники про корейську війну, пам'ятники вождям КНДР", — сказав хлопець.
В іншому інтерв'ю Михайло розповів, що щодня діти бачили на екскурсіях по п'ять-шість монументів: "Дуже сподобалось. Настільки в людей розвинений культ особистості: дуже вшановують Кім Ір Сена, Кім Чен Іра, Кім Чен Ина. Люди ходять і ніхто ні на що не скаржиться. Все у всіх є, і все у всіх добре".
Михайло також розповів, що в таборі всі учасники обмінялися контактами, але через те, що в КНДР свої соцмережі, підтримувати зв'язок із корейськими друзями він не може.
Культ вождів і антиамериканська пропаганда
Шлях "ідеологічного літа" для дітей першої зміни почався в аеропорту Владивостока. Перша зупинка — Пхеньян. Після прильоту на учасників чекала обов'язкова культурна програма: відвідини монумента "Звільнення" та відпочинок у місцевому аквапарку.
Основна ідея монумента — вдячність за визволення Кореї від японської колоніальної влади в серпні 1945 року за участі радянських військ.
Михайло на фоні монумента ідей чучхе у Пхеньяні, збудованого у 1982 році на честь 70-річчя вождя КНДР Кім Ір Сена
А в аквапарку дітей зустрічала фігура колишнього правителя КНДР Кім Чен Іра.
Без російської пропаганди теж не обійшлося. На відео з 2024 року один з учасників табору на фоні озброєних російських солдатів виголошує промову:
"Тепер, коли Росія та КНДР стали союзниками, дні американського імперіалізму злічено. Вашингтон, який швидко втрачає вплив, намагатиметься розв'язати новий конфлікт біля наших кордонів. Тому ми маємо бути пильними й завжди готовими до відбиття нової агресії США. Ми, юнармійці, та ви, північнокорейські союзники, станемо новими нащадками своїх батьків, які служать у збройних силах РФ і Корейської народної армії. І ми разом наближатимемо день, коли американський імперіалізм буде знищено".
Доповідач — Владислав Кушніренко, викладач історії в школі №80 міста Хабаровськ та колишній активіст "Молодої гвардії". У серпні 2024-го він разом із 18 учнями їздив до "Сондовона". Того ж року в своїй школі створив гурток із вивчення державної ідеології Північної Кореї.
Владислав Кушніренко у центрі Пхеньяна в 2025 році
Під час "вечора дружби" 29 липня 2025 року російські школярі писали листа-подяку лідеру КНДР Кім Чен Ину.
"З того, що я бачу у програмі табору, то тут просувається ідея, що Росія, Північна Корея – це країни, незрозумілі для інших. Які мають свої особливі культуру й бачення того, як має бути розбудована держава та як мають виховуватись діти. Така візія не подобається іншим, і через те Росії та КНДР "потрібно об'єднуватись, щоб протистояти світу", — каже правозахисниця Катерина Рашевська.
Прибирання пам'ятників і платні дзвінки
Про умови проживання дітей у таборі відомо з відео на ютубі та російських видань. Школярка, яка була в "Сондовоні", розповіла, що щоранку о 6:30 діти повинні були прибирати та замітати навколо пам'ятника північнокорейським вождям — на знак поваги до традицій та Кім Ір Сена й Кім Чен Іра.
Учасники табору витирають пам'ятник Кім Ір Сену й Кім Чен Іру на території “Сондовона”
Корейські діти, які також відпочивали в таборі, завжди повинні були вклонятися портрету вождя, який висів при вході до їдальні.
У кімнатах — однакових за плануванням та інтер'єром — проживали переважно п'ятеро-шестеро дітей. На кожну кімнату був окремий душ та туалет.
На більшості відео діти наголошували, що фото- та відеозйомка в КНДР суворо регламентовані. Їм дозволили фільмувати все, крім лозунгів, військових та статуй вождів.
Увесь час перебування в таборі діти були без зв'язку та доступу до інтернету, адже в КНДР є власна інтернет-мережа і месенджери. Для зв'язку з рідними в таборі є спеціальні кімнати з телефонами. Хвилина дзвінка коштувала 1 долар США, тому кожна дитина вмикала на телефоні секундомір.
Кімната для дзвінків у таборі “Сондовон”
Відвідувачі табору також розповідали, що серед розваг були комп'ютерні ігри з насильницькими, політизованими сюжетами — наприклад, із підривом Білого дому.
Виховують толерантність до війни
Правозахисниця Катерина Рашевська пояснює, навіщо росіяни відправляють дітей до північнокорейського табору.
"Поїздки дітей, зокрема й з окупованих територій України, до КНДР подаються Росією як "культурні обміни" — елемент так званої дитячої дипломатії. Але за своєю суттю вони є інструментом політичної пропаганди. Такі практики мають багато спільного з радянськими методами використання дітей у державних ідеологічних цілях і заборонені міжнародним правом. Ідеться не про культуру чи розвиток, а про формування лояльності до держави-агресора та її союзників, зокрема КНДР, яка фактично є співучасницею війни проти України й визнана США державою-спонсором тероризму".
На думку Рашевської, якщо подібні поїздки триватимуть, дедалі більше дітей з окупованих територій опинятимуться в середовищі, де їм системно нав'язуватимуть спотворену картину світу, а також нормалізуватимуть агресію та переконуватимуть у "правильності" війни. Після такого досвіду фізично повернути дитину під контроль України недостатньо: наслідки ідеологічного впливу зазвичай глибокі й тривалі.
"Попри зовнішню "мирність" і показну культурність, подібні ініціативи мають ознаки політики з елементами деструктивного впливу. Їхня мета — не дитяча дипломатія і не розвиток дітей, а формування лояльності, нав'язування мироненависницьких ідеологій, толерування насильства та тиранії, підміна цінностей. Саме тому такі практики потребують чіткої міжнародної оцінки та реагування".
Свої в Telegram 
